Розділ 8. Стан і тенденції розвитку державного внутрішнього аудиту в Україні

Реформування фінансового контролю в Україні

Аналізуючи рис. 8.6, необхідно зазначити, що у 2012 році за результатами проведених ЦОВВ у звітному періоді фінансових аудитів та аудитів відповідності, якими загалом охоплено понад 3,1 тис. підприємств, установ і організацій, виявлено факти недоотримання фінансових і матеріальних ресурсів, витрат, проведених з порушенням законодавства, нецільових витрат і недостач коштів і майна на загальну суму 357,9 млн грн у тому числі: недоотримано ресурсів – на 78,8 млн грн, проведено витрат з порушенням законодавства – на 234,9 млн грн, нецільових витрат – на 5 млн грн; та допущено недостач – на 39,2 млн грн. Крім того, у 2012 році було виявлено порушень, що не призвели до втрат ресурсів, на загальну суму, понад 2 млрд грн [209].

Динаміка фінансових порушень, що призвели до втрат матеріальних та фінансових ресурсів у 2012 і 2013 роках

Рис. 8.6. Динаміка фінансових порушень, що призвели до втрат матеріальних та фінансових ресурсів у 2012 і 2013 роках

Крім того, динаміка зростання порушень, що виявляються зовнішніми контролюючими органами, свідчить про те, що внутрішній аудит в державних органах не виконує своєї функції як інструмент керівника із налагодження ефективної системи внутрішнього контролю та запобігання фінансовим правопорушенням. Так, органами ДФІ України на майже кожному із перевірених у 2013 році шести тисяч підприємств, установ і організацій встановлено незаконні, нецільові витрати та недостачі ресурсів на загальну суму понад 2,4 млрд грн [210].

Така ситуація є наслідком того, що визначення об'єктів аудиту в ЦОВВ відбувається не за найбільш ризиковими сферами діяльності, а внутрішні розпорядчі документи з внутрішнього аудиту потребують удосконалення в частині фахового визначення ризиків і надання дієвих рекомендацій, які унеможливлять порушення та будуть сприяти досягненню цілей ЦОВВ.

У структурі порушень фінансово-бюджетної дисципліни, що призвели до втрат ресурсів, виявлених внутрішніми аудиторами в 2013 році, найбільша питома вага традиційно припадає на витрати, проведені з порушенням законодавства. Таких встановлено на суму 337,95 млн грн, або 56 % від загальної суми порушень, що призвели до втрат ресурсів. Також внутрішніми аудиторами було встановлено факти недоотримання фінансових і матеріальних ресурсів на суму 221,9 млн грн (або 36 %); недостачі ресурсів склали 38,4 млн грн (або 6 %), а нецільові витрати – 12,4 млн грн [210].

Аналіз звітності ЦОВВ засвідчив, що майже 82 % загального обсягу фінансових порушень, що призвели до втрат ресурсів, традиційно виявляються в системах двох – чотирьох міністерств. Так, у системі Міністерства оборони виявлено 320,7 млн грн або майже 53 % від загальної суми фінансових порушень, що призвели до втрат ресурсів, з них найбільше – 208,2 млн грн – витрат, проведених з порушенням законодавства; у Міністерстві аграрної політики та продовольства -137,6 млн грн (23 %); у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості – 20,4 млн грн (З %); у системі Міністерства внутрішніх справ – 20,0 млн грн (3 %).

Необхідно зазначити, що низький стан фінансово-бюджетної дисципліни в цих галузях засвідчує неефективність системи внутрішнього контролю та є приводом зосередити увагу як керівництва цих органів, так і служб внутрішнього аудиту та інших структурних підрозділів на глибинному вивченні причин системних порушень, зокрема у розподілі повноважень і відповідальності, налагодженні дієвих механізмів їх попередження у майбутньому [209; 210].

Водночас, як зазначається в звіті ДФІ про результати діяльності підрозділів внутрішнього аудиту в системі міністерств і ЦОВВ, у шістнадцяти ЦОВВ у 2013 році проведені фінансові аудити й аудити відповідності у фінансовому аспекті зору були цілком безрезультативними, оскільки ними не виявлено жодного порушення фінансово-бюджетної дисципліни. А внутрішніми аудиторами Державної реєстраційної служби та Національного агентства з питань державної служби протягом 2012 року виявлено порушень, що не призвели до втрат ресурсів, на суми від 10 до 1 400 грн. Проте на здійснення внутрішнього аудиту були витрачені бюджетні кошті (заробітна плата, відрядження) більші, ніж сума виявлених порушень [209].

Отже, у більшості ЦОВВ і надалі залишається поширеною практика зосередження уваги на дріб'язкових порушеннях і помилках бухгалтерів замість глибокого вивчення наслідків управлінських рішень, запобігання зловживанням і схемам незаконного використання державних ресурсів. Продовження хибної практики здійснення ревізійних дій, що направлені тільки на вже здійсненні господарські операції, унеможливлює досягнення головної мети діяльності підрозділу внутрішнього аудиту – попередження порушень та налагодження відповідного рівня внутрішнього контролю. Як наслідок, попри на сталу динаміку поступового зростання рівня відшкодування втрат, яка спостерігається з часу запровадження внутрішнього аудиту у ЦОВВ (з 2012 року), він залишається на вкрай низькому рівні [209].

Динаміка виявлених та відшкодованих втрат ресурсів у 2012 і 2013 роках наведена на рис. 8.7. •

Динаміка виявлених і відшкодованих втрат ресурсів у 2012 і 2013 роках

Рис. 8.7. Динаміка виявлених і відшкодованих втрат ресурсів у 2012 і 2013 роках

Досліджуючи рис. 8.7, необхідно зазначити, що сума відшкодованих і поновлених втрат ресурсів впродовж 2013 року склала 100,7 млн грн (16,5 %) від загальної суми виявлених фінансових порушень, що призвели до втрат ресурсів, у тому числі відшкодовано 14,8 млн грн (7 %) недоотриманих ресурсів; 63,2 млн грн (19 %) витрат, проведених із порушенням законодавства; 9,96 млн грн (80 %) нецільових витрат і поновлено недостачі ресурсів на 12,7 млн грн (33 %). Загалом це на 53,2 млн грн (майже удвічі) перевищує рівень відшкодувань 2012 року.

Найвищий рівень відшкодувань втрат ресурсів забезпечено Міністерством доходів і зборів – 100% (2,4 млн грн); Адміністрацією Державної прикордонної служби – 78% (0,9 млн грн); Міністерством внутрішніх справ – 65% (майже 13,0 млн грн); Державним агентством автомобільних доріг – 61 % (1,1 млн грн); Пенсійним фондом – 59 % (6,2 млн грн) [209; 210].

Водночас у семи ЦОВВ (або 9,5 %) робота із забезпечення відшкодування та поновлення втрат ресурсів проводиться на неналежному рівні. Так, не приділено достатньої уваги питанню відшкодування виявлених втрат ресурсів у Міністерстві аграрної політики та продовольства, Міністерстві промислової політики, Державному агентстві резерву та Державному космічному агентстві, де рівень відшкодування становить менше 1 %.

На думку авторів, така ситуація є наслідком недостатньої уваги до питань відшкодування та поновлення виявлених втрат ресурсів з боку внутрішніх аудиторів, у деяких випадках – недостатньої їх кваліфікації.

Подальший аналіз тенденцій розвитку державного внутрішнього аудиту; на думку авторів, слід проводити, досліджуючи рівень відшкодування порушень, що призвели до втрат упродовж 2009 – 2013 pp. (рис. 8.8).

Як показано на рис. 8.8, рівень відшкодування порушень, що призвели до втрат, протягом 2012 року сягнув 13,3 %, що суттєво перевищує аналогічний показник минулого року (10,5 %) та у 3 – 6 разів – показники 2009 та 2010 років, коли рівні відшкодування не перевищували 2 – 4 % виявлених сум порушень. При цьому аналіз динаміки рівня відшкодування за останні п'яти років (з урахуванням результатів контрольно- ревізійної роботи впродовж 2009 – 2011 pp., яка передувала створенню підрозділів внутрішнього аудиту з 01.01.2012 р.) вкотре дає підстави стверджувати про переваги використання такої форми контролю, як внутрішній аудит, порівняно з внутрішньою контрольно-ревізійною роботою, її вищу ефективність, переорієнтацію цілей діяльності – від виявлення порушень до їх попередження та повернення витрачених з порушенням законодавства сум [209; 210].

Динаміка рівня відшкодувань порушень, що призвели до втрат за 2009 – 2013 pp.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Стан і тенденції розвитку державного внутрішнього аудиту в Україні“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Державний фінансовий контроль як форма практичної реалізації контрольної функції фінансів

  • Розділ 2. Оцінка факторів впливу на державний фінансовий контроль суб'єктів господарювання

  • Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави

  • Розділ 4. Державний фінансовий аудит в Україні: теоретико-методичні засади оцінки якості

  • Розділ 5. Теоретичні підходи до визначення сутності та змісту внутрішнього контролю як складової державного внутрішнього фінансового контролю

  • Розділ 6. Організація внутрішнього контролю на підприємстві для забезпечення боротьби з корпоративним шахрайством

  • Розділ 7. Державний внутрішній контроль бюджетних установ в умовах реформування фінансового контролю в Україні

  • Розділ 8. Стан і тенденції розвитку державного внутрішнього аудиту в Україні
  • Розділ 9. Оцінка стану внутрішнього аудиту бюджетних установ

  • Розділ 10. Аудиторські докази в робочих документах аудитора: досвід відображення та напрями удосконалення