Розділ «Тема 8. Аналіз фінансової звітності підприємства»

Модель (8.32) є змішаною. Для розрахунку впливу факторів на валовий прибуток слід використати спосіб ланцюгових підстановок.

У табл. 8.13 наведено методику факторного аналізу та її реалізацію для ЗАТ "Продмаш".

Таблиця 8.13. МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ ДЛЯ ЗАТ "ПРОДМАШ"

Основний негативний вплив на скорочення валового прибутку мало зменшення доходу від реалізації продукції на 2451 тис. грн. Позитивно вплинули на динаміку валового прибутку скорочення собівартості реалізації продукції (1646 тис. грн.), ПДВ (320 тис. грн.), інших вирахувань із доходу (399 тис. грн.).

Велике значення у сучасний час при дослідженні доходів, витрат та фінансових результатів роботи підприємства займає аналіз беззбитковості діяльності підприємства.

Аналіз беззбитковості підприємства зводиться до визначення мінімального обсягу реалізації продукції (за стабільних умовно постійних витрат), за якого підприємство може, з одного боку, забезпечити беззбиткову операційну діяльність у плановому періоді, з іншого - створити умови для самофінансування підприємства.

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації продукції, за якого прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто виручка від реалізації продукції відповідає валовим витратам на її виробництво та реалізацію. Точку беззбитковості називають також точкою "порогового" прибутку чи точкою рівноваги.

Складовим елементом аналізу точки беззбитковості є розрахунок суми покриття (маржинального прибутку). Маржинальний прибуток (МП) - це показник, який характеризує частину виручки, що спрямовується на заміщення умовно постійних витрат і формування валового прибутку:

де ВП - валовий прибуток підприємства;

Вум.пост.- умовно постійні витрати підприємства.

Маржинальний прибуток (МП) також дорівнює різниці між виручкою від реалізації продукції та умовно змінними витратами:

де ВР - виручка від реалізації продукції;

Вум.зм.- умовно змінні витрати підприємства.

Система розрахунку суми покриття, яка ґрунтується на простому розподілі витрат на постійні та змінні, визначається системою "direct - costing". Суму покриття можна розраховувати як на весь обсяг реалізації, так і на одиницю продукції. В останньому випадку це різниця між оптовою ціною (Цод) та умовно змінними витратами на виробництво

одиниці продукції (Сод.ум.зм.).

де МПод, - маржинальний дохід на одиницю продукції, грн./од. Проведемо заміну факторів у формулі (3.3), отримаємо

Основним недоліком системи простого директ-костингу є те, що за її використання сукупні постійні витрати враховуються без розподілу в розрізі окремих їх видів, груп продукції, центрів затрат, структурних підрозділів тощо. У разі виробництва багатьох видів продукції та наявності кількох центрів затрат такий підхід не дає можливості об'єктивно оцінити ефективність виробництва окремих видів продукції.

Першим етапом розрахунку суми покриття є правильний розподіл усіх витрат підприємства (чи витрат на виробництво певного виду продукції) на постійні та змінні.

До умовно змінних належать витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням. До умовно змінних витрат належать витрати на сировину та матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо та енергію, оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції, та ряд інших витрат.

Умовно постійні - це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням й управлінням виробничою діяльністю виробничих підрозділів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.