Розрізняють три основних способи викладення оглядового матеріалу: індуктивний, дедуктивний і інструктивно-методичний. Перший спосіб - від конкретних фактів і точок зору до їх узагальнень (або від окремого до загального) - сприяє розвитку у читача синтезуючого сприймання матеріалу; у випадку дедуктивного способу викладення автор огляду формує спочатку загальні положення, правила, закономірності, а потім на фактичному матеріалі, прикладах розкриває і конкретизує викладений матеріал. Іноді ці способи в одному й тому самому огляді можуть сполучатися. У випадку інструктивно-методичного способу матеріал викладається у послідовності описання об'єктів або способів їх виготовлення, конструювання та інше. У реферативному огляді слід, по можливості, навести всі точки зору з питання, що обговорюється з максимальною об'єктивністю викладення цих точок зору. В аналітичному огляді, окрім зазначених умов, дуже бажаним є авторське відношення до поглядів, що розглядаються в огляді.
Будь-який кваліфіковано складений огляд поряд з основною частиною, про що йшла мова вище, повинен включати також вступ (причина появи огляду, читацьке призначення, хронологічний охват літератури), висновки і довідковий апарат, який звичайно складається з бібліографічного списку джерел, предметного і іменного покажчиків, а також змісту і анотації. Специфіка змісту огляду може вимагати включення у довідковий апарат й інших покажчиків (наприклад, географічний, хімічних формул, глосарій та інше). Н.І. Колкова пропонує розгорнуту поетапну методику складання огляду (див.: табл. 6.2) [7]:
Таблиця 6.2. СКЛАД І ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЙ ТА ЕТАПІВ ФОРМАЛІЗОВАНОГО СКЛАДАННЯ ОГЛЯДУ
| 1. Підготовча | 1.1. розробка завдання на складання огляду | Визначення формальних і семантичних меж відбору документів | Завдання |
| 1.2. складання списку літератури | Виявлення і відбір документів по темі огляду | Список літератури | |
| 1.3. складання частотного словника | Визначення предметного поля огляду | Частотний словник | |
| 1.4. складання плану огляду | Формування структури огляду | План | |
| 2. Основна | 2.1. підготовка тексту огляду | Виділення, систематизація і критична оцінка концептографічної і фактографічної інформації | Зв'язний текст огляду |
| 2.2. редагування тексту огляду | Усунення логічних, стилістичних, орфографічних в синтаксичних помилок | Відредагований текст огляду | |
| 3. Заключна | 3.1. підготовка довідкового апарату до огляду | Створення допоміжних покажчиків, які забезпечують підвищення інформативності огляду | Допоміжні покажчики |
| 3.2. оформлення огляду | Приведення тексту огляду до встановленої форми | Огляд, оформлений відповідно до встановлених вимог |
Розглянемо основні етапи першої - підготовчої стадії роботи над оглядом (див.: табл. 6.3-6.7).
Таблиця 6.3. ЕТАП 1.1. РОЗРОБКА ЗАВДАННЯ НА СКЛАДАННЯ ОГЛЯДУ
| 1.1.1. Визначення хронологічних меж відбору документів | Хронологічний інтервал, у межах якого повинні відбиратися документи для складання огляду |
| 1.1.2. Визначення географічних меж відбору документів | Перелік країн, в яких створені документ, що підлягають відбиранню |
| 1.1.3. Визначення мовних кордонів відбору документів | Перелік мов, якими складені документи, що підлягають відбиранню |
| 1.1.4. Визначення видових кордонів документів | Перелік видів документів, необхідних для складання огляду |
| 1.1.5. Виділення в темі огляду ключових слів | Упорядкований перелік термінів (понять), які розкривають смисловий зміст теми огляду і визначають коло основних питань, що підлягають розгляду в даному огляді |
| 1.1.5.1. Виділення в темі огляду ключових слів | Тема огляду, в якій підкреслені ключові слова |
| 1.1.5.2. Запис виділених ключових слів на окремі картки | Картки, які містять запис ключових слів |
| 1.1.5.3. Визначення понятійного змісту виділених ключових слів | Картки, що містять запис ключового слова, його визначення і відомостей про документ, з якого це визначення запозичене (бібліографічний опис документа) |
| 1.1.5.4. Встановлення для виділених ключових слів синонімів, родових, видових і асоціативних понять; записування отриманих термінів на окремі картки | Масив карток, які містять запис синонімів, родових, видових і асоціативних термінів з відповідними помітками: · С - синонім; Р - родовий термін; В - видовий термін; А - асоціативний термін |
| 1.1.5.5. Визначення понятійного змісту виділених синонімічних, родових, видових і асоціативних понять | Масив карток, які містять запис терміна, його визначення і відомостей про документ, з якого це визначення запозичене (бібліографічний опис документа) |
| 1.1.5.6. Упорядкування виписаних понять, які відносяться до даного ключового слова відповідно до смислових зв'язків між ними | Упорядковані відповідно до присвоєних поміток (С, Р, В, А) картки, які містять запис терміна, його визначення і відомостей про документ, з якого це визначення запозичене (бібліографічний опис документа) |
| 1.1.5.7. Графічне описання логічних зв'язків між поняттями, що розкривають сутність теми | Графічна логіко-понятійна схема терміносистеми огляду |
| 1.1.6. Оформлення завдання на складання огляду | Завдання на складання огляду |
Завдання на складання огляду - це документ, в якому визначені формальні і семантичні вимоги до відбору документальних джерел інформації для складання огляду.
Формальні вимоги поширюються на встановлення хронологічних, видових, географічних і мовних кордонів відбору документів. Семантичні вимоги пов'язані з визначенням тематичних кордонів огляду. Кордони відбору документів визначаються укладачем виходячи з вирішуваних теоретичних і практичних завдань.
Хронологічні межі - це період часу, протягом якого були створені використані для складання огляду документи. З урахуванням періоду старіння наукової інформації хронологічні межі рекомендується встановлювати у межах десяти років.
Таблиця 6.4. ЕТАП 1.2. СКЛАДАННЯ СПИСКУ ЛІТЕРАТУРИ
| 1.2.1. Складання переліку джерел відбору літератури | Перелік інформаційних видань, бібліотечних каталогів і картотек, баз даних, періодичних видань, які підлягають обстеженню при складанні списку літератури |
| 1.2.2. Пошук і відбір документів по темі огляду; запис результатів пошуку на окремі картки відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Загальні вимоги та правила складання" | Масив карток, які містять запис бібліографічного опису документа і відомостей про джерело його відбору |
| 1.2.3. Упорядковування документів за алфавітом ("авторів" або "за назвою") | Упорядкований за алфавітом масив карток, які містять запис бібліографічного описання документа і відомостей про джерело його відбору |
| 1.2.4. Нумерація масиву карток з бібліографічними описаннями документів | Упорядкований і пронумерований масив карток, які містять запис бібліографічного описання документа і відомостей про джерело його відбору |
| 2.5. Оформлення списку літератури по темі огляду | Список літератури |
Видові межі - це перелік видів документів, які підлягають використанню при складанні огляду. Це стосується як опублікованих (офіційні матеріали, монографії, статті з періодичних і неперіодичних збірників, підручники і навчальні посібники, словники, довідники, стандарти, патентні документи, препринти, автореферати дисертацій та ін.), так і неопублікованих документів (дисертації, звіти з НДР і ДКР, депоновані наукові праці, переклади, архівні матеріали та ін.).
Семантичні межі - це перелік термінів (понять), які розкривають смисловий зміст теми огляду і визначають склад основних питань, які підлягають розгляду у даному огляді.
Важливими операціями з визначення семантичних меж огляду документів є: виділення з теми огляду ключових слів, тобто лексичних одиниць, які виражають сутність теми (структурний аналіз), і наступне розкриття їх смислового змісту (семантичний аналіз).
У якості ключових слів можуть бути використані іменники, прикметники, дієприкметники, числівники.
Ключові слова у темі огляду можуть бути представлені:
• o окремими іменниками, наприклад: інформація, автоматизація;
• o словосполученнями типу: іменник + іменник, наприклад: покоління комп'ютерів; версія програми; прикметник + іменник, наприклад: інструментальні засоби; числівник + іменник, наприклад: четверта версія; скороченнями слів: ПК, ПЕОМ, ОС та ін.
Список літератури - це упорядкований в алфавітно-хронологічній послідовності перелік бібліографічних описань документальних джерел інформації по темі огляду.
Список літератури - це своєрідний фундамент огляду. Важливою операцією складання списку літератури є відбір документів по темі огляду. Основними джерелами відбору слугують:
• o інформаційні видання;
• o бази даних;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика підготовки оглядів“ на сторінці 2. Приємного читання.
