Розділ «ТЕМА 4. БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ І ПОБУДОВА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»

- нечітке розмежування функцій між державною владою та місцевим самоврядуванням:

- нерозвиненість місцевого оподаткування;

- незабезпеченість достатнім обсягом бюджетних коштів делегованих державою повноважень органам місцевого самоврядування;

- неефективне використання коштів місцевих бюджетів тощо.

Також до перелічених проблем хотілося б додати незацікавленість органів місцевого самоврядування у розширенні власної дохідної бази.

Підводячи підсумок, варто зазначити, що основними векторами, здатними забезпечити ефективну реалізацію бюджетного процесу в Україні є:

- забезпечення детальної та однозначної законодавчої регламентації всіх аспектів бюджетних правовідносин на кожній стадії бюджетного процесу;

- забезпечення визначення остаточного переліку прав, обов'язків і відповідальності органів та осіб, що наділені бюджетними повноваженнями;

- посилення впливу інститутів громадянського суспільства на формування та реалізацію бюджетної політики держави;

- створення механізму забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування на кожній зі стадій бюджетного процесу;

- забезпечення якісної та ефективної професійної підготовки персоналу, зокрема підбору кадрів, які повинні мати не лише фахову спеціальність, а й галузевий фах відповідно до специфіки роботи; - дотримання принципу системності та наукового супроводу при здійсненні заходів щодо реформування бюджетного процесу. Отже, зазначені проблемні аспекти організації бюджетного процесу в Україні вимагають негайного вирішення на кожній його стадії, що в перспективі дозволить забезпечити ефективне управління державними фінансовими ресурсами, підвищити результативність, ефективність і прозорість використання бюджетних коштів, уникнути зриву бюджетного процесу через політичні події, підвищити якість головного фінансового документа держави та стане міцним підґрунтям для забезпечення соціально-економічного розвитку України.

4.5. Бюджетний процес у зарубіжних країнах

Економічні традиції та політичні реформи накладали відбиток на бюджетний устрій різних країн.

Залежно від адміністративно-територіального устрою (унітарного чи федеративного) розрізняють рівні бюджетних систем (табл. 4.4).

Таблиця 4.4. Рівні бюджетних систем окремих країн

Нині розрізняють унітарний, федеративний та змішаний види бюджетного устрою. Незалежно від цього виділяють два умовних типи побудови центрального бюджету, згідно з якими бюджетний процес має свої особливості:

британський;

франко-іспанський.

Британський тип передбачає поділ центрального бюджетного фонду на частини. Державний бюджет Великобританії складається з центрального бюджету і національного фонду запозичень, а державний бюджет США — з федерального бюджету і трастових фондів. Центральні бюджети цих країн із правової точки зору являють собою пакет нормативних документів, кожен із яких окремо затверджений парламентом і підписаний главою уряду. Бюджетна практика США передбачає так званий "нульовий метод оцінки кошторисів", суть якого полягає в складанні бюджету без урахування витрат минулого року.

Пакет бюджетних документів інколи містить "вбудовані" закони, які стосуються доходів бюджету, що затверджують механізм їх сплати.