Лекція. Майстерність лектора

Українська мова за професійним спрямуванням

Лекція (від лат. lectio - "читання") - вид публічного виступу, під час якого лектор, взаємодіючи з аудиторією, розкриває систему уявлень про той чи інший предмет, явище, допомагає слухачам осмислити проблему й дійти певного висновку, спонукаючи їх до цілеспрямованої практичної діяльності.

Лекція належить до різновидів монологічного мовлення, що характеризується граматичною розгорненістю й складністю.

Навчальна лекція - це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, за необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів. На лекціях викладачі ознайомлюють студентів як із загальнонауковими проблемами, так і з основними питаннями галузей знань, перелік яких специфічний для кожного окремого навчального закладу, зі шляхами розв'язання цих проблем, перспективами розвитку, з актуальними завданнями, які вимагають якнайшвидшого розв'язання.

Як і письмова наукова праця, лекція складається з трьох основних частин: вступу, викладу основного матеріалу та висновків.

Вимоги, які стосуються наукового змісту лекцій, за умов значного навчального навантаження студентів мають повною мірою враховувати специфіку самостійного вивчення певного навчального предмета, а також особливості виробничої діяльності, рівень підготовки до засвоєння матеріалу, використання здобутих знань у професійній діяльності. В цьому полягає перша загальнодидактична вимога до побудови лекційного курсу з кожного предмета.

Друга загальнодидактична вимога - установлення добре продуманої системи взаємин між викладачем і студентами. У ВНЗ ця система визначається метою й принципами навчання, її основні позиції в структурі викладання лекційного матеріалу такі:

• o чітке і доступне викладення курсу;

• o роз'яснення важкого для засвоєння матеріалу;

• o створення атмосфери доброзичливості й вимогливості;

• o поступове (від лекції до лекції) підвищення рівня наукового викладання, інтенсифікація пізнавальної діяльності студентів, розвиток їхньої активності й інтересу до предмета, який вони вивчають.

Третя загальнодидактична вимога - активізація пізнавальної діяльності студентів на основі принципу проблемності. Під час лекції викладач сам формулює проблему й сам її вирішує (або показує слухачам шляхи до самостійного її вирішення), а студенти подумки стежать за логікою думок викладача, навчаючись засобів поетапного розв'язання проблем.

Логіка побудови тексту лекції передбачає такі спеціальні прийоми проблемного викладання матеріалу:

• 1. Ознайомлення студентів із історією виникнення наукової проблеми ("ембріологія істини", за висловом О. Герцена).

• 2. Ознайомлення студентів із різними поглядами, постановка питань, відповіді на які пропонується дати студентам.

• 3. Постановка в лекції питань типу парадоксів із чітко визначеними суперечностями, наприклад, "Уявіть собі, що зникли всі люди, які розмовляють іноземними мовами.. (І. Томан).

• 4. Врахування в тексті лекцій проблемних завдань з демонстрацією кількох варіантів їх розв'язання.

Проблемну ситуацію під час лекції викладач може створити за допомогою різних риторичних запитань, що спонукали б студентів до активного мислення, наприклад, "А як би Ви діяли в такому випадку?", "Як перевірити, яка з цих пропозицій правильна?", "Вдумайтеся в ці слова...1*, "Уявіть собі...** тощо.

В одному випадку викладач спонукає студента до того, щоб він навчився "бачити" проблему, формулювати предмет пошуку; в іншому - відокремити відоме від невідомого, проаналізувавши конкретні умови й оцінивши їх; у третьому - самостійно обґрунтувати знайдений доказ, перевірити правильність дій і одержаного результату, зробити необхідні висновки.

Зокрема, хороші результати дає евристична бесіда, розділення складного завдання на кілька простіших із метою досягнення кінцевого результату. Найчастіше такі умови створюються на практичних або семінарських заняттях, які продовжують лекцію. Важливо також під час лекції звернутися до короткого логічного аналізу матеріалу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська мова за професійним спрямуванням» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція. Майстерність лектора“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Українська літературна мова, її норми та стилі

  • Норми та стилі української літературної мови

  • Мова і професія

  • Розділ 2. Науковий стиль фахового мовлення

  • Композиція наукової роботи

  • Мовні засоби наукового стилю

  • Найтиповіші наукові тексти

  • Тези. Конспект

  • Відгук. Рецензія

  • Курсова та дипломна роботи

  • Стаття

  • Реферат. Автореферат дисертації

  • Загальні відомості про дисертаційне дослідження

  • Розділ 3. Документ - основна одиниця офіційно-ділового стилю

  • Поняття документа

  • Структурні елементи документа. Правила оформлення тексту

  • Вимоги до мови ділових паперів

  • Розділ 4. Використання персонального комп'ютера в оформленні та обробленні документів

  • Програмне забезпечення ПК

  • Операційні системи IBM-сумісних ПК

  • Користувацький інтерфейс операційної системи Windows

  • Текстовий редактор Microsoft Word

  • Вікна документів

  • Оброблення документів

  • Розділ 5. Документи щодо особового складу

  • Автобіографія

  • Контракт. Трудова угода

  • Резюме

  • Розділ 6. Довідково-інформаційні документи

  • Види листів та їхні особливості

  • Написання листа за допомогою текстового редактора Word

  • Довідка

  • План

  • Оголошення. Запрошення. Посвідчення про відрядження

  • Розділ 7. Документи колегіальних органів

  • Витяг з протоколу

  • Розділ 8. Обліково-фінансові документи

  • Розписка

  • Список. Перелік. Таблиця

  • Розділ 9. Документи з господарсько-договірної діяльності

  • Розділ 10. Культура усного професійного спілкування

  • Лекція. Майстерність лектора
  • Бесіда. Нарада. Дискусія

  • Телефонна розмова

  • Мистецтво публічного виступу. Доповідь

  • Візитна картка та її використання