У процесі мовленнєвої практики, звичайно, одна із паралельних форм може втрачатися або перестає бути нормативною. Це засвідчують сучасні словники, подаючи такі слова зі спеціальним позначками, напр.: книжн., заст. метода, рідко посуда, заст. санаторія. Загальновживаним літературним варіантом залишається іменник чоловічого роду метод, посуд, санаторій.
Часто рід іменників з нульовим закінченням визначають неправильно, сплутують під упливом співзвучних форм російської мови, напр.:
Укр. Рос.
Чоловічий рід Жіночий рід
біль боль
Сибір Сибирь
накип накипь
дріб дробь
кір корь
рукопис рукопись
живопис живопись
запис запись
підпис подпись
Жіночий рід Чоловічий рід
путь путь
Трапляється, що в одній граматичній формі поєднано два значення -чоловічого та жіночого роду, напр.: фальш, харч, купіль. Розрізнення граматичних форм відбувається у непрямий відмінках, пор.: фальш-у, але фальш-і. Від них треба відрізняти лексичні омоніми, тобто слова, які, маючи різне значення, звучать однаково, напр.: туш1 "фарба", туш2 "музична п'єса, яка виконується при врученні нагород", туш3 "навмисне торкання до кулі під час гри в більярд". Граматичні ознаки їх теж різні: перше слово - це іменник жіночого роду, а два інших - чоловічого.
Єдиним іменником чоловічого роду з предметним значенням, що має закінчення -о, є назва головної ріки України - лексема Дніпро.
- іменники жіночого роду мають у називному відмінку закінчення -а (-я) та нульове закінчення, напр.: сторона, земля; річ, суміш, радість. Особливої уваги потребує друга група іменників, що є назвами неістот, оскільки однотипність нульового закінчення стає причиною сплутування значення чоловічого та жіночого роду, пор.: біль' "відчуття страждання" або білль "законопроект; назва деяких конституційних актів у Великій Британії, США" і біль2 "білі нитки; яскраво-білий колір" або біль3 "хвороба рослин". Усі наведені як приклади слова відрізняються значенням та граматичними формами роду: перші два біль1 і білль є іменниками чоловічого роду і відповідно мають чоловічу парадигму відмінкових закінчень у непрямих відмінках, а омонімні іменники біль2 та біль3 демонструють тип відмінкових закінчень іменників третьої відміни, пор.:
Р.в. болю1; білля . білі2; білі3
але
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська мова професійного спілкування» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4 МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.
