Аналітична складова інформаційно-аналітичної діяльності

Основи інформаційно-аналітичної діяльності

• 3. Процес аналізу та оцінювання отриманої інформації в контексті цілей управління, визначення сутності процесів та явищ, що спостерігаються.

• 4. Процес побудови моделі предметної галузі дослідження, об'єкту дослідження і середи його функціонування, перевірка адекватності моделі та її корекція.

• 5. Процес планування та проведення модельних експериментів.

• 6. Процес синтезу нового знання (інтерпретація результатів, прогнозування тощо), що потрібне для вирішення завдань управління.

• 7. Процес доведення результатів аналітичної роботи (нового знання) до суб'єкта управління (структури або особи, що приймає рішення).

Таким чином, аналітика - це, перш за все, основа інтелектуальної, логічної, розумової діяльності, що направлена на вирішення практичних завдань. В її основі лежить принцип "випередження явищ", що дозволяє установі чи окремій особі прогнозувати майбутній стан об'єкту аналізу.

З позиції діяльнісного підходу аналітику можна розглядати як специфічну діяльність деякого суб'єкта у певному проблемному полі. Зокрема, аналітична діяльність в управлінні реалізується за двома класами суб'єктів: за рівнем організації й залежно від належності до сфери реалізації аналітики й використання результатів. Перший клас охоплює значний спектр суб'єктів - від спеціальних аналітичних інституцій до менеджерів організації.

До аналітичної діяльності відносять ті процедури і процеси інтелектуальної діяльності, які мають ознаки творчості, породжують нову інформацію, дозволяють виявляти нові проблеми або їх аспекти, пропонувати нетрадиційні способи їх вирішення [21].

Найбільш розвинутою суб'єктною формою аналітичної діяльності виступають аналітичні організації, центри, "фабрики думки". Як пише американський дослідник П.Діксон, "Вони не створюють майже нічого речовинного, крім паперів. Головний їхній продукт - це теоретичні вишукування, звичайно втілені у форму звітів або досліджень, що являють собою варіанти різних заходів, оцінки, проекти, теорії, рекомендації, попередження, перспективні плани, статистичні зведення, прогнози, описи методів, тести, аналізи або просто нові ідеї" [15, С. 42].

Реалізується аналітична діяльність аналітичними центрами, а також відділами аналітики в організаціях, які задовольняють потреби організації в значних обсягах спеціалізованої аналітичної інформації. Аналітики - консультанти зі сторони виконують, як правило, найскладніші завдання, пов'язані з виробленням програм антикризової діяльності, модернізації організації, її досліджень. Значну роль відіграє аналітична діяльність самого керівника та його команди.

До другого класу входять аналітики залежно від основних напрямів її прояву, таких як державне управління, місцеве самоврядування, бізнес, громадянське суспільство. Тому як суб'єкти аналітичної діяльності можуть виступати аналітики цих сфер [32] (див. рис. 3).

Класифікація суб

Рис. 3. Класифікація суб'єктів аналітичної діяльності

Ефективний розвиток аналітики вимагає підготовки фахівців у галузі аналітичної діяльності, системного аналізу, пошуку й обробки інформації, проведення наукових досліджень. Немаловажне й те, щоб знаннями, уміннями й навичками аналізу володів кожен керівник. Тому кожного керівника певною мірою можна вважати аналітиком. Управлінський консультант-аналітик - це одна зі знакових фігур сучасного менеджменту.

За найпростішого підходу аналітику можна розглядати як деяку єдність пізнавально-практичного проблемного поля і аналітичних методів одержання знання. У цьому сенсі аналітика являє собою спосіб одержання знання про практичні проблеми, з якими стикається управління, і шляхи їх вирішення за допомогою застосування аналітичних методів.

За такого підходу сутність аналітики виражається у двох площинах: проблемній, що характеризує проблемне поле управління, і методологічній, що відображає інструментарій одержання знання про проблеми і шляхи їх вирішення.

Реалізація аналітичної діяльності здійснюється, насамперед, за допомогою застосування методів пізнавальної діяльності, кожний з яких являє собою сукупність конкретних принципів, правил, прийомів і алгоритмів аналітичної діяльності, що склалися в деяку систему в процесі застосування людьми. Значна частина аналітичних методів [29-31] являють собою творчі аналітичні процедури, які мобілізують не тільки усвідомлюване дослідником знання, а й неусвідомлене, інтуїтивне, можливості якого значно перевершують механізми усвідомлюваної інтелектуальної діяльності. Вони неефективні без латерального і творчого мислення, що являє собою прогресивний процес генерування нового знання.

Разом із тим аналіз - це робота з інформацією за допомогою методів, які можна класифікувати у три групи: методи пошуку і вибору інформації в Інтернеті, бібліотеках, базах і накопичувачах інформації; методи одержання інформації на основі використання життєвого і професійного досвіду; методи спеціальних досліджень.

У зв'язку із викладеним вище під аналітикою розуміється задовольняюча деяким цінностям і стандартам діяльність щодо отримання знання про практичні проблеми, з якими стикається управління, і шляхи їх вирішення за допомогою застосування аналітичних методів.

На підставі узагальнення сформованого підходу фахівці представляють триланкову модель аналітики [32] (див. рис. 4):

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналітична складова інформаційно-аналітичної діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ОСНОВИ ТЕОРІЇ

  • Наукова інформатика

  • Поняття "інформація"

  • Поняття "інформаційні процеси"

  • Аналітична складова інформаційно-аналітичної діяльності
  • Поняття "інформаційна аналітика"

  • Література до модуля 1

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

  • Інформаційно-аналітична діяльність у сфері управління

  • Технології інформаційно-аналітичної діяльності у сфері управління

  • Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція

  • Місце регіональної інформаційно-аналітичної служби в системі інформаційної діяльності органів управління (на прикладі місцевих державних адміністрацій)

  • Інформаційно-аналітична робота органів державної виконавчої влади (на прикладі обласної державної адміністрації)

  • Література до модуля 2

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Галузева система науково-технічної інформації: загальна характеристика

  • Напрями НІД у регіональних центрах НТІ (ЦНТЕІ)

  • Роль організацій системи НТІ у розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційних процесів

  • Література до модуля 3

  • ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Виробники інформаційної продукції

  • Інформаційно-аналітична продукція: питання типології

  • Типологія ІПП

  • Фактографічна інформаційна продукція

  • Реферат як один з основних видів документної інформаційної продукції

  • Література до модуля 4

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ ПОСЛУГИ

  • Інформаційно-аналітичні послуги: різновиди, характеристика

  • Послуги документального обслуговування

  • Фактографічне і концептографічне обслуговування

  • Література до модуля 5

  • ОГЛЯДОВО-АНАЛІТИЧНИЙ ДОКУМЕНТ: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, СТРУКТУРА, МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ

  • Класифікація і характеристика основних видів оглядів

  • Структура оглядових документів (на прикладі оглядових видань)

  • Методика підготовки оглядів

  • МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПРОДУКТІВ

  • Довідка як форма інформаційного, інформаційно-бібліографічного обслуговування

  • Методика складання дайджесту

  • Методика складання реферату

  • Інформативний реферат

  • Література до модуля 7