Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція

Основи інформаційно-аналітичної діяльності

Інформаційні ресурси Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи формують Головний центр інформаційних технологій, інформаційно-аналітичні центри, місцеві органи праці та соціального захисту населення на підставі інформації, що: належить центральному уповноваженому органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, підпорядкованим йому органам праці та соціального захисту населення, підприємствам, установам; одержана від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування; одержана від осіб, які перебувають на обліку в органах праці та соціального захисту населення, або їх законних представників; одержана з інших джерел, які не суперечать чинному законодавству [28].

Для формування і підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані безкоштовно надавати Головному центру інформаційних технологій, інформаційно-аналітичним центрам, органам праці та соціального захисту населення в електронній формі документи й відомості, які в обов'язковому порядку супроводжують електронними підписами відповідних посадових осіб. Головний центр інформаційних технологій, інформаційно-аналітичні центри, органи праці та соціального захисту населення мають право перевіряти достовірність отриманої інформації.

Отже, пріоритетами Національної програми інформатизації є створення і розвиток інтегрованих систем інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, систем захисту інформації, створення системи національних інформаційних ресурсів, інтеграція web-сайтів органів влади до Урядового порталу як основи електронного уряду, розвиток української мережі Інтернет, удосконалення організаційного, нормативно-правового забезпечення процесу побудови інформаційного суспільства.

У суспільстві функціонують декілька рівнів соціально-економічного життя, які пов'язані між собою інформацією. Результатом взаємодії є прийняття різного роду управлінських рішень. У сфері науково-технічної діяльності формуються відповідні плани досліджень, приймаються науково-технічні, національні, міжгалузеві та галузеві програми, бізнес-проекти, бізнес-технології, відбувається інвестування тощо [29]. "

Стратегічною метою управління інформацією є вихід через прогнозно-аналітичну функцію на управління іншими ресурсами, зокрема трудовими, фінансовими і матеріальними. Саме тому роль держави в управлінні інформаційними ресурсами, як замовника і координатора, є вирішальним.

Маючи інтегровані інформаційні ресурси національного значення, можна робити аналіз і прогноз, розробити варіанти управлінських рішень. Національні інтегровані ресурси працюють і забезпечують верхній рівень управління - глобальні економічні і соціально-політичні процеси. Але важливими є також інформаційні потоки, які створюються окремими фірмами, підприємствами установами, тобто розгалужений інформаційний ресурс. А в цілому процес накопичення та використання інформаційного ресурсу відноситься у більшій мірі до стадії управління знаннями [39].

Управління знаннями - це система яка базується на інформаційно-аналітичному забезпеченні інтелектуального управління фірмами, підприємствами, установами тощо. Управління знаннями - це й освіта, як окремих осіб, так і організація навчання колективу, що забезпечує перехід до інтелектуального управління.

Формування інтелектуального управління, яке базується на інформаційно-аналітичному забезпеченні, передбачає не тільки більш повне використання інформації в діяльності фірм, але й зміну поглядів на її зміст і засоби переробки. Інформація перестає бути допоміжною, обслуговуючою і вже розглядається не тільки як середовище, в якому здійснюється діяльність фірми, а стає стратегічним ресурсом, що дозволяє вдало обгрунтувати і вибирати вектор розвитку як у поточному періоді, так і на майбутнє Інформація стає основою, базою для виробничої функції фірми [38].

Плідна інформаційно-аналітична діяльність неможлива без нормативних документів, що регламентують технологію створення державними органами інформаційних ресурсів.

У результаті здійснення робіт по створенню розгалуженої інформаційно-аналітичної системи, які є складовою частиною Національної програми інформатизації України, передбачається досягти вирішення проблем:

• o створення уніфікованої технології отримання інформаційно-аналітичної обробки і накопичення даних та розробки єдиної системи нормативних документів, що регламентує її функціонування;

• o створення оперативного і повноцінного доступу користувачів до інформації національного та галузевого фондів стандартів та нормативних документів;

• o актуалізації, оптимізації формування, зберігання, захисту та використання інформаційних ресурсів;

• o входження до міжнародного інформаційного простору на основі єдиних наукових, організаційних, методологічних, технічних та технологічних засад.

Система підтримки прийняття рішень для складних соціальних об'єктів на базі технології ситуаційних оцінок створюється на науково-технологічних засадах моніторингу трансформаційних процесів соціальної системи, аналізу отриманої інформації та розробки вірогідних прогнозних сценаріїв розвитку [9, 13].

Концептуальна модель інформаційно-аналітичної та прогнозної підтримки прийняття рішень системного геополітичного й економічного моніторингу включає такі етапи: проектування дослідження, інформаційно-аналітичне моделювання та створення прогнозних оцінок і сценаріїв, генерування підсумкових документів і пропозицій.

Інформаційний етап включає збір і опрацювання отриманої інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій, перевірку достовірності отриманих даних, узагальнення експертних оцінок, ведення баз даних, формування багатофункціональних інформаційних середовищ, створення авторських програм і систем, формування розгалуженого середовища інформаційних ресурсних центрів.

Передбачається, що на цьому етапі користувач має можливість одержувати основні результати роботи у вигляді матеріалів стандартної форми яка використовується у світовій практиці при запровадженні стандартів сучасного менеджменту та підтримки організаційних процесів і роботи у інформаційно-комунікаційних мережах [50, 32].

Аналітичний етап включає генерування масиву актуальної інформації для подальшого аналізу, вимір подій, рівня сил і впливів основних учасників подій, виявлення найбільш гострих і актуальних проблем та конфліктів у заданому регіоні; генерацію матеріалів для політичного і економічного прогнозування (визначення найбільш імовірних шляхів розвитку ситуації в регіоні), а також оцінку рівнів прояву небажаних подій у політичній та економічній сферах. До виконання досліджень на цьому етапі залучаються висококваліфіковані експертні групи, провідні фахівці, представники апарату управління, досвідчені політики. Це дозволяє досягти комплексності, мультидисциплінарності при підготовці інформації для прийняття та ухвалення рішень. Передбачено також застосування загальноприйнятих методик відбирання експертів і оцінки їх компетентності.

Аналітична стадія роботи закінчується обчисленнями, які дозволяють одержати ймовірні оцінки, ступені ризику розвитку ситуації та прийняття відповідних рішень за напрямами діяльності відповідних державних установ.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ОСНОВИ ТЕОРІЇ

  • Наукова інформатика

  • Поняття "інформація"

  • Поняття "інформаційні процеси"

  • Аналітична складова інформаційно-аналітичної діяльності

  • Поняття "інформаційна аналітика"

  • Література до модуля 1

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

  • Інформаційно-аналітична діяльність у сфері управління

  • Технології інформаційно-аналітичної діяльності у сфері управління

  • Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція
  • Місце регіональної інформаційно-аналітичної служби в системі інформаційної діяльності органів управління (на прикладі місцевих державних адміністрацій)

  • Інформаційно-аналітична робота органів державної виконавчої влади (на прикладі обласної державної адміністрації)

  • Література до модуля 2

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Галузева система науково-технічної інформації: загальна характеристика

  • Напрями НІД у регіональних центрах НТІ (ЦНТЕІ)

  • Роль організацій системи НТІ у розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційних процесів

  • Література до модуля 3

  • ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Виробники інформаційної продукції

  • Інформаційно-аналітична продукція: питання типології

  • Типологія ІПП

  • Фактографічна інформаційна продукція

  • Реферат як один з основних видів документної інформаційної продукції

  • Література до модуля 4

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ ПОСЛУГИ

  • Інформаційно-аналітичні послуги: різновиди, характеристика

  • Послуги документального обслуговування

  • Фактографічне і концептографічне обслуговування

  • Література до модуля 5

  • ОГЛЯДОВО-АНАЛІТИЧНИЙ ДОКУМЕНТ: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, СТРУКТУРА, МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ

  • Класифікація і характеристика основних видів оглядів

  • Структура оглядових документів (на прикладі оглядових видань)

  • Методика підготовки оглядів

  • МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПРОДУКТІВ

  • Довідка як форма інформаційного, інформаційно-бібліографічного обслуговування

  • Методика складання дайджесту

  • Методика складання реферату

  • Інформативний реферат

  • Література до модуля 7