- надлишок (+) або нестача (-) загальної величини головних джерел формування запасів і витрат:
На ґрунті розрахунку трьох абсолютних показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування визначають такі типи фінансової стійкості малого підприємства:
1) абсолютну стійкість, яка можлива лише за умови повного покриття потреб у ресурсах власними оборотними засобами:
За допомогою тривимірного показника абсолютна фінансова стійкість визначається як 1; 1; 1. Така ситуація не завжди економічно обґрунтована, якщо існує можливість залучення позикових засобів на взаємовигідних умовах для розвитку підприємства;
2) нормальну стійкість, коли ресурси формуються завдяки власним оборотним засобам, короткостроковим кредитам та позикам, за умовами:
Відповідно до тривимірного показника нормальна фінансова стійкість визначається як 0; 1; 1;
3) нестійкий фінансовий стан, коли для формування ресурсів та забезпечення нормальної платоспроможності мале підприємство змушене, поряд з власними оборотними та поточними позиковими засобами, залучати додаткові ресурси, зокрема кредити банку на тимчасове поповнення оборотних засобів, за умовами:
Із залученням тривимірного показника нестійкий фінансовий стан визначається як 0; 0; 1. Фінансова нестійкість у цій ситуації ввижається допустимою, якщо величина короткострокових кредитів та позикових засобів, що використовуються для формування запасів і витрат, не перевищує загальної вартості виробничих запасів, готової продукції й товарів. У протилежному випадку фінансова нестійкість розглядається як передкризова; - кризовий фінансовий стан означає, що всі можливі та знайдені джерела недостатні для покриття запасів і витрат підприємства, мале підприємство перебуває на межі банкрутства, що засвідчують такі умови:
Через тривимірний показник кризовий фінансовий стан визначається як 0; 0; 0.
Поряд з абсолютними показниками, для характеристики фінансової стійкості обчислюють та вивчають відносні фінансові коефіцієнти, а саме: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової стабільності та коефіцієнт маневреності (табл. 12.3).
Коефіцієнт автономії (незалежності) - це відношення суми власних засобів до загальної суми пасиву бухгалтерського балансу. Цей показник характеризує рівень сформованості ресурсів малого підприємства за рахунок його власного капіталу. Нормальне мінімальне значення цього коефіцієнта - понад 0,5. Що вищий цей показник, то більша фінансова незалежність малого підприємства від зовнішніх джерел.
Аналіз коефіцієнта автономії малого підприємства на початок періоду дає змогу ідентифікувати також фінансові можливості його подальшого розвитку, зокрема:
• широкими є можливості для залучення додаткових позикових засобів без ризику втрати фінансової стійкості (КЛ > 0,5);
• обмеженими є можливості залучення додаткових позикових засобів без ризику втрати фінансової стійкості (0 < К < 0,5);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка малого підприємства» автора Васильців Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика аналізу фінансової стійкості малого підприємства“ на сторінці 2. Приємного читання.
