Національна екологічна мережа України

Екологія і організація природоохоронної діяльності

Розглядається як складова частина Загальноєвропейської екомережі, створення якої схвалено Софійською Конференцією міністрів довкілля 55 країн Європи. Розвинуті європейські країни вже розпочали формування таких мереж, що свідчить як про зростання свідомості суспільства, так і про "готовність урядів враховувати нові реалії, що полягають у розумінні вичерпності та вразливості природних ресурсів.

Основною метою зазначеного документа є збільшення частки земельного фонду з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, та формування єдиної системи таких територій для забезпечення можливостей природної міграції та розповсюдження рослин та тварин. Звідси випливають пріоритетні напрями наукових досліджень та першочергові заходи щодо реалізації положень Програми.

На сьогодні в рамках Програми Інститутом ботаніки розроблено класифікацію екосистем як ключового елементу довкілля, що відображає репрезентативність і специфіку природних територій.

Методичною основою класифікації було обрано програму CORINE, яка пройшла апробацію в кількох країнах Європейської Співдружності і довела свою перевагу над іншими аналогічними методиками.

Науковим центром досліджень проблем заповідної справи Мінекоресурсів створено проект концепції екосистемного підходу щодо збереження та екологічно збалансованого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, в якому використано регіональний принцип природокористування з урахуванням особливостей екосистем різного тилу, методику економічної оцінки ландшафтних і біологічних ресурсів, механізми збереження і відтворення елементів екомережі (правовий, фінансовий, інституційний, методологічний).

Генеральну схему формування Національної екологічної мережі України буде визначено проектними рішеннями щодо її територіальної структури, обґрунтування меж окремих елементів, послідовності утворення складових мережі, складання земельного балансу тощо. Ці документи є необхідними при формуванні ділянок екомережі в лісовпорядних та землевпорядних проектах, при розробці проектів організації територій ПЗФ, визначенні водно-болотних угідь національного і міжнародного значення, біотопів видів різних категорій захищеності відповідно до вимог міжнародних конвенцій та національних нормативно-правових актів тощо.

Паралельно мають розроблятися регіональні схеми формування екомережі. Для спрямування цих робіт в єдине русло Мінекоресурсів розробило проект Методичних рекомендацій стосовно змісту та складу матеріалів генеральної схеми формування Національної екомережі. Ними просторові параметри екомережі України визначатимуться, з одного боку, її функціональним призначенням щодо збереження живої складової довкілля та покрашення умов існування людини, а з другого - ступенем диференціації навколишнього середовища і станом збереження його природних комплексів.

Відповідно до концепції Загальноєвропейської екологічної мережі структура української екомережі складатиметься з широтних та меридіональних природних коридорів різного порядку, які з'єднують природні регіони (ключові елементи), і буферних зон, що мають пом'якшити вплив негативних чинників на природні регіони і природні коридори. Широтні коридори (Поліський, Галицько-Слобожанський, Південноукраїнський) відображають зональну диференціацію, а меридіональні (Дунайський, Дністровський, Бузький, Дніпровський, Сіверськодонецький) - репрезентують долини великих річок.

Формуючі елементи Національної екомережі обиратимуть оптимальний, економічно виправданий і реально здійсненний варіант з урахуванням базових критеріїв відбору: наукового, правового, технічного, організаційного та фінансово-економічного. Важливо правильно оцінити стан природних ресурсів, динаміку популяцій Раритетних видів проаналізувати напрямки сукцесії різних типів рослинності, визначити екологічну уразливість біоценозів, потрібно також вивчити картографічні матеріали, дані моніторингових досліджень, без яких неможливі сучасні дослідження тощо. Програма передбачає обгрунтування, розширення і створення регіональних ландшафтних парків, а також розширення водно-болотних угідь.

Оскільки українська мережа має увійти до Загальноєвропейської екологічної мережі, Програмою передбачено її поєднання з екомережами сусідніх країн: Польщі, Білорусі, Росії, Румунії, Молдови і Словаччини. Для цього створюватимуть спільні транскордонні елементи в межах природних регіонів та коридорів, узгоджуючи проекти землеустрою на прикордонних ділянках.

Отже, Програма має вирішити цілий комплекс проблем, які вимагають всебічного обґрунтування стратегічних і тактичних дій і потребують спільних зусиль вчених-екологів, фахівців державних органів виконавчої влади та урядових структур. Реалізація запланованих заходів сприятиме не тільки покращанню екологічної ситуації в країні, але й соціально-економічних умов життя українського народу.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія і організація природоохоронної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Національна екологічна мережа України“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. СТРУКТУРА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЙОГО ОХОРОНИ

  • Озонові діри в атмосфері

  • Кислотні дощі

  • Літосфера та її охорона

  • Гідросфера, характеристика та основні напрямки її охорони

  • Джерела забруднення гідросфери

  • Забруднення і очищення води

  • Антропогенний вплив на води Світового океану

  • Охорона Земних надр

  • Розділ 2. БІОСФЕРА ТА ЇЇ МІСЦЕ В ЛЮДСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Ноосфера

  • Екосистеми та їх роль в організації біосфери

  • Класифікація екологічних систем, характерні риси окремих екосистем

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Види забруднення навколишнього середовища та напрямки його охорони

  • Стан навколишнього середовища в Україні

  • Використання та охорона надр

  • Організація водозабезпечення та очистки стічних вод

  • Джерела забруднення води

  • Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища

  • Способи очищення стічних вод

  • Хімічне очищення

  • Охорона атмосферного повітря

  • Джерела забруднення атмосфери

  • Методи та засоби очищення викидів в атмосферу

  • Забруднення земельних ресурсів та їх охорона і раціональне використання

  • Організація поводження з відходами

  • Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Законодавчі функції органів управління природоохоронною діяльністю

  • Виконавчі функції органів управління природоохоронною діяльністю

  • Екологічний моніторинг та система екологічної інформації

  • Екологічна експертиза та порядок її проведення

  • Організація проходження екологічної експертизи

  • Науково-технічний прогрес і економіка природокористування

  • Організація природоохоронної діяльності на підприємстві

  • Розділ 5. ГОСПРОЗРАХУНКОВИЙ МЕХАНІЗМ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Госпрозрахунковий механізм природокористування та охорони довкілля

  • Порядок сплати збору за забруднення природного середовища

  • Позабюджетні екологічні фонди та екологічне страхування

  • Розділ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

  • Чистий економічний ефект природоохоронних заходів

  • Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів

  • Розділ 7. ПЛАНУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Середньостроковий план

  • Короткострокові плани

  • Порядок розробки екологічних програм

  • Національна екологічна мережа України
  • Моделювання в розробці регіональних планів та програм

  • Програмно-цільовий метод планування природоохоронної діяльності

  • Розділ 8. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА

  • Співробітництво з Європейським Союзом (ЄС)

  • Екологічна освіта

  • Інформування громадськості та громадські рухи

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • Охорона атмосфери

  • Організація природоохоронної діяльності

  • Відходи