Розділ «Тема 9. Аналіз бізнес-процесів підприємства»

Таблиця 9.26. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ І СТРУКТУРИ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПОКУПЦІВ І ЗАМОВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА

За даними табл. 9.26 можна зробити висновок, що протягом періоду, що вивчається, дебіторська заборгованість підприємства збільшилася в абсолютному виразі на 1431 тис. грн., або на 182,3 % у відносному виразі. При цьому найістотніше збільшилася заборгованість покупців і замовників, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати - на 1276 тис. грн., або на 212 %. Крім того, її частка в загальній сумі заборгованості також зросла з 76,7 % на початок року до 84,7 % на кінець року (на 8%).

Заборгованість покупців і замовників, платежі по якій очікуються після 12 місяців після звітної дати, збільшилася протягом звітного року на 155 тис. грн., або на 84,7 %. Позитивно можна оцінити зниження її частки в структурі всієї заборгованості покупців і замовників з 23,3 % за станом на 1 січня 2011 року до 15,3 % на 1 січня 2012 року, проте питома вага довгострокової заборгованості все ж таки залишається відносно великою.

Збільшення заборгованості покупців і замовників і її частки в поточних активах в даному випадку може свідчити або про необачну кредитну політику підприємства по відношенню до покупців або про збільшення об'єму продажів. Тому далі необхідно провести аналіз динаміки продажів і заборгованості покупців і замовників (табл. 9.27)

Таблиця 9.27. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ПРОДАЖІВ ПРОДУКЦІЇ І ЗАБОРГОВАНОСТІ ПОКУПЦІВ І ЗАМОВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА за 2011 р.

З таблиці видно, що протягом 2011 року об'єм продажу продукції знизився на 8,8%, а розмір заборгованості покупців і замовників збільшився на 218,1%. Протягом всього періоду, що вивчається, темпи зростання продажів були нижчі за темпи зростання заборгованості, що можна оцінити негативно, оскільки даний факт свідчить про необачну кредитну політику підприємства, що вивчається.

Також необхідно розрахувати середньорічні темпи зростання продажів продукції і заборгованості покупців і замовників. Цей показник можна розрахувати за допомогою среднегеометрической зваженою:

Розрахунок показує, що середньорічний темп росту заборгованості покупців і замовників складає 11,2 % (0,112 х 100%). Даний факт також свідчить або про необачну кредитну політику підприємства, що вивчається, або про різке збільшення об'єму продажів без передоплати або негайної оплати. Причиною ситуації, що склалася, може бути також неплатоспроможність або банкрутство частини покупців.

За підсумками аналізу процесу розрахунків з покупцями готової продукції підприємства можна порекомендувати наступні заходи по її оптимізації:

1. Своєчасно оформляти розрахункові документи.

2. Ретельно відстежувати повернення заборгованості, використовувати судових процедур для її повернення. У разі неможливості стягнути заборгованість навіть на підставі судового рішення підприємство все ж таки дістає можливість віднести суму непогашеної заборгованості на зменшення прибутку оподаткування, що дозволить хоч би зменшити платежі до бюджету.

3. Розробити систему надання знижок і використання націнок.

4. Передбачати в договорах з покупцями і замовниками зміну цін на продукцію залежно від терміну оплати.

5. Прискорити платежі шляхом вдосконалення розрахунків з покупцями і замовниками (шляхом попередньої оплати, застосування вексельної форми розрахунків і так далі).

6. Проводити аналіз фінансового стану сумнівних в платіжному відношенні покупців.

9.7. Можливості оптимізації бізнес-процесів підприємства

В сучасних умовах мінливого бізнес-середовища головним завданням бізнесу стає швидке реагування на ці зміни і таке ж швидке впровадження адекватних змін в організації і веденні бізнесу. Оптимізація бізнес-процесів є однією з основних, стратегічно важливих завдань підприємства, що визначають усю його подальшу ефективну діяльність.

Перш ніж розпочинати роботу з оптимізації, необхідно описати існуючі на підприємстві бізнес-процеси "як є" (створити їх моделі). Описи повинні бути чіткими, однозначними й охоплювати рівень, на якому видно конкретну роботу співробітників. Обсяг моделей може бути різним: як по окремо виділеному бізнес-процесу, так і по групі взаємозв'язаних бізнес-процесів. Безумовно, чим більше процесів описано в моделі, тим краще і повніше можна оцінити їх оптимальність.

Оцінюючи оптимальність, в першу чергу необхідно аналізувати кожну частину бізнес-процесу, що виконується конкретним виконавцем (далі ми називатимемо її процедурою). Оцінюючи її, необхідно перевіряти, до яких результатів призводить правильне виконання, які дані або матеріали виконавець одержує в результаті, що він з ними робить, наскільки оптимальні його дії, а також час роботи і тривалість виконання процедури.

Проаналізувавши кожну процедуру і визначивши її явні недоліки, можна оцінити оптимальність управління бізнес-процесом і оптимальність групи процесів. Результатами оцінки оптимальності повинні стати виявлені недоліки в процесі і / або групі процесів.