Розділ 7. Державний внутрішній контроль бюджетних установ в умовах реформування фінансового контролю в Україні

Реформування фінансового контролю в Україні

В якості перспективи подальших досліджень слід врахувати необхідність розроблення механізму удосконалення методів державного фінансового контролю.

Головним міжнародним нормативним документом у сфері внутрішнього контролю є Декларація про керівні принципи фінансового контролю. Це базовий, принциповий документ, що враховує різноманітні системи фінансового контролю, варіанти щодо розуміння місця фінансового контролю в системі державних функцій і гілок влади, а також відміні рівні розвитку, яких фінансовий контроль досяг в окремих регіонах.

Основним елементом функціонування моделі внутрішнього фінансового контролю країн ЄС є загальна відповідальність керівників органів державного сектору перед парламентом і громадськістю за стан системи внутрішнього фінансового контролю. Проте в Україні існує практика покладання керівниками відповідальності за діяльність та досягнення мети очолюваних ними органів лише на посадових осіб, до обов'язків яких належить здійснення внутрішнього контролю, що є принципово некоректним. Фактично у системі внутрішнього контролю повинні бути задіяні всі підрозділи з основної функціональної діяльності: бухгалтерські, планові, економічні, фінансові, юридичні та інші підрозділи органу державного сектору. У деяких країнах створено спеціальні органи, які контролюють не лише бюджетно-фінансові питання, а, по суті, всю роботу державного апарату. В Японії, наприклад, таку функцію виконує управління адміністративного контролю у складі канцелярії прем'єр-міністра. До його завдання входить: підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи та структури державного управління; зміцнення службової дисципліни державних чиновників; боротьба з корупцією, бюрократизмом; визначення проблем окремих верств населення, для розв'язання яких потрібна взаємодія кількох відомств. Головне контрольне управління Конгресу США контролює здійснення різноманітних державних програм у галузі науки та техніки, енергетики, освоєння космосу. При цьому перевіряється законність, доцільність та ефективність здійснених витрат [87, с. 140].

Системи внутрішнього фінансового контролю дещо відрізняються в європейських країнах. Серед них можна виділити два підходи. Перший із них, який використовується в таких країнах, як Франція, Португалія та Іспанія, можна назвати "відповідальністю третьої сторони". У країнах- членах ЄС, які використовують такий підхід, Міністерство фінансів не лише відіграє ключову роль у розробленні проекту бюджету та розподілі коштів серед галузевих міністерств, а й має право безпосередньо втручатися на стадії попереднього контролю через своїх службовців, які є при кожному галузевому міністерстві. Так, Португалія має централізовану Генеральну фінансову інспекцію, яка підпорядковується Міністру фінансів і відповідає за фінансовий контроль усіх бюджетних витрат урядових установ за фактом їх виконання. Окрім Генеральної фінансової інспекції, галузеві міністерства мають свої власні контрольовані підрозділи [13].

Слід зазначити, що у країнах Західної Європи з високим рівнем фінансової дисципліни державний внутрішній фінансовий контроль у формі інспектування практично не здійснюється. Основні особливості здійснення внутрішнього фінансового контролю у зарубіжних країнах зображено на рис. 7.10.

Особливості здійснення державного внутрішнього фінансового контролю у зарубіжних країнах (систематизовано авторами)

Рис. 7.10. Особливості здійснення державного внутрішнього фінансового контролю у зарубіжних країнах (систематизовано авторами)

Аналізуючи рис. 7.10, можна побачити, що всі особливості можуть бути адаптовані до українського середовища. Але пильної уваги потребує запровадження лише перших двох особливостей:

• 1) створити єдиний законодавчий акт у сфері державного внутрішнього контролю, який відповідав би міжнародним вимогам;

• 2) покласти відповідальність за економічні правопорушення на керівників суб'єктів господарювання.

В умовах України доцільним є створення єдиного органу зовнішнього фінансового контролю, який би перевіряв стан внутрішнього фінансового контролю. Іншим органам державного фінансового контролю надати риси внутрішнього контролю. Задля впровадження останньої пропозиції доцільно спинитися на особливостях роботи вищих контрольних органів у галузі державного фінансового контролю в зарубіжних країнах. До вищих контрольних органів у галузі державного фінансового контролю належать: Головне контрольне управління США, Національне контрольно-ревізійне управління у Великобританії, Управління Генерального аудитора в Канаді, Федеральна рахункова палата в Німеччині, Рахункова палата у Франції та ін. Особливості діяльності вищих контрольних органів зарубіжних країн наведено в табл. 7.6.

Таблиця 7.6

Особливості діяльності вищих контрольних органів зарубіжних країн

Вищий контрольний орган 1Особливості діяльності 2
Рахункова палата ТуреччиниОсоблива увага приділяється підготовці та добору фахівців, особливо до професійного персоналу. Головні, старші аудитори й аудитори згідно із Законом про Рахункову палату Туреччини та Законом про державний персонал починають свою кар'єру в Рахунковій палаті з посади аудитора-асистента. Аудитор-асистент проходить у Рахунковій палаті дворічне стажування і тільки після успішного складання екзамену його приймають на роботу [3, с. 70]
Головне контрольно-ревізійне управління СШАМає доступ практично до всіх фінансових документів міністерств і відомств. За дорученням палат і комісій Конгресу США чи навіть окремих конгресменів Головне контрольно-ревізійне управління може здійснювати оцінку результативності державних програм і діяльності федеральних відомств; проводити спеціальні обстеження та перевірки обґрунтованості цін на продукцію та фінансово-економічних аспектів контрактів міністерства оборони. Інспектори Головного контрольно-фінансового управління перевіряють також діяльність ревізорів виконавчої влади. В окремих випадках перевірки здійснюються в координації із слідчими органами міністерства юстиції та іншими органами, наділеними відповідними повноваженнями [14, с. 126]
Рахункова палата ФранціїКонтролює фінансову діяльність адміністративних інститутів, виявляє їх помилки та прорахунку що завдають шкоди державним фінансам. Перевіряє, як саме використовуються кредити, фонди та цінності, управління якими доручено державним службам та іншим офіційним юридичним особам; здійснює контроль за різноманітними установами у сфері соціального забезпечення, рахунками державних підприємств і їх філій. В окремих випадках здійснює контроль за приватними юридичними особами з числа тих, що отримують допомогу держави. Органами державного фінансового контролю у Франції є також Генеральна інспекція фінансів і Генеральна інспекція адміністрації. Перебуваючи в безпосередньому підпорядкуванні Міністра економіки та фінансів, Генеральна інспекція фінансів виконує функції контролю на місцях за діяльністю служб Міністерства економіки і фінансів. Вона контролює діяльність усіх призначених державою бухгалтерів та адміністративної бухгалтерії вторинних розпорядників кредитів, державних підприємств, а також тих недержавних органів і підприємств, що перебувають під фінансовим контролем держави. Ця ж установа організовує та здійснює дослідження економічних проблем на замовлення державних органів, а також із власної ініціативи [14, с. 129]
Європейська рахункова палатаСкладається з п'ятнадцяти членів, кожен з яких представляє країну – члена Європейського співтовариства. Термін її повноважень становить шість років, причому призначення відбувається не одноразово, а в кілька етапів. Завдання Європейської рахункової палати полягає у здійсненні нагляду за фінансовою діяльністю Європейського співтовариства та забезпеченні гласності в управлінні фінансами [4]
Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) й Європейський центральний банк (ЄЦБ)Головною метою ЄСЦБ є підтримка стабільності цін. Безпосереднє її функціонування забезпечується ЄЦБ, наділеним широкими повноваженнями, у тому числі у сфері банківського контролю та нагляду [11, с. 216]

Із табл. 7.6 видно, що у більшості розвинутих країн світу, у тому числі в країнах Європейського Союзу, фінансовий контроль здійснює Рахункова палата, а також урядові контрольно-ревізійні служби.

Отже, в Україні єдиним зовнішнім суб'єктом контролю за діяльністю в сфері державних фінансів повинна стати Рахункова Палата України. Модель взаємодії зовнішнього та внутрішнього фінансового контролю наведена на рис. 7.11.

Модель взаємодії зовнішнього та внутрішнього фінансового контролю з урахуванням зарубіжного досвіду (запропоновано авторами)

Рис. 7.11. Модель взаємодії зовнішнього та внутрішнього фінансового контролю з урахуванням зарубіжного досвіду (запропоновано авторами)

На рис. 7.11, окрім зазначеної взаємодії, також зображено й принципи повної відповідальності керівника. Його повноваження доцільно розширити та забезпечити їх розповсюдження й на банківську сферу, й на процес казначейського обслуговування бюджетів усіх рівнів. При цьому Рахункова Палата України повинна перевіряти систему внутрішнього фінансового контролю, а не всі первинні операції.

Поряд із цим необхідно вказати на необхідність розробки єдиного законодавчого акту, що регулює питання внутрішнього фінансового контролю з урахуванням певних вимог, узгоджених зі світовою практикою (рис. 7.12).

Вимоги до єдиного законодавчого акту з питань внутрішнього фінансового контролю (запропоновано авторами)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Державний внутрішній контроль бюджетних установ в умовах реформування фінансового контролю в Україні“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Державний фінансовий контроль як форма практичної реалізації контрольної функції фінансів

  • Розділ 2. Оцінка факторів впливу на державний фінансовий контроль суб'єктів господарювання

  • Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави

  • Розділ 4. Державний фінансовий аудит в Україні: теоретико-методичні засади оцінки якості

  • Розділ 5. Теоретичні підходи до визначення сутності та змісту внутрішнього контролю як складової державного внутрішнього фінансового контролю

  • Розділ 6. Організація внутрішнього контролю на підприємстві для забезпечення боротьби з корпоративним шахрайством

  • Розділ 7. Державний внутрішній контроль бюджетних установ в умовах реформування фінансового контролю в Україні
  • Розділ 8. Стан і тенденції розвитку державного внутрішнього аудиту в Україні

  • Розділ 9. Оцінка стану внутрішнього аудиту бюджетних установ

  • Розділ 10. Аудиторські докази в робочих документах аудитора: досвід відображення та напрями удосконалення