Програмне забезпечення є доповненням апаратних засобів будь-якого ПК, яке визначає способи взаємодії (інтерфейс) користувача з комп'ютером і його можливості у розв'язанні конкретних завдань.
Все програмне забезпечення персональних комп'ютерів можна поділити на два класи:
• o системне програмне забезпечення;
• o прикладні системи (пакети прикладних програм).
У свою чергу, серед системного програмного забезпечення можна виокремити:
• o операційні системи і сервісні програми;
• o операційні оболонки;
• o мережеві операційні системи;
• o мови та системи програмування.
Операційні системи дають змогу іншим програмам звертатись до зовнішніх пристроїв, а людині керувати роботою машини. Для IBM-сумісних персональних комп'ютерів застосовується декілька "родин" операційних систем. Найпоширенішою є операційна система Windows.
Ядро операційної системи зазвичай доповнюється набором сервісних програм, які використовуються з різною метою. Так, наприклад, за їх допомогою виконується попередня розмітка диска, встановлюються параметри зовнішніх пристроїв, тестується оперативна пам'ять тощо.
Мови і системи програмування - це категорія програмних засобів, за допомогою яких створюються усі інші програми. Більшість цих засобів призначена для роботи програмістів.
Прикладні системи або пакети прикладних програм становлять категорію програмних засобів, призначених для розв'язання повсякденних завдань користувачів.
Перед вимкненням комп'ютера перш за все необхідно закінчити роботу з прикладними програмами (якщо вони запускались на виконання) і вийти з Windows.
Файлова система
На магнітних дисках інформація зберігається за допомогою файлів.
Файл (від. англ. file - "папка") - іменована область на диску. У файлах можуть зберігатись тексти програм, підготовлені до виконання програми, дані для їхньої роботи тощо. Файлом може бути будь-який текстовий документ й числові дані, таблиці, графіки, а також інформація у будь-якому іншому вигляді.
У Windows ім'я файла може складатись щонайбільше з 255 символів (не лише латинських, а й українських чи російських літер) і при конструюванні імені файла можна використовувати символ "пробіл".
Відповідно до характеру інформації, що зберігається, файлові звичайно приписують тип або розширення імені. Тип файла задає або сам користувач, або програма, що створила файл. Ім'я і тип використовуються для ідентифікації файла. Тип може складатись з 1-3 літер або цифр (а також деяких інших символів).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська мова за професійним спрямуванням» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Програмне забезпечення ПК“ на сторінці 1. Приємного читання.
