Розділ «ТЕМА 4. БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ І ПОБУДОВА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»

Для франко-іспанського типу характерним є прийняття та виконання загального закону про державний бюджет, який парламент розглядає, обговорює і затверджує в цілому, а також наявність позабюджетних коштів, котрі є державними, але не входять до складу державного бюджету. У Франції існує центральний бюджет, приєднані бюджети різних державних організацій та спеціальні рахунки казначейства. Схожу побудову державного бюджету обрала для себе і Україна.

Взагалі в унітарних державах бюджетна система є сукупністю бюджетів усіх територіально-адміністративних одиниць і складається з двох ланок: державного бюджету і бюджетів місцевих органів самоврядування. Наприклад, бюджетна система Японії складається з державного бюджету, бюджетів 47 префектур і 3255 муніципалітетів; у Франції бюджетна система складається з центрального бюджету і бюджетів 95 департаментів та близько 38 тис. комун.

У федеративних державах бюджетна система включає три ланки: державний (федеральний) бюджет, бюджети членів федерації і місцеві бюджети. Бюджетна система США, наприклад, має федеральний бюджет, бюджети п'ятдесяти штатів і більше 80 тис. бюджетів місцевих адміністративних підрозділів (3 тис. округів, 19 тис. муніципалітетів, 17 тис. місті тауншинів, 15 тис. шкільних і 29 тис. спеціальних округів). У Німеччині бюджетна система складається з федерального бюджету, бюджетів шістнадцяти земель і бюджетів общин; у Канаді - з федерального бюджету, бюджетів десяти провінцій і бюджетів місцевих органів влади.

Головну роль у бюджетній системі більшості країн відіграє державний бюджет, за допомогою якого центральні органи влади акумулюють основну частину національного доходу.

В Україні державний бюджет має дві складові: загальний і спеціальний фонди. Федеральний бюджет США включає урядовий фонд і трастові фонди, що мають цільовий характер. Держбюджет Італії складається з двох частин: рахунку поточних операцій і рахунку руху капіталів. Держбюджет Франції складається з центрального бюджету, приєднаних бюджетів державних установ і спеціальних рахунків казначейства. В Японії існує рахунок центрального уряду, інвестиційний бюджет та 57 спеціальних рахунків. Таким чином, структура бюджетів кожної країни має особливий характер. Типовим є відокремлення поточних видатків держави від капітальних витрат.

Побудова бюджетних систем у розвинених країнах ґрунтується на спеціальних принципах. Найважливішими з них є єдність, повнота, реальність і гласність (табл. 4.5).

Таблиця 4.5. Порівняння принципів побудови бюджетних систем окремих країн

Принципи бюджетного устрою, покладені у законодавство розвинених західних країн, склали основу для формування принципів бюджетного устрою України, які були розглянуті вище.

Бюджетна система у своїй макроструктурі функціонує в двох основних агрегатах - державний бюджет і бюджети місцевих органів влади, які мають забезпечувати функцію місцевого самоврядування. У різних країнах пропорції між цими фінансовими агрегатами досить різні, в залежності від прийнятої в них політики децентралізації управління. Сучасна тенденція в цьому питанні тяжіє до концепції розвитку місцевого самоуправління, що має бути характерним і для України, але практика бюджетної політики це не підтверджує.

Бюджетна політика держав різного рівня економічного розвитку має свої особливості, пріоритети та різні моделі розвитку. Так, держави, що належать до групи країн з розвиненою економікою (США, Канада, країни Західної Європи) будують свою бюджетну політику на принципах розвитку науки та освіти, поліпшення якості та обсягів соціального забезпечення, підвищення якості життя населення. А країни з перехідною економікою зосереджують увагу більше на розвитку інженерної інфраструктури та на програмах активізації інноваційної діяльності.

Стратегічні завдання розвитку держави, особливості її бюджетної політики та вибір пріоритетів знаходять своє відображення у структурі видаткової частини бюджету. Зокрема, пропорції витрат бюджету держави у підтримку регіонів характеризують її регіональну політику. В ЇЇ основі - фінансові можливості місцевої влади. Так частка видатків муніципальних бюджетів у структурі консолідованого бюджету США складала: у 2008 році - 38 %, у 2009 році - 43 %, у 2010 році - 45 %. Середнє значення частки видатків муніципальних бюджетів складає 42 %. Отже, в США самі штати здійснюють значний вплив на економічні суб'єкти, що розташовані на їх територіях.

Так частка видатків на економічну діяльність у структурі видатків штатів США склала понад 15 %, у той час, як видатки федерального бюджету - близько 7 % (рис. 4.10, рис. 4.11).

1 - загальнодержавні видатки (центральний уряд, міжнародні відносини, обслуговування боргу);

2 - національна оборона;

3 - національна економіка;

4 - соціальна безпека;

5 — гарантія зайнятості;

6 - охорона здоров'я, безкоштовна медицина, допомога ветеранам.

Рис 4.10. Структура видатків бюджету федерального уряду США (2011 р.)

Рис 4.11. Структури видатків бюджету уряду штатів та місцевих органів влади США (2011 р.)