| 1 | 2 | ||
| Мета і характер діяльності | o комерційні; o некомерційні | ||
| Чисельність працівників та обсяг валового доходу | o малі; o мікропідприємства | ||
| Форма власності | o приватні; o державні; o комунальні; o змішані | ||
| Належність капіталу і контролю | o національні; o іноземні (закордонні); o спільні | ||
| Правовий статус і форма господарювання | o одноосібні; o кооперативні; o орендні; o господарські товариства | ||
| Організаційна форма | o одноосібне володіння; o товариство (партнерство); o корпорація | ||
| Спосіб утворення (заснування) та формування статутного фонду | o унітарні; o корпоративні | ||
| Стратегія поведінки на ринку | o комунанти; o патієнти; o експлеренти | ||
| Вид та характер господарської діяльності | o промислові; o торговельні; o сільськогосподарські | ||
| o будівельні; o транспортні; o фінансово-кредитні; o страхові; o туристичні; o консалтингові; o Інші | |||
| Технологічна (територіальна) цілісність і ступінь підпорядкування | o головні (материнські); o дочірні; o філії | ||
| Спосіб створення | o новостворені; o приватизовані державні підприємства | ||
| Стадія розвитку | o активні; o стабільні; o нестабільні | ||
| Система оподаткування | o на загальній системі оподаткування; o на спрощеній системі оподаткування | ||
Залежно від форми власності розрізняють малі підприємства таких видів:
• приватне - діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
• державне - функціонує на основі державної власності;
• комунальне - працює на основі комунальної власності територіальної громади);
• підприємство, засноване на змішаній формі власності (створюється завдяки об'єднанню майна різних форм власності) [4].
Законодавством України передбачена також можливість заснування підприємства з іноземними інвестиціями, тобто підприємства (організації) будь-якої організаційно-правової форми, створеного відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція у статутному фонді якого становить до 10 %. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями від дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс. У випадку, якщо іноземна інвестиція у статутному фонді підприємства становить 100 %, таке підприємство визнається Іноземним,
За організаційною формою виокремлюють одноосібне володіння, товариство (партнерство), корпорацію.
Одноосібне володіння - це така організаційно-правова форма, за якої все майно підприємства належить одному власнику, який одноосібно здійснює управління підприємством, розподіляє його прибуток та несе повну відповідальність за всі зобов'язання підприємства.
Партнерство - добровільне комерційне об'єднання двох або декількох осіб, де володіння, управління, розподіл прибутків (збитків) та ризиків, відповідальність за зобов'язаннями регулюються укладеним між партнерами засновницьким договором.
Корпорація - домінуюча форма підприємницької діяльності. її власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Виокремлюють дві його частини. Одна частина розподіляється між акціонерами як дивіденди, інша - це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування. Корпорація має такі переваги: найефективніша форма залучення грошового капіталу; акціонери несуть обмежену відповідальність за борги корпорації; кращі можливості для організації та управління виробництвом; стабільна форма організації бізнесу. Недоліками цієї організаційної форми є складність організації, подвійність оподаткування прибутку, розмежування функцій власності та контролю.
Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду малі підприємства поділяються на унітарні та корпоративні. Унітарним є підприємство, створене одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, якого сам призначає, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є державні й комунальні підприємства, а також засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або декількома засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє завдяки об'єднанню майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами відповідно до корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
До підприємств корпоративного типу належать господарські товариства, якими відповідно до Закону України "Про господарські товариства" визнаються підприємства, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами внаслідок об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між її учасниками [2]. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою, додатковою, повною відповідальністю, командитні товариства.
Залежно від того, який вид діяльності та яку стратегію поведінки на ринку обрано, вирізняють такі види малих підприємств: комунанти, патієнти, експлеренти.
Комунанти спеціалізуються на виготовленні окремих вузлів і деталей. Ці підприємства тісно взаємодіють з великими підприємствами через системи кооперативних зв'язків, субпідряду. З їх допомогою великі підприємства звільняються від невигідного допоміжного неефективного виробництва. Малі підприємства цієї групи залежать від великих і ведуть жорстку конкурентну боротьбу між собою.
Патієнти спеціалізуються на випуску готової продукції, орієнтованої на локальні ринки збуту з обмеженим попитом, на місцеві джерела сировини і матеріалів. Вони достатньо незалежні від великих підприємств і можуть конкурувати з ними за якістю продукції.
Експлеренти - це ризикові або інноваційні підприємства, які переважно займаються науковими, конструкторськими розробленнями, комерційним освоєнням технічних відкриттів, виробництвом дослідних, пробних партій товарів.
Згідно з Державним класифікатором видів економічної діяльності малі підприємства розрізняють за характером господарської діяльності, а також за способом утворення. Найчастіше організації малих підприємств передували: створення нового підприємства, купівля підприємства, оренда з правом викупу. Значну кількість малих підприємств в Україні було засновано у процесі роздержавлення і приватизації державної власності. Не менш поширеним є спосіб перетворення на малі підприємства існуючих (діючих) структур: виокремлення підприємства, злиття з іншими підприємствами, примусовий розподіл, реорганізація підприємства.
За стадією розвитку можна виокремити: активні малі підприємства, котрі стрімко розвиваються і можуть найближчим часом перейти до категорії середніх; стабільні малі підприємства, що функціонують упродовж тривалого часу; нестабільні малі підприємства, які можуть частково або повністю перейти у неформальний сектор або збанкрутувати [16, с. 23-24].
Згідно з Податковим кодексом України, залежно від обраної системи оподаткування, малі підприємства можуть перебувати на загальній системі оподаткування або ж скористатися спрощеною системою та сплачувати так званий єдиний податок.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка малого підприємства» автора Васильців Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття "мале підприємство". Критерії віднесення підприємств до малих“ на сторінці 2. Приємного читання.
