Довгий час вважали, що в науковому стилі мовна особистість автора відходить на другий план, проте нині можна стверджувати, що в кожного науковця є власний, індивідуальний стиль мислення - стиль М. Драгоманова та І. Франка, В. Вер-надського та М. Лобачевського, О. Білсцького та О. Потебні.
Завдяки тому, що в межах наукового стилю їхніх праць відбувається взаємодія решти функціональних стилів мови - публіцистичного, ділового, художнього, - вони й досі цікаві для дослідників різних профілів.
V науковому стилі мовознавці визначають такі підстилі:
• o власне науковий;
• o науково-навчальний;
• o науково-популярний;
• o науково-публіцистичний;
• o науково-технічний.
Власне науковий підстиль використовують учені, спеціалісти, а його завдання полягає у якнайповнішому, обґрунтованому повідомленні наукової інформації й доведенні її новизни. Цей підстиль відрізняється від інших:
• o насиченістю термінами;
• o використанням довгих складних слів, іншомовної лексики;
• o досить частим вживанням тематично однорідних слів. Синтаксичні мовні засоби власне наукового підстилю:
• o часте використання складнопідрядних речень (найчастіше - з підрядними означальними, додатковими, причини або наслідку);
• o використання вставних слів, які підсумовують сказане (отже, таким чином), пов'язують його з подальшим викладом (по-перше, по-друге, наприклад, приміром, більш того), визначають посилання на першоджерело (на думку"., за твердженням..., на наш погляд..., як зазначає. ..);
• o переважання розповідних речень; питальні речення вживаються в разі постановки проблеми або полеміки;
• o прямий порядок слів у реченні (відхилення можливі, а іноді є нормою; наприклад, у ботанічних термінах шипшина собача, соняшник однорічний, оман високий відбивається традиційно усталена в латинській мові постановка означення після означуваного слова - порівняйте Rosa canina, Helianthus annuus, Inula helenium);
• o часте використання конструкцій з відокремленими зворотами;
• o безсполучникові речення вживаються переважно під час переліку й класифікації явищ.
Науково-навчальний підстиль виковує специфічну функцію - навчальну і "проміжне" місце між власне науковим та науково-популярним підстилями. Від першого він відрізняється дещо меншою суворістю викладу, меншою докладністю у посиланні на першоджерела, більшою спрощеністю системи доведень, спрямованої на більшу доступність інформації, обсяг якої визначається навчальною програмою певного курсу. Від другого - меншою художністю і більшою послідовністю у викладі, строгістю.
Твір науково-навчального підстилю має на меті активізувати логічне мислення читача (слухача). Звичайно, важливу роль відіграє те, кому саме адресовано наукову інформацію - студентові, абітурієнтові, слухачеві курсів, аспірантові тощо. Навчальні підручники для школи, особливо для учнів молодших класів, написано більш популярно, тому цю літературу умовно можна зарахувати до науково-популярної. Важливу роль відіграють і позамовні засоби викладу - ілюстрації (карти, плани, схеми, малюнки, діаграми).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська мова за професійним спрямуванням» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Науковий стиль фахового мовлення“ на сторінці 3. Приємного читання.
