Літосфера та її охорона

Екологія і організація природоохоронної діяльності

У заплавах річок ґрунти лучні супіщаного й суглинкового механічного складу. Для низовин характерні болотні (лучно-болотні, мулисто-болотні) ґрунти. їхня велика вологоємність визначає гідрологічний режим і зумовлює ймовірність річкового стоку.

Дернові грунти та чорноземи займають невеликі площі цієї зони.

Ґрунти лісостепової зони (найбільш рівні ділянки) вкривають чорноземи. Важливою екологічною проблемою, пов'язаної з ґрунтами цієї зони, є водна ерозія. Еродовані фунти внаслідок втрати гумусу та руйнування структури ущільнюються, в них зменшується шпаруватість, водопроникність, відтак збільшується поверхневий стік. Крім того, ерозія збільшує розчленованість території ярами, спричиняє висушування вододільних просторів. Продукти ерозії відкладаються в балках, річкових долинах, що призводить до замулення річок, підтоплення територій та їх заболочування. Система землеробства на цих ґрунтах повинна бути ґрунтозахисною.

Друге місце за поширенням у лісостеповій зоні займають чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти.

У низинних місцях зустрічаються грунти болотного ряду (лучно-болотні, мулисто-болотні і торф'янисто-болотні), а також дерново-підзолисті. Внаслідок ерозійного впливу в лісостеповій зоні сформувалися значні площі намитих ґрунтів, які відрізняються від звичайних аналогів потужнішим профілем за рахунок наносу дрібнозему, змитого з прилеглих територій.

Найпоширеніші ґрунти степової зони - чорноземи звичайні на лесах та червоно-бурих глинах. Переважна їх більшість має суглинковий механічний склад. Значно менші площі під ґрунтами на нещільних нелісових материнських породах - пісках, супісках, крейдяно-мергельних, завдяки яким зменшується поверхневий стік, отже, послаблюються процеси ерозії.

Лучно-чорноземні ґрунти зони являють собою перехідну категорію між чорноземами і лучними ґрунтами. На півдні значно поширені каштанові фунти щільної структури.

Відповідно до цільового призначення й використання землі України розподіляються на такі категорії:

• землі сільськогосподарського призначення;

• землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів);

• землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборонного та іншого використання;

• землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

• землі лісового фонду;

• землі водного фонду;

• землі запасу.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії є прерогативою органів землеустрою.

Без врахування площ природних кормових угідь частка земель, що кваліфікується як "непорушені трудовою діяльністю", становить 27,4% (наприклад, у Канаді - 65%, в Росії - 47%). Розораність території, хоча останнім часом дещо зменшилась, надзвичайно висока - 57,5% (у США - 15,8%, у Німеччині, Франції, Великобританії - до 32%).

Розширюються площі земель промисловості, водночас дещо скоротилися площі земель з підпорядкування Міністерства оборони. У середньому ж щороку для несільськогосподарських потреб вилучається близько 4 тис. га сільгоспугідь, із яких майже 3 тис. га ріллі.

Повну інформацію про землю та організацію її раціонального використання, охорону та регулювання земельних відносин містить державний земельний кадастр, який ведеться за рахунок коштів державного й місцевих бюджетів.

Земельний кадастр - це система відомостей і документів щодо правового режиму земель, розподілу між землевласниками і землекористувачами за категоріями земель, їх якісною характеристикою і народногосподарською цінністю. Ведення кадастру забезпечується топографо-геодезичними, картографічними, ґрунтовими, геоботанічними та іншими обстеженнями й розвідками. Основним його складовим є реєстрація землевласників і землекористувачів, облік кількості та якості земель, їх економічна оцінка.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія і організація природоохоронної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Літосфера та її охорона“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. СТРУКТУРА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЙОГО ОХОРОНИ

  • Озонові діри в атмосфері

  • Кислотні дощі

  • Літосфера та її охорона
  • Гідросфера, характеристика та основні напрямки її охорони

  • Джерела забруднення гідросфери

  • Забруднення і очищення води

  • Антропогенний вплив на води Світового океану

  • Охорона Земних надр

  • Розділ 2. БІОСФЕРА ТА ЇЇ МІСЦЕ В ЛЮДСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Ноосфера

  • Екосистеми та їх роль в організації біосфери

  • Класифікація екологічних систем, характерні риси окремих екосистем

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Види забруднення навколишнього середовища та напрямки його охорони

  • Стан навколишнього середовища в Україні

  • Використання та охорона надр

  • Організація водозабезпечення та очистки стічних вод

  • Джерела забруднення води

  • Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища

  • Способи очищення стічних вод

  • Хімічне очищення

  • Охорона атмосферного повітря

  • Джерела забруднення атмосфери

  • Методи та засоби очищення викидів в атмосферу

  • Забруднення земельних ресурсів та їх охорона і раціональне використання

  • Організація поводження з відходами

  • Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Законодавчі функції органів управління природоохоронною діяльністю

  • Виконавчі функції органів управління природоохоронною діяльністю

  • Екологічний моніторинг та система екологічної інформації

  • Екологічна експертиза та порядок її проведення

  • Організація проходження екологічної експертизи

  • Науково-технічний прогрес і економіка природокористування

  • Організація природоохоронної діяльності на підприємстві

  • Розділ 5. ГОСПРОЗРАХУНКОВИЙ МЕХАНІЗМ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Госпрозрахунковий механізм природокористування та охорони довкілля

  • Порядок сплати збору за забруднення природного середовища

  • Позабюджетні екологічні фонди та екологічне страхування

  • Розділ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

  • Чистий економічний ефект природоохоронних заходів

  • Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів

  • Розділ 7. ПЛАНУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Середньостроковий план

  • Короткострокові плани

  • Порядок розробки екологічних програм

  • Національна екологічна мережа України

  • Моделювання в розробці регіональних планів та програм

  • Програмно-цільовий метод планування природоохоронної діяльності

  • Розділ 8. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА

  • Співробітництво з Європейським Союзом (ЄС)

  • Екологічна освіта

  • Інформування громадськості та громадські рухи

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • Охорона атмосфери

  • Організація природоохоронної діяльності

  • Відходи