Розділ «2.2. Упровадження фінансово-економічних інформаційних систем у фінансово-кредитних установах»

Необхідною умовою застосування економіко-математичних моделей для розв'язування задач управління є забезпеченість реалізації моделей потрібною інформацією.

Розглянемо докладніше принципи формування та функціонування інформаційних систем у фінансово-кредитних установах на прикладі інформаційних систем, що застосовуються в банках.

Своєї активності процеси банківських технологій набули наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років. Це було пов'язано з банківською реформою 1989 р., унаслідок якої існуючі банки одержали більшу самостійність і з'явилися комерційні банки.

У ході реформування виникли як великі, так і малі, середні банки. До великих банків належать ті, в яких за один робочий день обробляється понад 2000 документів. У середніх банках число оброблюваних за день документів знаходиться в межах від 200 до 2000 документів. У малих банках ця кількість не перевищує 200. Класифікувати можна банки і за кількістю автоматизованих робочих місць: 50 — великі, 15 — середні, 3 — малі.

Дамо означення таких понять, як комп'ютерна банківська платформа і інфраструктура інформаційної системи.

Комп'ютерна банківська платформа — це програмно-технічне оснащення для розв'язування банківських задач на базі новітніх інформаційних технологій, що передбачають конкретну методологію ведення банківської справи на відповідному фаховому рівні.

Частка витрат на автоматизацію у вітчизняних банках є нижчою порівняно із закордонними і становить усього 10-15 %. Вибір банками тих чи інших систем автоматизації пов'язаний із співвідношенням ціна — надійність — продуктивність. Для великих банків, на відміну від малих та середніх, чинник ціни не має вирішального значення.

Під інфраструктурою інформаційної системи розуміють сукупність, співвідношення і змістовне наповнення окремих складових процесу автоматизації банківських технологій — інформаційного забезпечення, технічного оснащення, програмних засобів, системи зв'язку і комунікації (внутрішньої і зовнішньої), системи безпеки, захисту й надійності.

Склад інформаційного забезпечення, його організація визначається, насамперед, складом задач, що вирішуються банками. Банківська технологія ґрунтується на таких програмних продуктах, як "Операційний день банку", "Каса", "Платіжні доручення", "Клієнт—банк", "Кредитування".

Програмний продукт "Операційний день банку" дозволяє співробітникам здійснювати оперативний аналіз діяльності банку за будь-який попередній проміжок часу, вирішувати основні проблеми поточного дня.

Програмний продукт "Каса", "Платіжні доручення" не допускає здійснення зайвої операції.

Програмний продукт "Клієнт-банк" дає можливість вирішувати клієнту банку свої завдання без допомоги операціоніста і не виходячи з офісу. Наявність такої системи і широке поширення персональних комп'ютерів із вмонтованими модемними платами дозволяє сучасному бізнесмену здійснювати платежі практично в будь-якому місці, де є телефонний зв'язок.

Програмний продукт "Кредитування" приносить банку до 75 % прибутку. Автоматизація кредитного забезпечення автоматизує не тільки контроль за проходженням платежів, а й прогноз на будь-який термін очікуваного в майбутньому стану банку як з погляду одержання грошей за кредитними договорами, так і майбутнім виплатам по залучених коштах. Ці функції автоматизуються в рамках комплексу програм "Ведення банківських договорів".

Банківські операції, що стосуються комплексів задач із цінними паперами, біржові операції, організація міжбанківського обміну електронними копіями документів, аналітична оцінка діяльності банку і його клієнтів і т ін. у даний час автоматизовані не повністю і повинні органічно входити до комплексної системи організації діяльності банку.

Останнім часом з'явилася тенденція придбання більш потужних комп'ютерів і програмного забезпечення. Якщо технічне забезпечення, як правило, закордонне, то програмне — вітчизняного походження, що є наслідком високої активності банків у розробці власного програмного забезпечення. Частка придбаного програмного забезпечення приблизно дорівнює частці самостійно розробленого.

Розглянемо основні вимоги, які необхідно враховувати, вирішуючи завдання автоматизації діяльності банків.

По-перше, ідеологія побудови системи повинна закладатися з урахуванням можливості подальшого розвитку банківських технологій, тобто аналіз завдань, що потребують вирішення сьогодні, повинен здійснюватися з огляду на перспективу їх розвитку в найближчому майбутньому.

По-друге, впроваджувані технології повинні, по можливості, забезпечувати рівномірну автоматизацію всіх аспектів діяльності банку, що допоможе уникнути появи вузьких місць.

По-третє, повинна передбачатися відповідність засобів автоматизації банківської діяльності наявності як мережі продажів апаратних засобів та їх гарантійного обслуговування, так і спеціалістів, що знають таку техніку.

По-четверте, технологія повинна відповідати рівню розвитку науки і техніки суспільства, банківських методологій: з одного боку, не слід відставати від суспільних тенденцій розвитку, з іншого — не забігати занадто далеко вперед, щоб не виявитися раптом не затребуваною.