РОЗДІЛ 18. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ І ПРОГНОЗУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УРБАНІЗОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ

• технологічне удосконалювання процесів;

• поліпшення стану природного середовища;

• заощадження обмежених і не відтворювальних ресурсів;

• перебудова організаційно-управлінського механізму.

7. Повнота реалізації цілей характеризується системою критеріїв економічної, соціальної, технологічної, екологічної ефективності. Розробка набору критеріїв оцінки стратегій є важливим інструментом прогнозування.

8. Довгостроковий розвиток об’єкта звичайно ставить відразу декілька цілей і може бути описаний системою відповідних критеріїв ефективності. Методи порівняння їх між собою і процедура кінцевої багатокрптеріальної оцінки підлягають спеціальній розробці в рамках загальної методології прогнозування,

9. Специфічною рисою довгострокових прогнозів є їхня мала надійність. Для врахування ненадійності господарських прогнозів і пом’якшення їх наслідків можуть бути використані методи:

• визначення й врахування ризику;

• розробка системи резервів, що амортизують ризик.

• подолання залишкової ненадійності методами адаптаційного управління.

В науковому, теоретичному і методологічному плані ці питания вивчені недостатньо, у зв’язку з чим практичне застосування їх у сучасній вітчизняній практиці господарських суб’єктів утруднене і через це необхідно проведення додаткових досліджень по кожному з вищевказаних питань з використанням наявного досвіду і сучасних можливостей комп’ютерної техніки.

Виділяються такі етани формування екологічно доцільних напрямків структурної перебудови економіки міста і його окремих районів.

Етап 1. Аналіз сучасного стану природного середовища

1.1. Структурування територіального природного середовища регіону, у якому розташована міська територія.

Структурування територіального природного середовища регіону включає наступні етапи:

• виділення основних компонентів підсистеми: атмосфера, поверхнева гідросфера, літосфера чи геологічне середовище, рослинність, тваринний світ;

• визначення основних зв’язків між виділеними в ході 1 підетапу компонентами природи, якісний і кількісний опис цих зв’язків, виділення найбільш сильних і екологічно значущих прямих і зворотних зв’язків;

• виявлення специфічних снстемоутворювальшіх елементів і зв’язків,

1.2. Аналіз просторової мінливості природного середовища.

1.3. Аналіз тимчасової мінливості (динаміки) природного середовища.