Фінансові інструменти

Економіка

Підприємства, які здійснюють такі екзотичні операції як факторинг, поступлення боргу, випуск цінних паперів, купівлю-продаж цінних паперів і похідних фінансових інструментів, надання (отримання) фінансових гарантій тощо використовують П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" [38].

До фінансових інструментів відносяться договори, в результаті яких одночасно виникає фінансовий актив у одного підприємства та фінансове зобов'язання або інструмент власного капіталу - у іншого.

До фінансових активів відносяться:

• кошти та їх еквіваленти (тобто готівка, кошти на поточних рахунків, депозити до запитання, дорожні чеки);

• контракт, що надає право отримати кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства (пайові цінні папери іншого підприємства, фінансові гарантії, дебіторська заборгованість, позики, отримані підприємством);

• контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах (придбання похідних фінансових інструментів: опціони, свопи, ф'ючерси, форвардні контракти тощо, якщо вони вигідні для підприємства);

• інструменти власного капіталу іншого підприємства. До фінансових зобов'язань відносяться (п.4 [38]):

• зобов'язання надати кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству (позики отримані, кредиторська заборгованість, власні пайові цінні папери);

• зобов'язання обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах (придбані чи продані похідні фінансові інструменти: опціони, свопи, ф'ючерси, форвардні контракти тощо, якщо вони стають невигідними для підприємства).

Інструмент власного капіталу (п.4,8 [38]) - це контракт, який підтверджує право на частину в активах підприємства, що залишилася після відрахування сум за всіма зобов'язаннями. До цієї категорії відносяться акції, права та паї, а також похідні від акцій цінні папери (варанти, опціони, ф'ючерси).

Фінансові інструменти - цінні папери, строкові контракти (ф'ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) у разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу або фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони).

Історія розвитку та регулювання банківської системи в Україні

Банківська система в Україні формувалася протягом двох століть. Історія розвитку банківської системи показує, що в царський час і в період із 1917 року по 1992 рік, і в наступні роки банківська система піддавалася жорсткому регулюванню - і ця міра була виправдана [67].

Першими учасниками фінансового ринку були лихварі. У літописах згадується, що ще в X ст. позивачі, обурені надзвичайними процентами по "кредиту", влаштовували погроми в будинках "благодійників". Після таких акцій протесту Володимир Мономах встановив кредитну ставку - не більше 20% на рік.

Основними клієнтами лихварів були дворяни. На початку XVIII ст. в заставі у кредиторів було близько 100 тис. дворянських маєтків. Ринок лихварства, який активно розвивався, все більше сприяв масовому розоренню дворян. У зв'язку з цим Петро Шувалов, брат фаворита імператриці Єлізавети Петрівни, запропонував створити банк, щоб зупинити процес розорення дворян і дати стимул для розвитку торгівлі.

У середині XVIII ст. в Росії починають відкриватися перші банки. До речі, у створенні фінансових установ Російська імперія відставала від Європи рівно на 167 років. Однак, благі наміри залишилися лише на словах. На ділі банки створювалися для того, щоб найближче оточення царського двору отримало доступ до пільгових кредитів.

У 1754 р. в країні з'явилися Дворянські банки при Сенаті, а також Купецький банк під егідою торгівлі. Банківська система повністю фінансувалася державою. На оборотний капітал для перших банків було виділено більше 1 млн. крб. Дворянські банки видавали кредити під 6% річних під заставу дорогоцінних металів, будинків, заміських маєтків. Строк кредитування міг варіюватися від 1 року до 15 і навіть 33 років. Для порівняння: зараз в Україні середня ставка по кредитах складає 1623% у гривні, а строк кредитування, наприклад, на покупку житла, у більшості банків не перевищує 21 рік. Умови, запропоновані створеними в XVIII ст. банками, були вигідні й підприємцям. Купецький банк надавав кредити під 6% річних на строк від 1 місяця до 1 року. А в 1764 р. йому було дозволено видавати купцям позики без застави товару - за поручительством магістратів і ратуші. Завдяки настільки пільговим умовам банків чекала незавидна доля. Для покриття збитків від масового неповернення кредитів у встановлений строк фінансування з казни було недостатньо. Головні позичальники - дворяни не були привчені до банківської дисципліни і часто "забували" про те, що брали в борг. Продаж прострочених застав (в основному маєтків і земель) на ділі не здійснювався. Поміщики, використовуючи всі свої зв'язки, умудрялися відтягувати строки розрахунків. Багато дворян брали позики в банку у тому числі для того, щоб викупити вже закладені маєтки. Повернення ж коштів у їх плани ніяк не входило. У 1764 р. виплата майже половини позик дворянських банків була прострочена. Багато кредитів так і не були погашені навіть через 20 років. Дворяни сприймали кредити як дотації і витрачали кошти аж ніяк не на покращення господарств, а на поїздки за кордон, гру в карти та інші розваги.

Неповернення кредитів призвело до того, що в 1768 р. дворянські банки були реорганізовані в один Державний позиковий банк. Через два роки фактично припинив свою діяльність майже розорений Купецький банк.

"Учреждённые для дворянства и купечества банки должны были служить для вспоможения всему обществу, но банковские деньги оставались, по большей части, в одних руках, в кои были розданы с самого начала", - так прокоментував у своєму наказі рішення закрити перші банки імператор Петро III. Перший етап роботи банківської системи в Росії був завершений із значно обтяжуючими для казни результатами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка» автора Круш П.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фінансові інструменти“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Моделі потоків платежів і фінансових рент

  • Розрахунок нарощеної вартості р -термінового ануїтету за п років при нарахуванні процентів т разів на рік за умови, що число платежів протягом року не дорівнює числу періодів нарахування процентів (р≠ т)

  • Економічний аналіз ефективності інвестицій

  • Внутрішня норма доходності

  • Індекс доходності (рентабельності) інвестиції

  • Оцінювання ефективності окремих інструментів фондового ринку

  • Оцінювання облігацій, ощадних сертифікатів та інших аналогічних цінних паперів

  • Оцінювання акцій

  • МЕТОДИКА ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ РОЗРАХУНКІВ НА КОМП'ЮТЕРІ В ЕЛЕКТРОННІЙ ТАБЛИЦІ MS EXCEL

  • Визначення поточної вартості в Excel

  • Визначення чистого приведеного доходу в Excel

  • Розрахунок внутрішньої норми доходності в Excel

  • Визначення строку платежу та строку окупності інвестиційного проекту в Excel

  • Визначення процентної ставки в Excel

  • Розрахунок ефективної процентної ставки в Excel

  • Операції з облігаціями в Excel

  • Оцінка ефективності інвестицій в Excel

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ

  • Правове регулювання вкладних (депозитних) операцій

  • Правове регулювання кредитних операцій

  • Кредитні історії: початок шляху

  • Інші кредитні операції

  • Мікрокредитування

  • Фінансові інструменти
  • АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, МАЛОЦІННИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ (МНМА), ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

  • Прямолінійний метод

  • Функції Excel для розрахунку амортизації

  • ЗМЕНШЕННЯ КОРИСНОСТІ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

  • ОРЕНДА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

  • Стаття 285. Основні права та обов'язки орендаря ([29])

  • Стаття 286. Орендна плата [29]

  • Розрахунок фінансових доходів і витрат у складі орендних платежів в Excel

  • УРАХУВАННЯ ІНФЛЯЦІЙНОГО ЧИННИКА ПІД ЧАС ПРИЙНЯТТЯ ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ

  • Складні проценти та інфляція

  • Облікові проценти та інфляція

  • Доходність кредитної операції з утриманням комісійних

  • Урахування впливу інфляції на реалізацію інвестиційного проекту

  • Розрахунки по стандартних іпотечних позиках за допомогою фінансових функцій Excel

  • Розрахунки по іпотечних позиках із періодичним збільшенням платежів темпами інфляції