На основі розроблених державних та регіональних (обласних) програм охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів проводиться природоохоронна діяльність підприємств та організацій. Вона проводиться по двох напрямках: очищення шкідливих викидів, скидів, відходів та усунення причин забруднення безпосередньо на підприємстві.
Очищення шкідливих викидів, скидів
Напрямок недостатньо ефективний, за його допомогою не завжди вдається повністю припинити надходження шкідливих речовин в біосферу та водні об'єкти. До того ж скорочення рівня забруднення одного компонента навколишнього середовища призводить до посилення забруднення іншого (встановлення вологих фільтрів для газоочищення дозволяє скоротити забруднення повітря, але призводить до збільшення ступеня забруднення води). Вловлені з газів та стічних вод речовини отруюють значні площі землі.
Використання очисних споруд різко скорочує рівень забруднення навколишнього середовища, однак не розв'язує цієї проблеми повністю, оскільки в процесі функціонування цих установок також утворюються відходи, хоча і в меншому обсязі, але з підвищеною концентрацією шкідливих речовин. Робота переважної більшості очисних споруд вимагає значних енергетичних затрат, що також є небезпечними для довкілля.
Крім цього, забруднювачі є речовинами, в які вже вкладено працю і які можна було б використати в сільськогосподарських цілях.
Усунення причин забруднення
Цей шлях дозволяє для досягнення високих еколого-економічних результатів об'єднати очищення шкідливих викидів, скидів та відходів з процесом утилізації вловлених речовин з усуненням причин забруднення.
Реалізація цього напрямку вимагає розробки маловідходних, а в перспективі й безвідходних технологій виробництва, які б дозволяли комплексно використовувати вихідну сировину та утилізувати максимум шкідливих для біосфери речовин.
Однак слід враховувати, що не для всіх виробництв існують прийнятні техніко-економічні рішення щодо різкого скорочення кількості відходів та їхньої утилізації, тому в реальних умовах доводиться працювати за двома вказаними напрямками.
Необхідно враховувати також і те, що ніякі очисні споруди та безвідходні технології не зможуть відновити стійкість біосфери, якщо будуть перевищені допустимі значення концентрації забруднюючих речовин та скорочення природних, не перетворених людиною, систем. Саме тут виявляється дія закону незмінності біосфери. Таким порогом може стати використання більше \% енергетики біосфери та глибоке перетворення більше 10% природних територій (правило одного та десяти відсотків). Тому технічні досягнення не звільняють нас від необхідності вирішення проблем зміни пріоритетів суспільного розвитку, стабілізації народонаселення, створення достатньої кількості заповідних територій тощо.
Основою організації і управління природоохоронною діяльності на підприємстві є встановлені та погоджені з підрозділами Мінприроди України нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, викидів, скидів та розміщення відколів.
Метою розробки нормативів для підприємства е:
• встановлення кількісних та якісних характеристик природокористування (сировини, палива, енергії), а також кількісних та якісних характеристик забруднення природного середовища викидами, стоками, відходами, випромінюваннями;
• отримання питомих показників природокористування та забруднення довкілля підприємством, які дозволяють аналізувати використовувані підприємством технології та обладнання порівняно з кращими вітчизняними і зарубіжними взірцями, а також відомості про шкоду, що завдається підприємством.
На основі нормативів оцінюють вплив викидів, відходів забруднюючих речовин на навколишнє середовище та здоров'я населення, а також визначають плату за природокористування та плату за забруднення довкілля; планують природоохоронні заходи та оцінюють їхню ефективність; здійснюють експертизу проектів реконструкції підприємств; контролюють та оцінюють рівень дотримання підприємствами законодавства, норм та правил в галузі охорони природи; реалізують заходи щодо підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергії та вторинних ресурсів.
Нормативи при проектуванні нових підприємств або при їх реконструкції складає проектна організація. Вони погоджуються з місцевими органами охорони природи та їхніми підрозділами по охороні атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу.
При встановленні нормативів використовують основні показники виробництва, результати інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу норми гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, дозвіл на природокористування, результати інвентаризації стоків, норми гранично допустимих або тимчасово погоджених стоків, паспорт газоочисного обладнання, класифікатори галузей, підприємств, статистичні звітні документи (звіти про охорону атмосферного повітря, про використання води, звіт про рекультивацію земель, зняття та використання природоохоронного шару землі, відомість інвентаризації токсичних промислових викидів, що підлягають використанню, знезараженню та захороненню, про утворення, використання вторинної сировини, про виконання плану перевезення або виробництва продукції, про поточні видатки на охорону та раціональне використання природних ресурсів; журнали обліку роботи котелень, газоочисного та водоочисного обладнання тощо), стандарти в галузі охорони природи і поліпшення використання природних ресурсів та інші нормативно-технічні документи.
Розробка екологічних нормативів для підприємства проводиться в певній послідовності (табл. 4.4).
Таблиця 4.4. Основні етапи розробки екологічних нормативів для підприємства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія і організація природоохоронної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація природоохоронної діяльності на підприємстві“ на сторінці 1. Приємного читання.
