НООСФЕРА - (від грец. noos - розум, sphaira - куля) - соціоприродна система, у якій мають бути забезпечені пріоритети розумного співіснування суспільства і природи, Інтелектуально- Інформаційних етичних цінностей, екогуманізму, а також реалізовані світоглядні принципи гармонії людини, суспільства і природи, їх безпечний і довготривалий спільний розвиток на основі екологічної освіти та духовного збагачення.
НООСФЕРОГЕНЕЗ - процес формування ноосферного стану шляхом безперервних системних трансформацій усіх сфер життєдіяльності людини, суспільства, держави. Характерною рисою ноосферогенезу є надання переваги культурним і екологічним перетворенням, порівняно з технологічними й економічними, з подальшим напрацюванням нових екогуманістичних цінностей.
НОРМА ВИКИДУ - сумарна кількість рідких і (або) газоподібних відходів, дозволених підприємству для скиду в навколишнє середовище. Обсяг Н. в. визначається із розрахунку, що акумуляція шкідливих викидів від усіх підприємств даного регіону не створить в ньому концентрацій забрудників, які перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК).
НОРМА ВОДОСПОЖИВАННЯ - встановлена кількість води на одного жителя або умовну одиницю виробленої продукції (одиницю вимірювання в сфері обслуговування).
НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ - гранична концентрація речовини, що надходить або міститься в середовищі, яка дозволена нормативними актами.
НОРМА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА - якісно-кількісний показник стану навколишнього середовища, дотримання якого гарантує безпечні або оптимальні умови існування якості води тощо.
НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ - 1) обов'язкові рамки збереження структури і функцій екосистеми певного ієрархічного рівня - від елементарного біогеоценозу до біосфери в цілому, а також усіх екологічних компонентів, що враховуються (точніше, які життєво необхідно враховувати) в ході господарської діяльності; 2) ступінь максимально допустимого втручання людини в природні процеси, який забезпечує збереження екосистем бажаної структури і динамічних якостей (напр., який не веде до опустелювання).
НОРМУВАННЯ В ОХОРОНІ ПРИРОДИ - встановлення показників (стандартизація) якості природного середовища, а також гранично допустимих концентрацій, викидів і фізичного впливу на середовище, обсягів вилучення природних ресурсів чи допустимих величин інших форм антропогенного впливу на природу.
НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ СЕРЕДОВИЩА (води, повітря, ґрунту) - встановлення меж, в яких допускається зміна природних властивостей. Як правило, норма визначається за реакцією найчутливішого до змін довкілля виду організмів (організми- індикатори), але можуть встановлюватися також санітарно- гігієнічні і економічно доцільні нормативи.
НУКЛІДИ - атоми з різним числом протонів або нейтронів в ядрі чи різним енергетичним станом ядра. Зараз відомо близько 1700 Н., з яких 200 - стабільні, тобто мають стійке ядро, яке визначає їх постійну масу. В інших Н. (близько 1400) ядра знаходяться в нестійкому стані, вони спонтанно розпадаються з виділенням радіоактивного випромінювання.
О
ОБ'ЄКТНІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ - це системи управління природними об'єктами: водними басейнами річок, морів, каналів, екологічними мережами, природно-заповідним фондом, ландшафтами. Вони ставлять за мету здійснити комплекс заходів щодо екологічного оздоровлення, домогтися екологічної рівноваги. Об'єктами управління можуть бути також відходи, біорозмаїття, мінеральні ресурси.
ОБМІН РЕЧОВИН - процес надходження речовин із зовнішнього середовища й перетворення їх на складові компоненти організму та виведення з нього кінцевих продуктів життєдіяльності; основна ознака життя. Завдяки обміну речовин забезпечуються всі прояви життя - ріст, розмноження, рухомість, подразливість, сталість внутрішнього середовища організму, пристосування до різних функціональних станів та умов існування.
ОЗЕЛЕНЕННЯ - культивування рослин на вільних від будівель і шляхів територіях населених пунктів, промислових підприємств для поліпшення якості довкілля.
ОЗОНОВА "ДІРА" - локальна ділянка озоносфери, де концентрація, озону (густина озонового шару) істотно (на 40-50%) менша за звичайну. Однією з основних причин зменшення густини озонового шару є руйнування молекул озону внаслідок хімічних руйнацій з атомами хлору й брому, що вивільняються під час фотохімічного розпаду молекул фреонів, які широко використовуються в багатьох галузях промисловості й у побуті (хладагенти в холодильниках, аерозолі тощо), а також з оксидами азоту (продуктами спалювання ракетного палива). Поява О. "д." становить реальну екологічну небезпеку для відповідного регіону у зв'язку з послабленням захисту всього живого від згубної дії "жорсткого" ультрафіолетового випромінювання. В разі підвищення УФ-фону пригнічується ріст рослин, знижується врожайність багатьох культур, розвиваються серйозні захворювання в тварин і людей, збільшується кількість шкідливих мутацій тощо.
ОЗОНОВИЙ ШАР, ОЗОНОВИЙ ЕКРАН, ОЗОНОСФЕРА - шар стратосфери на висоті 10-50 км із максимумом концентрацією озону (03) на висоті 20-25 км (тут вона в 10 разів більша, ніж біля поверхні Землі). О. ш. затримує проникнення до земної поверхні "жорсткого" ультрафіолетового випромінювання, згубного для всього живого, тому має виняткове значення для розвитку життя на Землі. Спостереження за загальним вмістом озону над територією України здійснюються на шести озонометричних станціях. Ці спостереження свідчать, що за останні 10 років товщина О. ш. зменшилася приблизно на 5%, а це стає реальною загрозою здоров'ю населення й біосфері України.
ОЛІГОСАПРОБІОНТИ - організми, що живуть у водоймах з чистою водою, не забрудненою органічними речовинами. Напр., зелені та діатомові водорості, деякі квіткові рослини, ряд тварин (форель, стерлядь і т.п.)
ОЛІГОТРОФИ - організми, маловибагливі до наявності поживних речовин у середовищі існування. Напр., сфагнові мохи, журавлина, багно, верес та ін. Оліготрофні мікроорганізми для живлення в більшості використовують прості органічні сполуки - спирти, органічні кислоти.
ОЛІГОТРОФНІ РОСЛИНИ - рослини, що ростуть на неродючих, бідних на мінеральні речовини ґрунтах. Напр., біловус, сосна звичайна.
ОКСИД ВУГЛЕЦЮ - чадний газ (СО); утворюється в результаті неповного згоряння викопного палива в умовах нестачі кисню й за низької температури. В повітрі О. в. перетворюється на вуглекислий газ. У разі вдихання він блокує надходження кисню в кров, спричиняє головний біль, а за вищих концентрації - навіть смерть. Такі екстремальні концентрації часто спостерігаються в районах підвищеного антропогенного навантаження на довкілля, в години пік на транспорті, за наявності смогу та ін.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Питання оцінки впливу на навколишнє середовище» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИСНОВКИ“ на сторінці 30. Приємного читання.
