Розділ «ЧАСТИНА 5. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА»

В останні 20 років в усьому світі промисловість і транспорт викинули в навколишнє середовище свинцю більше, ніж за весь попередній період. Взагалі в результаті антропогенного навантаження в біосферу надійшло близько 20 млн т свинцю, 14 млн т цинку, більше 2 млн т міді.

У промислово розвинених країнах вага упаковки складає близько 30%, а за обсягом - 50% усіх хатніх відходів. Папір складає приблизно половину пакувальних матеріалів, потім ідуть скло, метал і пластик. Середній американець викидає біля 300 кг пакувальних матеріалів на рік. За останні 30 років нью-йоркці подвоїли використання упаковки, і в 2010 р. очікується використання 450 кг на людину. В США більш як половина всього виробленого паперу і скла та близько третини всієї пластмаси міститься у виробах, термін служби яких складає менш ніж один рік. Виробництво цих пакувальних матеріалів забирає близько 3% усього національного енергетичного бюджету.

Питома вага пластика в упаковці із шістдесятих років зросла особливо швидко. Напої, рослинні олії, засоби для чистки, парфумерія тепер мають пластикові упаковки; більше стали використовувати бляшані банки. Таким чином, не тільки зростає кількість упаковки в загальній масі відходів, але і змінюються матеріали, які використовуються в її виробництві.

Індустрія прохолодних напоїв, демонструючи зміну компонентів упаковки і підвищення доступності своїх товарів, усе більше »роздмухує» сміттєві ящики в будинках. До 1975 р.

пляшкові контейнери домінували на світовому ринку контейнерів для напоїв. З 1981 р. це співвідношення змінилося на користь одноразових ємкостей.

За цей час споживання безалкогольних напоїв збільшилося на 60%. 1 з тих пір на ринках США всілякі скляні пляшки стані заміняти алюмінієвими і пластиковими банками. У 1985 р. їм належало вже 69% усього ринку і вони лишали скляним лише 16%.

Алюміній важко очистити від домішок. Вперше з’явившись у 1983 p., 355 мілілітрова банка перетворилася на найбільшого споживача алюмінію, що поглинає 22% всього імпорту алюмінію в США. У 1963 р. в США використовувалося 11,5 млрд металевих банок, із них 11,4 млрд - сталевих. До 1985 р. випускалося 70 млрд. банок для газованих напоїв, і 66% складали алюмінієві.

Впровадження дешевої нафтохімічної продукції і нових технологій створили пластик. Дволітрові пляшки, що вперше з’явилися в 1978 p., тепер складають 22% загального обсягу продажу безалкогольних напоїв у США. Якщо порівняти за вагою, то пластика зараз випускається в декілька разів більше, ніж алюмінію і всіх інших не кольорових металів, разом узятих, їхній продаж зростає на 5% у рік, починаючи з 1977 р. Пляшки для кетчупа, пакетики для супу та упаковки для морозива повинні бути легкими, небиткими і біологічно неактивними. Розрізняють 46 різноманітних типів пластиків, що знаходяться в повсякденному користуванні. Одна пляшка, що здавлюється, з-під кетчупу складається з 6 видів пластика, які мають різне призначення: надання форми, щільності, еластичності і герметичності.

Надалі кількість пластиків буде збільшуватися за рахунок їхнього поєднання з іншими матеріалами.

Будь-яка фірма, що працює з копіювальною технікою, зараз пропонує компаніям, готовим заплатити 35 центів за лист, довговічний пластиковий папір. Пакувальники їжі експериментують із матеріалом, що являє собою суміш алюмінієвої фольги і пластика. Вона є менш громіздкою і краще зберігає їжу.

На відміну від більшості матеріалів, пластик не так легко розкладається під дією світла і бактерій.

Іншу екологічну небезпеку становить процес, що застосовується для одержання матеріалу, використовуваного з метою зберігання температури для так званої »швидкої» їжі, у вітринах овочевих магазинів, прокладки для яєць. Приблизно половина всієї такої упаковки містить хлористі сполуки. Коли ці речовини потрапляють у верхні прошарки атмосфери, потужні потоки сонячних променів »пробивають» їх, вибиваючи атоми хлору. Хлор здатний знищувати озоновий прошарок, що захищає Землю від ультрафіолету. Якщо допустити його масовий випуск в атмосферу, то радіація ультрафіолетових променів буде сприяти зростанню захворюваності раком, понизить врожайність і послабить імунну систему всіх клітинних організмів, включаючи і людину.

У майбутньому більш широко буде використовуватися пластик, здатний до біологічного розкладання. У Великій Британії і Швейцарії вчені створили формулу »розумного» пластика, що розкладається природним шляхом або за допомогою застосування спеціальних реагентів. Дослідне виробництво цього пластика вже почалося, але поки воно стримується високою собівартістю і низькими обсягами виробництва.

Таким чином, подальший стійкий розвиток виробництва і пов’язане з ним вирішення проблеми навколишнього середовища повинні базуватися на новому підході. Його принципова новизна обумовлена неможливістю ефективно вирішувати проблеми охорони навколишнього середовища і раціонально використовувати природні ресурси тільки шляхом розвитку методів переробки, знешкодження і поховання відходів в умовах постійного росту їхніх обсягів.

Аналіз розвитку промисловості, масштабів і ступеня використання сировини, а також динаміки утворення і накопичення відходів і їхнього впливу на навколишнє середовище довів необхідність нового, ресурсозберігаючого, екологічно обґрунтованого підходу до організації маловідходного промислового виробництва.

17.2. Безвідходне і маловідходне виробництва

Як такого, цілком безвідходного виробництва в техногенних системах у чистому вигляді не зустрічається; усе одно є відходи енергії, тверді і рідкі відходи, що запинаються в процесі їхньої переробки. Тому, незважаючи на те, що в літературі часто зустрічаються обидва поняття, уданому розділі йтиметься тільки про маловідходне виробництво або мадовідходну технологію.

З метою економії матеріальних ресурсів величезне значення має використання відходів виробництва, що при сучасних технологіях утворюються в усе зростаючих обсягах.

Ця проблема також має екологічне значення.

Всі виробництва, де утворюються відходи, варто поділити на 2 групи: