РОЗДІЛ 1. Сутність адміністрування податків

Оскільки податкова політика не просто визначає траєкторію розвитку податкових відносин, а поєднує тенденції та напрями реформувань у податковій сфері зі стратегією економічного розвитку держави, то вважається доцільним усі питання, пов'язані з формуванням і реалізацією податкової політики, розглядати як адміністрування податків, що здійснюється на макрорівні.

До органів, що реалізують адміністрування податків на макрорівні, належать Комітет з питань податкової та митної політики Верховної Ради України, Міністерство фінансів України, Державна податкова адміністрація України.

Комплекс питань адміністрування податків на мікрорівні містить практичну реалізацію положень податкової політики держави: реєстрація платників податків, забезпечення мобілізації податків і зборів, форма подачі податкової звітності, надання консультаційно-роз'яснювальних послуг, аналіз діяльності податкової служби, здійснення податкового контролю, вирішення організаційних питань підвищення ефективності роботи податкових органів. Реалізує податкове адміністрування на мікрорівні державна податкова служба України (що об'єднує ДПА України в областях і містах Києві та Севастополі, місцеві державні податкові інспекції). Пенсійний фонд, Державна митна служба, судова система України (рис. 1.2) [91, с. 238].

Рис. 1.2. Адміністрування податків на мікрорівні

Ефективність адміністрування податків на мікрорівні, переважно податкового контролю, багато в чому залежить від судової системи України. Більшість рішень судів щодо оподаткування приймається на користь однієї зі сторін податкових відносин (чи то податкових органів, чи то бізнесу), тому в систему органів адміністрування податків на мікрорівні доцільно включити і судові органи.

Сукупність адміністрування податків макро та мікрорівнів становить систему національного податкового адміністрування з її організаційною інфраструктурою [91, с. 239].

Складовими системи національного податкового адміністрування [91, с. 239-240] є: організація податкових відносин (визначення складу податкової системи, звітності, законодавче забезпечення, розробка правил реєстрації платників податків, побудова економічно ефективної системи податкових органів і їхньої інформаційної взаємодії із зацікавленими структурами різних рівнів виконавчої влади, гармонізація податкової та монетарної політики тощо); планування, прогнозування й аналіз надходження податків (вивчення впливу макроекономічних показників і податкового законодавства на стан податкових надходжень і їхню динаміку); регулювання податкових відносин (у тому числі за допомогою історико-політичної складової) передбачає облік платників податків, забезпечення мобілізації податків і зборів, масово-роз'яснювальна та консультативна робота, введення податкових преференцій та інші форми реалізації регулюючої функції податків; податковий контроль (проведення податкових перевірок, застосування штрафів, санкцій за порушення чинних норм податкового законодавства) (див. рис. 1.1, 1.2).

Коротко охарактеризуємо елементи системи національного адміністрування податків.

Організація податкових відносин передбачає загальні основи організації діяльності податкової служби, що будуть основою для реалізації податкових відносин на мікрорівні та визначатимуть основні орієнтири взаємовідносин між суспільством і фіскальними органами [91, с. 239].

Під податковими відносинами [91, с. 239] розуміється процес формування та запровадження механізмів реєстрації, обліку платників податку; справляння податків і контроль за правильністю, повнотою, своєчасністю їх сплати та передбачає врахування реакції бізнесу та суспільства загалом на ефективність реалізації такого механізму.

До організації податкових відносин [91, с. 240] належить комплекс питань з: 1) формування кодифікованого законодавчого забезпечення організації податкових відносин; 2) розробки науково-обґрунтованої концепції розвитку податкової системи й інструментів її реалізації з урахуванням стратегії і пріоритетів розвитку національної економіки й інтеграційних прагнень держави, формулювання чітко визначеної податкової політики, що гармонізується з монетарною політикою держави; 3) формування економічно ефективної системи податкових органів їхньої партнерської й інформаційної взаємодії із зацікавленими структурами різних рівнів виконавчої, законодавчої влади, комерційними структурами: встановлення партнерських відносин між бізнесом і податковою службою; 4) запровадження чітких правил (прозорих, оперативних, вимогливих) реєстрації платників податків, що зумовить зменшення ризику реєстрації фіктивних фірм, підприємств на підставних осіб, а також осіб, які свого часу вчинили порушення податкового законодавства та, можливо, й досі схильні до шахрайства; 5) реалізації через засоби масової інформації загальнонаціональної програми формування податкової культури в суспільстві.

Планування, прогнозування й аналіз надходження податків є важливим елементом податкового адміністрування не лише з фіскальної позиції, а й з позиції формування основ оптимізації тактики і стратегії податкової політики [61, с. 224]. У цьому спектрі питань податкове адміністрування має вирішити основну проблему - це формування стабільних податкових надходжень і виявлення резервів підвищення податкового потенціалу регіонів, галузей національної економіки в такий спосіб, щоб мінімально впливати на економічну активність бізнесу [64, с. 41-42; 91, с. 240].

Для реалізації цього завдання необхідно постійно відстежувати макроекономічні тенденції і прогнози соціально-економічного розвитку як в Україні, так і в інших країнах. Виконуватися воно має постійно як на один бюджетний рік (поточне податкове планування), так і на тривалу перспективу (податкове прогнозування). Під час здійснення аналізу надходження податків необхідно чітко відстежувати вплив податкового навантаження на економічну й інвестиційну активність бізнесу, динаміку тіньового сектора економіки, міграцію капіталів серед галузей економіки та міждержавний перелив капіталів тощо.

Реалізуються ці блоки питань податкового адміністрування на макрорівні та перебувають в компетенції ДПА України, МФУ, ВРУ. Від рівня організації й ефективності реалізації охарактеризованого елемента залежать ефективність, відлагодженість, прозорість, гнучкість адміністрування податків на мікрорівні [91, с. 240-241].

Регулювання податкових відносин є найбільш мобільним елементом адміністрування податків та виявляється в тактичній, оперативній реалізації стратегії податкової політики [91, с. 241]. За допомогою податкового регулювання здійснюється оперативне втручання в хід виконання податкових зобов'язань платниками податків.

Податкове регулювання є складною архітектурою податкових правовідносин, оскільки в ньому сходяться фінансово-економічні інтереси бізнесу та держави. Гармонізація таких інтересів залежить від чіткості і прозорості встановлених на макрорівні "правил гри" в податкових відносинах.

Регулювання починається із запровадження єдиної методики обліку платників податків і зборів, що створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів, досконалості процесів адміністрування єдиного банку даних про платників податків із метою створення їхньої податкової історії.

Під час регулювання податкових відносин здійснюється забезпечення повної мобілізації податків і зборів, упровадження стандартизованих і прозорих форм і методів обслуговування платників податків на основі новітніх інформаційних технологій, організація широкомасштабної роз'яснювальної роботи серед платників податків із питань податкового законодавства, проведення консультативної роботи. Важливим способом реалізації податкового регулювання є система податкових пільг і ставок, підписання міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.

Реалізується цей блок питань податкового адміністрування на мікрорівні та знаходиться в компетенції державної податкової служби, державної митної служби, Пенсійного фонду України. Від рівня організації й ефективності реалізації податкового регулювання залежать соціально-економічна і фінансова стабільність у державі та рівень виконання нею своїх конституційних обов'язків.

Другою за значенням у складі адміністрування податків має бути масово-роз'яснювальна та консультаційна робота податкових органів [64, с. 41]. Адже після того, як склад платників добре відомий, слід надати останнім достатньо інформації для роботи згідно з чинним податковим законодавством. Тоді держава зможе домогтися законослухняної та регулярної сплати податків.