Інформаційне обслуговування і інформаційні послуги
У визначенні поняття "послуга" в фаховій літературі допущені різноманітні тлумачення, які полягають у тому, що термін "послуга" розуміють і як вид, і як результат діяльності, і як саму діяльність, тобто надання послуги, обслуговування.
Такий підхід дозволяє розмежувати поняття процес (обслуговування) і його результат (послуга або продукт). Послуга - це результат діяльності, а не сама діяльність. Діяльність - це надання послуг, обслуговування, самообслуговування [7, С. 12].
Надання інформаційних послуг користувачам - одна з найзагальніших ознак, характерних для усіх установ, зайнятих інформаційним обслуговуванням. Враховуючи велику кількість установ, які займаються у той чи іншій мірі інформаційною діяльністю, включаючи й інформаційне обслуговування, виділимо ті організації, які у більшій степені відповідальні перед суспільством за цю діяльність.
Зокрема, у книзі "Сучасна інформатика" в якості основи класифікації цих організацій використовуються два поняття: інформаційна індустрія (синоніми: інформаційна діяльність, сфера інформаційних послуг) і інформаційно-комунікаційний комплекс. Інформаційна індустрія розглядається як "комплекс підприємств і організацій, переважаючим (за вартістю) продуктом яких є інформаційні послуги" [30, С. 197]. Інформаційно-комунікаційний комплекс характеризується як "сукупність індустрії інформації і всіх суміжних галузей, наприклад, таких, що забезпечують її предметами і засобами праці, а також готують інформаційні послуги у якості супутніх результатів діяльності у якості супутніх результатів діяльності" [30, С. 197].
На думку М.Я. Дворкіної [14], для класифікації цих установ з точки зору інформаційного обслуговування доцільно використовувати функціональний підхід, а у якості розмежувальної ознаки першого рівня застосувати віднесення виконуваної ними інформаційної діяльності до основної, включеної і допоміжної. На цій підставі вони виділяє такі групи установ.
До першої групи служб, таких як державні органи, медичні заклади, служби побуту і т.п., інформаційне обслуговування є не основною, а допоміжною діяльністю. Ці організації надають клієнтам інформацію про режим своєї роботи, про асортимент послуг, які ними надаються (рекламна інформація); консультують з питань, що стосуються їхньої компетенції (консалтингова інформація). Отже, тут інформаційне обслуговування спрямоване на інтенсифікацію власної діяльності організації.
Друга група - навчальні заклади, в яких інформаційне обслуговування є органічним компонентом їх основної діяльності (уроки, лекції, семінари і т.д.).
Третя група служб - бібліотеки, служби НТІ, рекламні фірми, архіви, музеї, книжкові магазини, видавництва, телеграфні агентства, статистичні служби, кінопрокат, радіотелевізійні, відео-служби, служби інформаційних брокерів і т.п. - спеціально створені для інформаційної діяльності, у рамках якої функціонально (іноді й організаційно) виділено інформаційне обслуговування.
Вважаємо, що разом усі установи другої і третьої групи представляють собою інститут соціальної пам'яті. У цьому інституті установи індустрії інформації відповідальні за кумуляцію інформації, соціального досвіду, культурних зразків і передачу їх як і сучасним, так і наступним поколінням (кумулятивна і трансляційна функції), а навчальні заклади - за передачу інформації, культури, соціальних норм сучасному поколінню (трансляційна функція).
Серед установ індустрії інформації за характером виконання першої функції можна виділити дві сукупності організацій.
Бібліотеки, архіви, служби ЦТІ, книжкові палати, музеї здійснюють довготермінову кумулятивну функцію (тобто збирають, обробляють і тривалий час зберігають документну інформацію) і трансляційну функцію, яка реалізується у процесі інформаційного обслуговування. Зазначена функція сприяє поширенню інформації, забезпеченню доступу людей до накопичених ними, а також іншими установами, інформаційним ресурсам, задоволенню їх інформаційних і культурних потреб.
Видавництва, виставкові комплекси, рекламні агентства, книжкові магазини, редакції радіо, телебачення, інформаційні брокери здійснюють короткострокову кумулятивну і трансляційну функцію.
Різні установи індустрії інформації відрізняються специфічними властивостями, пов'язаними з типом документів, які в них зберігаються, групами користувачів, на яких вони орієнтовані.
Бібліотеки надають, головним чином, документи і інформацію широкого розповсюдження для різних груп населення (що не виключає видачі деякими бібліотеками рукописних матеріалів; архівами - неопублікованої документації, матеріалів установ і організацій, що втратили своє оперативне значення) - в основному, для спеціалістів; телебачення - аудіовізуальну інформацію, розраховану на масову аудиторію (при цьому існує певна орієнтація окремих передач на тих чи інших глядачів); служби інформаційних брокерів орієнтовані на вузьке, але платоспроможне коло користувачів і т.д.
Якщо виходити з назв установ, то вказана специфіка може бути відображена термінами: бібліотечне обслуговування, музейне обслуговування, архівне обслуговування і т.д. Однак наявність загальних соціальних функцій та інших ознак, що розкриваються далі, обумовлює доцільність, поряд з термінами, які демонструють особливості обслуговування, увести термін, що виражає спільність обслуговування інформацією в усіх установах. Цей термін - "інформаційне обслуговування", яке в ГОСТ 7.0-99 визначається як "забезпечення користувачів необхідною інформацією, здійснюване інформаційними органами і службами шляхом надання інформаційних послуг" [2, С. 4].
Що стосується послуги, то фахівці розглядають її як особливий продукт праці, як вид споживчої вартості, яка існує у формі корисної діяльності, що задовольняє суспільні потреби. Послуга зазвичай не втілюється у матеріальну форму.
У довідниках, енциклопедіях та інших джерелах "послуга" визначається як дія, що приносить користь іншому, або як робота, яка виконується для задоволення чиїхось потреб, тобто - певна доцільна діяльність, яка існує у формі корисного ефекту праці - товару, продукту. Таким чином, підкреслюється, що основою послуги повинно бути задоволення потреб через корисний ефект праці, а, як відомо, корисний ефект праці є умовою будь-якої виробничої діяльності.
Ф.Котлер визначає послуги як діяльність, яку одна сторона може запропонувати іншій; невідчутна дія, яка не приводить до володіння будь-чим. її надання може бути пов'язане з матеріальним продуктом [20, С.541].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ ПОСЛУГИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
