Однією з важливих ознак класифікації фінансового контролю є його вид. Серед науковців немає єдиного погляду на виокремлення видів фінансового контролю. Як свідчать дані табл. 7.2, на сьогодні існує безліч підходів до виокремлення видів контролю, деякі з яких протирічать один одному або є синонімічними.
Таблиця 7.2
Підходи вчених до виокремлення форм фінансового контролю
| Автор | Державний | Внутрішньо відомчий | Внутрішньо господар ський | Суспільний | Попередній | Поточний | Наступний |
| Крамаровський Л. [97] | + | + | + | + | |||
| Малеїн Н. [108] | + | + | + | ||||
| Юрій С. І., Стоян В. І., Мац М. Й. [196] | + | + | + |
На думку авторів, класифікація фінансового контролю на державний, громадський та незалежний є основою для виокремлення його видів. Таке виокремлення характеризує поділ за критерієм суб'єктів контролю. Виокремлення внутрішнього та зовнішнього контролів має сенс, бо характеризує відношення суб'єкта контролю до об'єкта.
За часом проведення фінансовий контроль доцільно розрізняти на попередній, поточний та наступний.
Розмежування фінансового контролю на обов'язковий та ініціативний характеризує ступінь примусовості контрольних заходів.
У свою чергу, виокремлення адміністративного, внутрішньогосподарського, відомчого видів фінансового контролю та контроль власника характеризують один вид контролю та можуть бути згруповані в межах внутрішнього фінансового контролю.
Парламентський, бюджетний, митний та податковий контролі доцільно включити до складу державного та вважати його формами здійснення державного фінансового контролю.
Суспільний є синонімічним громадському, який має місце в класифікації фінансового контролю за суб'єктами здійснення.
Водночас аудиторський контроль доречно віднести до незалежного, а аудит визначити як окрему форму фінансового контролю.
Контроль фінансово-кредитних установ також доцільно визначити як форму фінансового контролю, яка здійснюється у вигляді внутрішнього контролю, контролю з боку НБУ та незалежного аудиту.
Виокремлення інвестиційного, кредитного, валютного та страхового видів фінансового контролю, на думку авторів, не є обґрунтованим. Таке зауваження базується на тому, що інвестиції, кредитні, валютні та страхові операції є об'єктами фінансового контролю, які можуть перевірятися в межах будь-якого іншого виду контролю. Класифікація фінансового контролю на стратегічний та тактичний також не є доречною через те, що фінансовий контроль у будь-якому випадку переслідує стратегічні цілі та спрямований на перспективу. Водночас авторське бачення класифікації видів контролю передбачає її доповнення певними класифікаційними ознаками, а саме: доцільно поділити фінансовий контроль на суцільний та вибірковий за ступенем охоплення об'єкта контролю та на документальний і фактичний залежно від методів, застосованих під час контрольного заходу. Слід зазначити, що деякі з перелічених у табл. 7.2 видів фінансового контролю багатьма авторами визначаються як форми. Погляди вчених до виокремлення форм фінансового контролю наведені в табл. 7.2.
Так, як видно з табл. 7.2, класифікація фінансового контролю за формами повністю перетинається з її класифікацією за видами. До того ж виокремленню форм фінансового контролю вченими приділяється значно менша увага, ніж виокремленню видів. На думку автора, така класифікація повинна відноситись до видів фінансового контролю, бо характеризує лише окрему частину характеристики фінансового контролю. Форма фінансового контролю повинна бути більш змістовним поняттям та містити комплекс характеристик. З огляду на це, класифікацію форм фінансового контролю доцільно здійснювати залежно від об'єкта контролю та загальної мети контрольного заходу.
Отже, на думку авторів, до форм фінансового контролю слід віднести: аудит, державний аудит, ревізію (інспектування), казначейський контроль, бюджетний контроль, внутрішній аудит, податковий контроль, контроль і аудит у банках. Відносно виокремлення складових фінансового контролю слід зазначити, що в літературі таке розмежування відсутнє. Отже, виділення складових фінансового контролю значно розширить уявлення про сутність цього поняття. На думку авторів, визначення складових фінансового контролю повинно ґрунтуватись на сферах його прояву та дії. На сьогодні сформовані та розвиваються три незалежні гілки фінансового контролю, що містять усі належні їм елементи, а саме: державна сфера; муніципальна сфера; сфера громадського суспільства. На думку авторів, перелічені гілки доцільно віднести до складових фінансового контролю. Таке твердження ґрунтується передусім на тому, що в сукупності державна сфера фінансового контролю, муніципальна сфера та сфера фомадського суспільства утворюють цілісну систему фінансового контролю, а отже, відповідають головній вимозі до складових будь-якої категорії. Відтак, з урахуванням проведеного аналізу можна надати уточнену класифікацію фінансового контролю. Запропонована класифікація фінансового контролю через уточнення його форм, видів та складових подана на рис. 7.2.
Рис. 7.2. Класифікація фінансового контролю (запропоновано авторами)
Громадський фінансовий контроль є самоконтролем суспільства та здійснюється на добровільній основі громадянами країни.
Незалежний фінансовий контроль здійснюється в формі незалежного аудиту та полягає в перевірці публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Залежно від характеру взаємовідносин і суб'єкта контролю фінансовий контроль можна поділити на внутрішній і зовнішній.
У внутрішньому контролі [83; 126] суб'єкт і об'єкт належать до однієї системи, у зовнішньому – суб'єктом контролю виступає орган, що не належить до тієї ж системи, що й об'єкт. Внутрішній фінансовий контроль – це самоконтроль, який здійснюють організації, підприємства й установи як за фінансовою діяльністю підприємств в цілому, так і за фінансовою діяльністю підрозділів, що входять до його складу. Він є складовою управління організацією і тому проводиться на її розсуд на основі рішень даної організації. Зокрема, внутрішнім контролем можна назвати внутрішній аудит. Відповідно, зовнішній контроль здійснюється стороннім органом, уповноваженим на проведення компетентних дій у сфері перевірки стану дотримання фінансової дисципліни учасниками фінансових відносин. У його проведенні беруть участь як органи загальної, так і спеціальної компетентності у сфері фінансових відносин.
Проблема реформування системи державних фінансів в Україні за всіх часів привертала увагу вчених і фахівців через важливість забезпечення сталого розвитку фінансової системи в цілому та забезпечення дієвості реалізації контрольної функції фінансів за законністю фінансових потоків в державі. Водночас, контрольна функція фінансів реалізується шляхом здійснення державного фінансового контролю. Отже реформування державного фінансового контролю повинно здійснюватись одночасно із реформуванням фінансової системи з метою забезпечення паралельності й узгодженості їх розвитку. Вагомим кроком в реформуванні державного фінансового контролю в Україні стала прийнята в 2005 році Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю, яка окреслила основні напрями реформування та визначила очікувані від нього результати. За таких умов великого значення набувають розробки вчених і фахівців з окресленого питання через те, що саме вони виступають підґрунтям для визначення подальших напрямів реформування системи державного фінансового контролю в Україні. У свою чергу, сучасні доробки вчених і фахівців повинні здійснюватись з урахуванням системного підходу з метою їх адаптації до побудови нової, з урахуванням реформування, системи державного фінансового контролю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Державний внутрішній контроль бюджетних установ в умовах реформування фінансового контролю в Україні“ на сторінці 2. Приємного читання.
