Водоспоживання та водокористування можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 3.4):
Таблиця 3.4. Класифікація водокористування
| За цілями водокористування | o господарське-питне · ■ комунально-побутове · ■ промислове o сільськогосподарське · ■ для потреб енергетики o ля рибного господарства; o для водного транспорту та лісосплаву · ■ для лікувальних та курортних потреб тощо |
| За об'єктами водокористування | ■ поверхневі o підземні · ■ внутрішні · ■ територіальні морські води |
| За способом використання | ■ з вилученням води та з її поверненням · ■ з вилученням води без повернення o без вилучення води |
| За технічними умовами водокористування | ■ із застосуванням технічних споруд · ■ без застосування споруд |
..Джерела водокористування у залежності від цілей користування поділяються на дві категорії.
До І категорії відносяться водні об'єкти, які використовуються як джерела господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості.
До II категорії відносяться водні об'єкти для культурно-побутових цілей, а також ті, що знаходяться в межах населених пунктів.
Вимоги до складу та властивостей води регламентуються в залежності від категорії водних об'єктів.
Водопостачання та водоспоживання може бути безповоротним, повторним, оборотним. В цілях раціонального водоспоживання розробляються і доводяться до підприємств норми споживання води на одиницю продукції в залежності від галузі та норми води на одного мешканця. Норми забезпечують раціональне водоспоживання і використовуються при проектуванні систем водозабезпечення.
За характером використання системи водопостачання поділяються на прямоточні, послідовні, оборотні, підживлювальні.
Прямоточна воді використовується у виробничому процесі один раз, а послідовна використовувана вода споживається у декількох технологічних процесах.
Оборотна вода споживається у виробництві багатократно, з періодичним або неперервним її очищенням. На передових підприємствах показник оборотного водопостачання може сягати 40-90%. Це дає можливість більш економно і раціонально використовувати водні ресурси, враховуючи їхню недостатність в Україні та всі витрати на їхню очистку (доочистку).
Навколо водозаборів згідно нормативів влаштовуються зони санітарної охорони, в яких встановлюється особливий режим охорони вод від забруднення хімічними речовинами та шкідливими біологічними організмами, а також стічними водами.
Зона санітарної охорони поділяється на дві-три підзони. Перша підзона - строгого режиму з огородженнями, а інколи і зі спеціальною охороною. Ця зона обсаджується лісовими насадженнями, тут забороняється будь-який вид діяльності, який може зумовити забруднення води.
Друга підзона має обмеження за видами діяльності, що спричиняють забруднення, здатні проникнути у водозабір (у цій зоні забороняється розташовувати склади паливно-мастильних матеріалів, тваринницькі ферми, застосовувати добрива та інші).
Третя підзона - попереджувальна. У ній також обмежуються види діяльності, які викликають забруднення води.
Загальне водоспоживання підприємства визначається за формулою:
де Угп - об'єм водоспоживання на господарські потреби; Увир - об'єм водоспоживання на виробничі потреби; Яі> Яг - питомі норми водоспоживання на господарські та виробничі потреби;
Р4 - число працівників у зміні;
г4| - число споживачів у виробництві;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія і організація природоохоронної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація водозабезпечення та очистки стічних вод“ на сторінці 1. Приємного читання.
