• o бібліотечні каталоги і картотеки;
• o періодичні видання.
До найважливіших видів інформаційних видань відносяться:
• o покажчики літератури (книг, брошур, стандартів, патентів, дисертацій, перекладів і т.і.);
• o реферативні журнали;
• o реферативні збірники.
Створювачами їх є крупні інформаційні органи і бібліотеки країни. Покажчики літератури орієнтують користувачів інформації у документальному потоці на рівні переважно бібліографічного описання документів (або у поєднанні з анотацією). Реферативні видання поряд з бібліографічною інформацією містять реферати первинних документів.
При роботі з джерелами інформації можуть бути використані різноманітні методи пошуку. Вибір метода пошуку залежить від виду джерела інформації та його структури. Найбільш продуктивним є пошук, який передбачає використання предметних (алфавітно-предметних) покажчиків, зокрема до реферативних журналів (збірників) і систематичному бібліотечному каталогу.
Таблиця 6.5. ЕТАП 1.3. СКЛАДАННЯ ЧАСТОТНОГО СЛОВНИКА
| 1.3.1. Виділення ключових слів у заголовках документів, включених до списку літератури по темі огляду | Упорядкований і пронумерований масив карток, які містять запис бібліографічного описання документа, у заголовку якого підкреслені ключові слова (словосполучення підкреслюються суцільною рискою) |
| 1.3.2. Запис виділених ключових слів в інверсованій формі на окремі картки | Масив карток, які містять запис ключового слова в інверсованій формі і порядкового номеру документа, з заголовка якого воно виділене |
| 1.3.3. Упорядкування ключових слів за алфавітом | Упорядкований за алфавітом масив карток, які містять запис ключового слова в інверсованій формі і порядкового номеру документа, з заголовка якого воно виділене |
| 1.3.4. Усунення дублювання ключових слів | Упорядкований за алфавітом масив карток, які містять запис ключових слів, що не повторюються, в інверсованій формі і запис порядкових номерів документів, в заголовках яких це ключове слово вживається (картки з дублетними ключовими словами вилучаються з масиву) |
| 1.3.5. Нумерація карток з ключовими словами | Упорядкований за алфавітом і пронумерований по порядку масив карток, який містить запис ключового слова в інверсованій формі, порядкового номера ключового слова і порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається (порядковий номер записується у верхньому лівому кутку картки) |
| 1.3.6. Визначення частоти вживання ключових слів | Упорядкований за алфавітом і пронумерований по порядку масив карток, який містить запис ключового слова в інверсованій формі, порядкового номера ключового слова і порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти вживання (частота вживання записується у верхньому правому кутку картки) |
| 1.3.7. Оформлення частотного словника | Частотний словник |
Частотний словник - це алфавітний перелік ключових слів, виділених з заголовків документів по темі огляду із зазначенням порядкових номерів цих документів у списку літератури і частоти зустрічаємості.
Складання частотного словника має на меті одержання картини лексичного наповнення теми і, зокрема, виявлення його ядра, виходячи з частоти зустрічаємості ключових слів.
Основою складання частотного словника по темі огляду є лексикографічна обробка заголовків (анотацій, рефератів) документів, відібраних на етапі 1.2 і включених до списку літератури, а саме, слід виділити ключові слова з заголовків документів (анотацій і рефератів).
Словосполучення типу "прикметник + іменник" слід піддати інверсії, в результаті якої іменник повинен бути винесений на перше місце. Результати лексикографічної обробки заголовків (анотацій, рефератів) на початку фіксуються на картках (6 х 8 см), у подальшому одержані дані переносяться на аркуші паперу.
Таблиця 6.6. ЕТАП 1.4. ПОБУДОВА РУБРИКАТОРА
| 1.4.1. Встановлення тематичних рубрик, до яких мають бути віднесені ключові слова відповідно до правил систематизації | Масив карток, який містить запис ключового слова в інверсованій формі; класифікаційного індексу тематичної рубрики; порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти використання |
| 1.4.2. Упорядкування ключових слів відповідно до належності до певної тематичної рубрики | Упорядкований за принципом "від загального до окремого" масив карток, які містять запис ключового слова в інверсованій формі; класифікаційного індексу тематичної рубрики; порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти використання |
| 1.4.3. Виділення груп ключових слів, які відносяться до одної тематичної рубрики, і спорядження їх у якості розділювача картками з записами класифікаційного індексу й найменування тематичної рубрики | Упорядкований за принципом "від загального до окремого" і споряджений розділювачами масив карток, з записами ключового слова в інверсованій формі; класифікаційного індексу тематичної рубрики; порядкових номерів документів, в заголовках яких воно вживається; частоти використання |
| 1.4.4. Оформлення рубрикатора | Рубрикатор огляду |
Рубрикатор - це систематизована сукупність ключових слів, які характеризують зміст огляду із зазначенням класифікаційних індексів і найменувань тематичних рубрик, до яких вони відносяться. Рубрикатор огляду в значній мірі визначає й логічну побудову огляду, й повноту розгляду в ньому окремих питань.
Рубрикатор огляду прийнято розглядати у якості його чорнового плану, який дозволяє зробити висновок про достатність відібраної колекції документів для розкриття теми огляду.
Важливою операцією побудови рубрикатора є систематизація ключових слів. Сутність її полягає у визначенні приналежності ключових слів відповідно до їх смислового змісту до певної тематичної рубрики (класу об'єктів). При цьому одержана терміносистема повинна розглядатися як ієрархічна система, в якій є кілька пойменованих рівнів ієрархії. Зокрема, перший (вищий) рівень ієрархії слід позначати цифровим кодом 1., наступний нижчий рівень - 1.1., потім - 1.1.1 і т.д.
Наприклад, для огляду по темі "Системне програмне забезпечення персонального комп'ютера" такими рівнями будуть: 1. - персональний комп'ютер; 1.1. - програмне забезпечення; 1.1.1. - системне програмне забезпечення; 1.1.2. - прикладне програмне забезпечення; 1.1.1.1. - операційні системи; 1.1.1.2. - сервісні системи; 1.1.1.3. - інструментальні програмні засоби;1.1.1.4. - системи технічного обслуговування.
Таблиця 6.7. ЕТАП 1.5. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ОГЛЯДУ
| 1.5.1. Аналіз змісту рубрикатора і виділення в його складі "ядерних" рубрик | Систематизований за принципом "від загального до окремого" перелік "ядерних" рубрик |
| 1.5.2. Формування ієрархічної структури плану | Систематизований з позиції логіки ієрархії перелік розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів плану |
| 1.5.3. Оформлення плану | Структура плану з цифровими позначеннями його елементів |
План - це систематизований перелік розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, які характеризують структуру огляду. План являє собою інформаційну модель розглядаємо! в огляді теми, погоджену зі змістом колекції документів, відібраних для його складання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика підготовки оглядів“ на сторінці 3. Приємного читання.
