Розділ «7. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА І СТАН СИСТЕМИ "ЛЮДИНА - СВІТ". ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ»

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Специфіка цього закону полягає в тому, що він розкриває загальний механізм процесу розвитку і відповідає на питання ЯК, у яких формах протікає рух і розвиток, ЯК здійснюється перехід від одного якісного стану предметів, явищ до іншого. Він розкриває взаємозв'язок безперервності і переривчастості в поступальному русі, розвитку.

Щоб зрозуміти сутність цього закону й особливості його дії, необхідно спочатку з'ясувати, розкрити зміст тих категорій, через взаємозв'язок і взаємодію яких він виявляється. Тобто необхідно насамперед з'ясувати, що таке якість, кількість, міра, стрибок і ін.

Коли ми споглядаємо навколишній світ, то перше, що ми помічаємо - це величезну розмаїтість предметів, явищ, процесів, їхніх властивостей і особливостей. І як би тісно вони не були між собою пов'язані, кожен з них зберігає свої специфічні особливості, які показують, ЩО становить розглянутий предмет і ЧИМ він відрізняється від інших, кожен з них має свою якісну визначеність, а також має кількісні характеристики: розмір, вагу, ступінь розвитку тощо.

Що ж таке якість?

Якість — це така визначеність предметів, явищ, що характеризує їх як дані, реальні предмети, явища. Можна ще сказати, що якість — це визначеність предмета, що характеризує специфіку його буття, свідчить, ЧИМ є предмет у даній конкретній системі взаємозв'язків; це визначеність буття предмета в його конкретних проявах.

Втрачаючи цю визначеність, предмет перестає бути тим, чим він був, і стає іншим. Так, якісна визначеність людини, яка виступає як визначеність її буття, яке відрізняє її від тварини, полягає в способі її життєдіяльності, який полягає в тому, що людина, на відміну від тварини, задовольняє свої життєві потреби не шляхом безпосередньої взаємодії з природою, а шляхом опосередкування цього процесу виробництвом, системою суспільних відносин, свідомістю, свободою. Іншими словами, це опосередкування здійснюється за допомогою системи якісно нових (соціальних) потреб і відповідними їм видами діяльності.

Варто мати на увазі, що предмет і якість — не те саме. У природі реально існують не якості, а предмети, яким притаманні якості, причому нескінченно багато якостей.

Якість предмета тісно пов'язана з властивостями, через які вона виявляється. Властивість — це здатність предметів і явищ вступати у певні зв'язки і відносини з іншими предметами. Це властива предмету особливість, яка виявляється в зв'язках і відношеннях окремих сторін, рис предметів, а також у відношеннях даного предмета з іншими, як певна ознака.

Наприклад, вода переломлює промінь під певним кутом, розчиняє цукор, сіль і інші речовини. Ця здатність води переломлювати промінь, розчиняти певні речовини виявляється як її властивість. Кожен предмет має багато властивостей. Предмет може набувати нові чи втрачати якісь властивості, але залишатися при цьому самим собою. Наявність властивостей виявляється у взаємодії даного предмета з іншими. Властивість води вгамовувати спрагу виявляється тоді, коли людина п'є її.

Ознака — це спосіб прояву властивості, що свідчить про її наявність. Ознака не завжди адекватно відображає властивість. Так, іноді під загальними ознаками виявляються здібності різних мікробів викликати різні хвороби. У той же час та сама здатність може виявлятися в різних ознаках. Ознаками властивості горіти і наявності загоряння чогось є поява диму, вогню, запаху, підвищення температури. Отже, якість, властивість і ознаки тісно пов'язані одне з одним.

Взаємозв'язок якості і властивості знаходить свій вираз втому, що предмет може виступати як певна якість тільки тоді, коли він має певні властивості. Наявність властивостей є необхідною умовою для того, щоб предмет набув ту чи іншу якість.

Наприклад, ягоди, фрукти, овочі, завдяки наявності певних властивостей, можуть бути продуктами харчування. Інші предмети, завдяки наявності в них специфічних властивостей, — знаряддями праці, будівельними матеріалами, джерелами енергії.

Іноді якість визначають як сукупність істотних властивостей предмета. Але з таким категоричним твердженням не можна погодитися. Якісна визначеність предмета може бути зумовлена як наявністю багатьох, так і якої-небудь однієї властивості. Наприклад, бензин як якість — хімічна сполука — має різні властивості: прозора рідина, горить, має специфічний запах, може розчиняти багато речовин. Тут його якісна визначеність як хімічної сполуки виявляється в багатьох властивостях. Але наявність однієї властивості -горіти — може зумовити його якісну визначеність як пального, властивість розчиняти — як розчинника.

Однак наявність властивостей ще не означає, що предмет автоматично становить певну якість. Наявність властивостей тільки створює можливість бути чимось. Для того, щоб предмет набув якісну визначеність, він повинний перебувати у певній системі зв'язків з іншими предметами і явищами. Отже, якість визначається наявністю властивостей і перебуванням предмета у певній системі зв'язків. Наприклад, предмет природи виступатиме як знаряддя праці тільки тоді, коли він, маючи необхідні властивості, поставлений між людиною і природою в процесі виробництва. Точно так само результат виробництва буде товаром тільки тоді, коли він, маючи певні властивості, перебуває в системі товарних відносин. Без цього він не товар, а тільки можливість бути товаром.

Зважаючи нате, що кожен предмет має велику кількість властивостей і перебуває в багатьох системах зв'язків, то він одночасно може виступати як різна якість. Наприклад, студент, що сидить в аудиторії, одночасно виступає як представник чоловічої чи жіночої статі, як син, дочка, батько, мати, брат, сестра, бізнесмен тощо, тобто залежно від наявності тих чи інших систем зв'язків, у яких він перебуває.

Розглядаючи питання про якісну визначеність предметів, важливо звернути увагу на взаємозв'язок між якістю і сутністю. їх не можна ототожнювати. Як уже зазначалося, сутність — це внутрішня, глибинна система зв'язків і відносин, яка визначає природу предмета, зумовлює його виникнення, існування, функціонування і з руйнуванням якої предмет перестає існувати. У ній закладене внутрішнє джерело розвитку. У той же час сутність виражає цілісність предметів, явищ, особливості взаємозв'язків між їх структурними елементами, зумовлює їх виникнення і загибель.

На відміну від сутності, якість — це така визначеність предмета, явища, яка розкривається у взаємозв'язках їх з іншими предметами. І через те, що взаємозв'язки можуть бути різні, то предмет чи явище, зберігаючи незмінною свою сутність, можуть виступати в різній якості. Це ж можна сказати про різні ступені розвитку якогось явища, процесу. При збереженні сутності ці різні ступені можуть стати різними якостями.

Наприклад, людина у своєму розвитку проходить різні ступені, що якісно відрізняються один від одного: дитинство, юність, зрілість, старість. Але поки людина жива, її сутність як людини зберігається.

Це ж можна сказати про якісну визначеність поколінь при збереженні тієї ж людської сутності. Не випадково Гегель сутність назвав: "в-собі-і-для-себе-буття".