Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція

Основи інформаційно-аналітичної діяльності

Інформаційно-аналітичні системи визначаються як особливий клас інформаційних систем, призначених для аналітичної обробки даних, а не для автоматизації повсякденної діяльності організації. Інформаційно-аналітичні системи об'єднують, аналізують і зберігають як єдине ціле інформацію, яка вилучена як з баз даних організації, так і із зовнішніх джерел. Сховища даних, що входять до складу інформаційно-аналітичних систем, забезпечують перетворення великих об'ємів деталізованих даних в узагальнену вивірену інформацію, яка придатна для прийняття обгрунтованих рішень. На відміну від звичайних баз даних сховища містять оброблене, впорядковане і зрозуміле керівникам представлення даних.; вони стають складальним конвеєром по підготовці інформації в інтегрованому, несуперечливому, наочному вигляді для підтримки прийняття управлінських рішень.

Створення інформаційно-аналітичних систем, що реально відповідають цілям і завданням організацій, визнається як достатньо складний процес, що включає етапи формування концепції, проектування, розробки, впровадження і супроводу. Сам характер цього процесу вимагає попередньої розробки фіксованої технологічної схеми. Технологічна схема відповідає стандарту, що описує процеси життєвого циклу програмних засобів, послідовність робіт і завдань, що виконуються певними виконавцями. Таким чином, необхідна загальна методика створення інформаційно-аналітичних систем, що містить склад і послідовність робіт і завдань, склад ролевих функцій і породжуваних артефактів (документів, моделей, схем і ін.).

Технологія і методика створення інформаційно-аналітичних систем охоплює наступні види діяльності:

• o збір, аналіз і деталізацію вимог до інформаційно-аналітичної системи, визначення пріоритетів реалізації цих вимог і постановка завдань по їх реалізації, визначення вимог по архітектурі, надійності і захисту від несанкціонованого доступу і визначення складу даних;

• o розробка проектних рішень по всіх аспектах побудови інформаційно-аналітичної системи, визначення складу джерел інформації, способів передачі даних, складу додатків організації доступу до даних, проектування архітектури, проектування баз даних;

• o розробка аналітичних додатків, вибір і настройка інструментальних засобів збору, перетворення і очищення даних і організації доступу користувачів до даним, розробка метаданих, тестування, розробка документації для користувачів.

Рекомендації по виконанню робіт і завдань включають рекомендації з питань збору вимог, ідентифікації джерел даних, витягання і перетворення даних для розміщення в сховище, створення тематичних вітрин даних, розробки регламентних звітів, застосування засобів поглибленого аналізу даних, питання зберігання "історичних" даних.

В умовах розбудови в Україні нової економічної, а також законодавчої системи, яка базується на ідеях демократичного розвинутого суспільства, виникає необхідність створення прогресивних інформаційно-аналітичних і прогнозних технологій підтримки прийняття управлінських рішень, потужних інформаційних ресурсних центрів, комплексних систем опрацювання інформації як одного з найважливіших чинників досягнення у країні рівня сталого розвитку суспільства за рахунок запровадження стратегій випереджаючого розвитку.

У 2001 році міжвідомча комісія прийняла перший етап великого проекту, який стосується створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів (НАС) державної влади та органів місцевого самоврядування України, який виконувався в межах Національної програми інформатизації на замовлення Держкомзв'язку групою організацій на чолі з Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. При цьому основною підсистемою інформаційно-аналітичної системи органів влади та ПАС в цілому є підсистема формування, інтеграції та використання інформаційних ресурсів.

Інформаційно-аналітичне забезпечення у сфері соціального захисту населення грунтується на таких основних положеннях: створення, впровадження і супроводження Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи в централізованому порядку з дотриманням діючих стандартів; створення типових засобів інформатизації та інформаційних технологій Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи з дотриманням єдиних методологічних, технічних, інформаційних та організаційних вимог; побудова типових засобів інформатизації та інформаційних технологій Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи за модульним принципом; оперативний обмін даними про осіб, які перебувають на обліку в органах праці та соціального захисту населення, з авторизованим доступом до цих даних суб'єктів Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи; формування єдиного інформаційного середовища, розподіленого в Головному центрі інформаційних технологій, інформаційно-аналітичних центрах, органах праці та соціального захисту населення, підприємствах, установах, підпорядкованих центральному уповноваженому органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики [9, 12].

Основні інформаційні ресурси Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи складають: база даних одержувачів всіх видів соціальної допомоги; база даних застрахованих осіб та одержувачів пенсійних виплат; база даних осіб, які перебувають на обліку в службі зайнятості населення; база даних одержувачів соціальних послуг; база даних недержавних та громадських організацій, які надають населенню соціальні послуги; Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги; Централізований банк даних з проблем інвалідності; Централізована база даних страхових виплат фондів соціального страхування.

В умовах постійного підвищення рівня інформатизації суспільства суттєвого значення набуває й інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади. Це об'єктивно вимагає всебічного використання в органах державної влади сучасних інформаційних технологій та створення інформаційно-аналітичних систем.

Інфраструктуру Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи становлять: центральний уповноважений орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики; органи праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також підпорядковані їм інформаційно-аналітичні центри; органи праці та соціального захисту населення районних, районних в містах державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, установи, підприємства, що входять до сфери управління центрального уповноваженого органу виконавчої влади з питань праці та соціального захисту населення; Фонд соціального захисту інвалідів, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, Фонд соціального страхування України на випадок безробіття, а також їх регіональні відділення; Державна служба зайнятості; Головний центр інформаційних технологій; науково-дослідні установи, навчальні заклади, підприємства протезної галузі, що входять до сфери управління центрального уповноваженого органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики; типові засоби інформатизації та інформаційні технології Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи.

Необхідною умовою забезпечення системного управління країною, узгоджених та цілеспрямованих дій усіх ланок державної влади є наявність в органах управління всеосяжної, цілком вірогідної, позбавленої суб'єктивізму інформації щодо конкретних питань. На рівні управління державою ця інформація має відображати не тільки реальний стан справ, але й тенденції, масштаби та очікувані наслідки розвитку процесів життєдіяльності держави та світу на близьку та віддалену перспективу. Тобто питання формування інформаційної й аналітичної бази для прийняття управлінських рішень на державному рівні є особливо актуальним [21].

Створення інформаційних систем державної влади України почалося з перших років незалежності. Однак створення інформаційно-аналітичної системи в органах влади продовжувалося відокремлено, технічні рішення між системами не узгоджувались, мала місце відсутність координації діяльності організацій-розробників цих систем. Тому до Національної програми інформатизації 2000 р. було включено проект "Створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади й органів місцевого самоврядування України". На першому етапі його реалізації проведено дослідження стану формування інформаційно-аналітичної системи в органах державної влади. Спираючись на здобуті дані, розроблена Концепція формування й функціонування інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів влади й органів місцевого самоврядування. В основі матеріалів також розроблено технічне завдання на створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи. Окрім того, для забезпечення проведення робіт в майбутньому - на другому етапі (пілот-проект), котрий повинен охоплювати верхні органи влади країни, розроблено відповідне технічне завдання й ескізний проект. Загальний рівень інформатизації аналітичної діяльності в органах влади України такий, що, в цей час треба вирішувати проблеми прискорення суттєвої модернізації самих об'єктів інтеграції. Вдосконаленню діяльності перешкоджає ряд об'єктивних факторів, до яких належать й неточність, й неповнота інформації, з якою працюють органи державної влади, й обмеження реального часу, на протязі якого мають бути прийняті управлінські рішення, та багатокритеріальність при прийнятті управлінських рішень, й відсутність належної культури виконання й використання інформаційно-аналітичних матеріалів. Проблеми, які виникають при створенні інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, підлягають вирішенню на найвищому державному рівні. Пріоритетними напрямами державної політики України відносно створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є нормативно-правове забезпечення її створення й функціонування, координація створення та модернізація інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади, забезпечення використання Інтернету й розвиток "електронної демократії", забезпечення інформаційної безпеки всіх учасників інформаційних процесів в державі, сприяння в підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів для розробки, експлуатації й розвитку систем інформаційно-аналітичної діяльності.

Проект НАС визначав інфраструктуру, стандарти, нормативно-методичне забезпечення цієї системи [22].

Загальною задачею є забезпечення умов як для прийняття зважених, узгоджених та ефективних рішень на всіх рівнях органів державної влади, так і для реалізації широких зв'язків владних структур з громадськістю. До напрямків функціональної інтеграції в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі належать, насамперед, електронізація документообігу, а також процеси збору, первинної обробки інформації, введення та поповнення її джерел. Основним джерелом інформації для органів державної влади є звітність суб'єктів економічної діяльності та інша інформація, яку подають громадяни та підприємства до державних підприємств, тому вона повинна переводитися в електронну форму. Інтегрована інформаційно-аналітична система є багаторівневою розгалуженою глобальною організаційно-технічною системою, що будується за територіальними, галузевими та функціональними принципами. Основними територіальними й галузевими структурними одиницями інтегрованої інформаційно-аналітичної системи виступають інформаційно-аналітичні системи відповідних органів влади, які організаційно створюються ними ж, а також Центр управління Інтегрованою інформаційно-аналітичною системою. Основними інтеграційними складовими інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є телекомунікаційне середовище, інтегрована система управління інформаційними ресурсами, інтегрована система електронного документообігу, система управління аналітичною обробкою інформації, система зовнішніх зв'язків, система захисту інформації, нормативно-правове забезпечення. Функціональними складовими інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є інформаційно-аналітичні центри (ІАЦ) інформаційно-аналітичні системи (ІАС), які репрезентують в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі відповідний орган влади ІАЦ повинні збирати оперативну інформацію, вести нормативну документацію й класифікатори, проводить оперативний та ретроспективний аналіз інформації, захист даних та технологічну підтримку діяльності центру. Інтеграційно-комунікаційні властивості інформаційно-аналітичної системи в ІАЦ реалізують інтеграційно-комунікаційний компонент (ІКК), котрий забезпечує інтеграцію в інтегровану інформаційно-аналітичну систему. Ряд важливих задач відводиться Центру управління інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, серед яких - управління доступом розгалуженого банку даних державних інформаційних ресурсів, управління обміном даними й електронним документообігом між ІАС, розробка єдиних методологічних основ, технологій аналітичних обчислювань й виконання аналітичних дослідів за міжгалузевими напрямами, управління й підтримка телекомунікаційного середовища й системи захисту інформації інтегрованої інформаційно-аналітичної системи. Загальні основи нормативно-правового забезпечення функціонування інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, повинні складати законодавство у сфері громадських інформаційних відносин. Головними проблемами в галузі електронного документообігу є відсутність повної та достатньої системи державної стандартизації цієї ділянки, а також нормативного впровадження та експлуатації систем електронного документообігу.

Основними вимогами до єдиного телекомунікаційного середовища інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, є забезпечення достатніх пропускних можливостей мережі та її дієздатності в умовах впливу різноманітних дестабілізуючих факторів. У зв'язку з високим державним статусом операцій по обміну інформацією в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі набирає особливу вагу інформаційна безпека та захист інформації. Проблема забезпечення інформаційної безпеки інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є комплексною, та для її розв'язання необхідно об'єднати законодавчі, адміністративні, організаційні й програмно-технічні заходи [17].

Складність та масштабність проблеми впровадження інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є безпрецедентною для України. Тому цей процес здійснюється поетапно, з вирішенням питань відносно вдосконалення та модернізації вже існуючих ІАС та їх інтеграції в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі. Важливим початковим етапом створення НАС являється виконання пілот-проекту НАС за участі обраних органів державної влади центрального та регіонального рівня. Подальше формування та впровадження ПАС полягає в типізації проектних рішень для усіх рівнів ІАС галузевого, регіонального та функціонального напрямку й узгодженості та синхронізації впровадження ІАС. Реалізація ПАС може забезпечити якісно новий рівень державного управління завдяки доступності національних та світових інформаційних ресурсів для використання, оперативності, достовірності, повноти, важливості й своєчасності отриманої інформації для прийняття рішень, незалежно від складності вирішуваних питань та об'ємів обробленої інформації, підвищення понятійності та управлінської культури в функціонуванні органів державної влади.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ОСНОВИ ТЕОРІЇ

  • Наукова інформатика

  • Поняття "інформація"

  • Поняття "інформаційні процеси"

  • Аналітична складова інформаційно-аналітичної діяльності

  • Поняття "інформаційна аналітика"

  • Література до модуля 1

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

  • Інформаційно-аналітична діяльність у сфері управління

  • Технології інформаційно-аналітичної діяльності у сфері управління

  • Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція
  • Місце регіональної інформаційно-аналітичної служби в системі інформаційної діяльності органів управління (на прикладі місцевих державних адміністрацій)

  • Інформаційно-аналітична робота органів державної виконавчої влади (на прикладі обласної державної адміністрації)

  • Література до модуля 2

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Галузева система науково-технічної інформації: загальна характеристика

  • Напрями НІД у регіональних центрах НТІ (ЦНТЕІ)

  • Роль організацій системи НТІ у розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційних процесів

  • Література до модуля 3

  • ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Виробники інформаційної продукції

  • Інформаційно-аналітична продукція: питання типології

  • Типологія ІПП

  • Фактографічна інформаційна продукція

  • Реферат як один з основних видів документної інформаційної продукції

  • Література до модуля 4

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ ПОСЛУГИ

  • Інформаційно-аналітичні послуги: різновиди, характеристика

  • Послуги документального обслуговування

  • Фактографічне і концептографічне обслуговування

  • Література до модуля 5

  • ОГЛЯДОВО-АНАЛІТИЧНИЙ ДОКУМЕНТ: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, СТРУКТУРА, МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ

  • Класифікація і характеристика основних видів оглядів

  • Структура оглядових документів (на прикладі оглядових видань)

  • Методика підготовки оглядів

  • МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПРОДУКТІВ

  • Довідка як форма інформаційного, інформаційно-бібліографічного обслуговування

  • Методика складання дайджесту

  • Методика складання реферату

  • Інформативний реферат

  • Література до модуля 7