• o автор, назва, вихідні дані документа;
• o тема документа. Зазначається загальна тема джерела. При цьому використовуються такі вирази: "Праця (публікація) присвячена... (темі, питанню, проблемі)":
• o зазначається, зі скількох і яких структурних частин складається праця. При цьому використовуються наступні вирази: "Праця (публікація) складається з (включає в собі, містить)... (трьох розділів і т.п.)"
• o основний зміст. Тут викладаються конкретні результати або висновки автора відповідно до структури праці. Використовуються наступні вислови: "У вступі зазначається відмічається), що..."; "У першому розділі висвітлюється..."; "Автор зауважує (зазначає, робить висновок), що..."; "Другий розділ присвячений (містить)... "; "На думку автора,..."; "У висновках зазначається, відмічається, що...", і т.п.
• o наявність ілюстративного матеріалу. Зазначається наявність ілюстрацій, рисунків, таблиць, інших наочних матеріалів. Використовуються вирази типу: "Свої міркування автор ілюструє конкретними фактами і прикладами, наводить малюнки, фотографії, таблиці..." і т.п.
• o адресат. Зазначається, кому призначений реферат. Використовуються наступні вирази: "Праця (стаття, публікація...) призначена для спеціалістів у галузі...", "... представляє інтерес для ..." і т.п.
Методика формалізованого складання реферату-екстракту
Пропонована нижче методика [13] формалізованого складання реферату-екстракту розрахована на роботу з первинними документами при підготовці доповідей і виступів, тез, статей, оглядів. Також може бути використана при написанні курсових і дипломних робіт.
Формалізована методика лежить в основі ряду технологічних процесів, які виконуються у бібліотеках і службах інформації (наукова обробка документів, довідково-бібліографічне обслуговування та ін.), застосовується і при виробництві комплексу інформаційно-бібліотечних продуктів та послуг.
У якості об'єктів реферування виступають наукові, науково-технічні статті, розділи монографій тощо.
Метою формалізованої методики реферування є алгоритмізація дій людини при аналізі тексту наукового документа для виявлення його основного смислового змісту. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:
• o аналіз структури первинного документа;
• o виявлення у тексті документа аспектів змісту на основі формальних текстових ознак;
• o вибір відповідно до заданого переліку тих аспектів змісту, які підлягають включенню в реферат-екстракт (дайджест);
• o складання реферату на основі вибраних із тексту первинного документа аспектів змісту.
У якості вихідного продукту при реферуванні виступають тексти наукових документів, які мають низку особливостей:
• 1 - специфічний стиль викладення (науковий), до основних рис якого відносяться:
– o логічна послідовність викладення;
– o об'єктивність викладення;
– o смислова точність (однозначність, термінологічність);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформативний реферат“ на сторінці 2. Приємного читання.
