ВИСНОВКИ

Питання оцінки впливу на навколишнє середовище

ПОРЯДОК ДЕННИЙ XXI СТОЛІТТЯ - програмний документ, ухвалений Конференцією ООН із питань довкілля й розпитку (Ріо-де-Жанейро, 1992), в якій брали участь глави та повноважні представники 179 держав світу. Це програма всесвітнього співробітництва, спрямованого на гармонійне досягнення двох цілей - високої якості довкілля та здорової економіки для всіх народів планети. В документі сформульовано основоположні принципи сталого розвитку із соціальних,

економічних та екологічних поглядів. Наголошується, що рушійними силами глобальних негативних змін у стані довкілля є ріст народонаселення, споживання й розвиток технологій. Передбачаються варіанти запобігання погіршенню стану ґрунтів , повітря, води, збереження лісів та біорізноманітності. Запропоновано програму досягнення стійкої рівноваги між споживанням, населенням та здатністю Землі підтримувати життя; зазначено деякі методи й технології, які необхідно розробити й упровадити для задоволення потреб людства за експлуатації природних ресурсів раціональної. Документ закликає уряди всіх країн прийняти національні стратегії сталого розвитку; наголошується, що тільки партнерство в глобальному масштабі може забезпечити всім народам безпечніше й благополучніше майбутнє.

ПОСУХА - довготривала відсутність атмосферних опадів і, як наслідок, вологи в ґрунті та повітрі, яка часто супроводжується підвищенням температури середовища. Призводить до погіршення росту і загибелі рослин, висихання водойм, різкого коливання чисельності багатьох видів тварин і т.д.

ПОСТІЙНЕ ПОЛІПШЕННЯ (ПОСТУПОВЕ) - процес поліпшення системи екологічного менеджменту (далі - EMS), спрямований на досягнення кращих екологічних показників діяльності організації відповідно до її екологічної політики. Передбачається, що процес такого поліпшення не обов'язково має відбуватися у всіх сферах діяльності організації одночасно.

ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ — ступінь здатності екосистеми створювати органічну речовину за рахунок діяльності живих організмів відносно одиниці площі або об'єму за одиницю часу.

ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ - сукупність законів і правил, що визначають функціонування екосистем або реакцій організмів, популяцій і видів на стійкі зміни природного середовища.

ПРЕС АНТРОПОГЕННИЙ - тиск посиленого впливу багатогранної діяльності людини на природні системи різних рівнів, що спричинює значні зміни у них аж ,до порушення природної рівноваги.

ПРИРОДА — 1) у широкому розумінні (П. - з великої літери) - весь матеріально-енергетичний та інформаційний світ; об'єктивна реальність, результат еволюційного розвитку матеріального світу, що існує незалежно від свідомості людини. Людство - також частина П., хоча традиційно протиставляється їй: 2) (П. - з малої літери) — сукупність природних умов існування людського суспільства; об'єкт правової охорони; 3) сукупний об'єкт природознавства.

ПРИРОДА "ДИКА" - природні ділянки, не порушені господарською діяльністю людини.

ПРИРОДНА РІВНОВАГА - баланс природних компонентів середовища та природних процесів, що спричиняє тривале існування екосистем.

ПРИРОДНА СИСТЕМА (від гр. Бузїета^- ціле, складене з частин) - система, що складається з природних структур та утворень (наприклад, популяція, біогеоценоз, біом, біосфера).

ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ - сукупність абіотичних та біотичних факторів, що впливають на організми.

ПРИРОДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ (від лат. рШепїїа - сила) - міра потенційної здатності якоїсь природної системи (біогеоценозу, природного об'єкта й т.д.) задовільняти окремі чи взяті в комплексі екологічно-соціальні та соціально-економічні потреби суспільства. Про П. п. тієї чи ін. території судять в основному за ступенем різноманітності її природних умов, набором, кількісним і якісним складом та доступністю ресурсів природних, відповідністю показників якості середовища природного чинним нормам і стандартам.

ПРИРОДНІ БАГАТСТВА - в широкому розумінні - блага природи, що слугують інтересам і потребам людини; у вузькому - сукупність природних ресурсів як джерела матеріального виробництва.

ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ - історично сформовані без втручання людини на тій чи іншій території або акваторії функціональні системи живих організмів (біоти) і неживих компонентів (біоценотичного середовища).

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ - компоненти і сили природи, які на даному рівні розвитку продуктивних сил та вивченості використовуються або можуть бути використані для задоволення потреб суспільства.

ПРИРОДНІ УМОВИ - тіла і сили природи, які впливають на діяльність людського суспільства, але безпосередньої участі у виробничій діяльності не беруть.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД (від фр. fond - основа) - сукупність природних об'єктів та комплексів, вилучених із господарського або рекреаційного використання й наділених режимом заповідання.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ - ділянки суходолу й водойм, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу екологічну, наукову, естетичну та ін. цінність для збереження різноманітності ландшафтів, генофонду видів, підтримання екологічної рівноваги. Відтворення й використання територій, які є національним надбанням, здійснюються згідно із Законом України про природно-заповідний фонд (1992). Мережа П.-з. ф. У. налічує 728 територій та об'єктів загальною площею 2354 тис. га (3,3% території України).

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ - сукупність усіх форм експлуатації природних ресурсів ти задоволення екологічних, економічних, культурно-оздоровчих потреб теперішнього і майбутніх поколінь з урахуванням близьких і віддалених наслідків змін довкілля під впливом господарської діяльності й росту населення. Головним принципом П. в наш час має стати еколого- економічний: одержання максимальних матеріальних благ із мінімальними витратами й мінімальними порушеннями природного середовища.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Питання оцінки впливу на навколишнє середовище» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИСНОВКИ“ на сторінці 35. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • АНТРОПОГЕННІ ПРОБЛЕМИ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ

  • Галузеві та регіональні екологічні проблеми

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Українське екологічне законодавство

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Принципи створення експертно-інформаційних систем для цілей ОВНС

  • Екологічне нормування та елементи системи управління охороною довкілля

  • Принципи екололого-економічної оцінки виробництва

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Практичні методи екологічного захисту в ТЕО проектів

  • Елементи системи управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на навколишнє середовище

  • СКЛАДОВІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Оцінка впливу на навколишнє середовище

  • Державна та громадська екологічна експертиза

  • Державний контроль за виконанням вимог екологічної оцінки

  • ВИСНОВКИ