TextBook на землю
свій статок круг тебе.»
«Подібно» означає більше, ніж порівняння. В дитині ми впізнаємо себе самих, не тільки, що ми такими були, а що такими є. Роздушений хрущ, з якого сміються дорослі, — чи не сміємося, бува, самі з себе? Брати з собою те, з чим несила розлучитися, навіть якщо з нього жодного пожитку, — в кожному з нас живе ця жага розкладання своїх статків круг себе. З цієї спільности виростає вірш — з усіх наших окремішностей і пізнань:
стріваються
сплітаються
послання
кожний мовить за кожного
просіяні
слова незвучні
і перетворені
на слово.
Те, що мусить статися, перетворюється на міцний утвір, дозволяючи слову бути порукою речі. Рівновага звучання і значення, а також напруга між звучанням і значенням надають віршеві якнайбільшої актуальности. Відстань між мисленням і буттям зникає, зникає крижаний подих зовнішности: у вірші мова сягає максимальної близькости слова і речі.
Слово і річ
одне на одному
однакове тепло тіл
слова і речі.
Так відбувається повернення і звернення поета до мови — не тільки його, поетове, повернення, завдяки якому він, втративши все, знаходить себе. Це наше повернення до себе самих, завдяки якому кожний знаходить себе.
Ми хліб їмо
а живемо ми блиском.
ГІЛЬДЕ ДОМІН, ПІСНЯ НАДХНЕННЯ ІІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вірш і розмова» автора Гадамер Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГІЛЬДЕ ДОМІН, ПОЕТКА ПОВЕРНЕННЯ“ на сторінці 6. Приємного читання.