Використовуючи реальні дані банків і інших кредиторів щодо умов кредитування (на дату написання посібника), бачимо, що в умовах інфляції дуже низька реальна прибутковість кредиторів за виданими кредитами або зовсім кредитна операція збиткова для кредитора.
Виникає питання, як банки та інші кредитори неявно знижують інфляційний тиск і підвищують ефективність кредитної операції.
З метою зменшення впливу інфляції та компенсації втрат кредитора (вкладника) від зниження купівельної спроможності грошей використовуються різні методи.
Один із них - індексація процентної ставки. Суть цього методу полягає у тому, що процентна ставка коригується відповідно з темпом інфляції. Величина коригування оговорюється в кредитному (депозитному) договорі. Ставку, скориговану на інфляцію, умовно називають брутто-ставкою. Брутто-ставка - це термін, запозичений із теорії актуарних (страхових) розрахунків. Брутто-ставка визначається, виходячи з банківської процентної (облікової) ставки, скоригованої за формулою Фішера.
Інший спосіб - це комісійні, які кредитори утримують при видачі кредиту у вигляді проценту від суми кредиту.
Унаслідок цього плата за кредит для позичальника підвищується, а доходність кредитора зростає.
У рекламному розмаїтті пропозицій різних банків за кредитними операціями під складні проценти можна орієнтуватися, якщо перерахувати їх на ефективну річну ставку.
Ефективна ставка (англ. effective rate) вимірює той реальний відносний дохід, який отримує кредитор у цілому за рік.
В Україні більшість банків не розраховували ефективної ставки, приховуючи комісії, страхові послуги, послуги нотаріусів, реєстраторів за кредитами тощо, тобто ефективна ставка значно перевищувала заявлену банками. Водночас проценти за депозитами дуже часто виявляються нижчими від рівня інфляції.
Нерідко банки зловживають довірливістю потенційних клієнтів, пропонуючи заманливі кредитні ставки, вражаючі умови, неймовірні переваги. От тільки потім з'ясовувалося, що вартість супутніх послуг банку за видачу й обслуговування кредитів часто не відповідає дійсності.
Нацбанк України вирішив вплинути на існуючу ситуацію за допомогою Правил №168 надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту [46], які набрали чинності 5.06.2007 р.
Банківські установи, перш ніж укласти кредитний договір, зобов'язані надати споживач e письмово інформацію про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, а саме:
• а) найменування та місцезнаходження банку - юридичної особи та його структурного підрозділу;
• б) умови кредитування, зокрема можливу суму кредиту, строк, на який його можна одержати, та ціль, на яку кредит можна використати, форми та види забезпечення, необхідність та порядок здійснення оцінки майна, про наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, та інформацію щодо типу процентної ставки (фіксованої, плаваючої, що враховує інфляцію тощо), переваги та недоліки пропонованих схем кредитування;
• в) орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту у тому числі на користь третіх осіб -страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо, варіантів погашення кредиту, включаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги, а також про можливості та умови довгострокового кредиту;
• г) інші умови, передбачені законодавством.
Згідно з п.3.3 Правил №168 банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді реальної* процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту. Розрахунок значення реальної процентної ставки здійснюється з використанням такої формули:
де ЧСК - чиста сума кредиту, тобто сума коштів, які видаються споживачу або перераховуються на рахунок отримувача в момент видачі кредиту. Чиста сума кредиту розраховується як основна сума кредиту, що визначена згідно з умовами договору, мінус сума коштів, які утримуються банком під час видачі кредиту, а також мінус усі платежі за рахунок власних коштів споживача, що здійснені ним для виконання умов отримання кредиту; потік ( - сума коштів, яку споживач сплачує банку та / або іншим особам за кредитом. До потоку включаються платежі в погашення основного боргу за кредитом, процентів за користування ним, комісії на користь банку, платежі на користь третіх осіб, які сплачуються
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка» автора Круш П.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Доходність кредитної операції з утриманням комісійних“ на сторінці 1. Приємного читання.
