Часто слова співбесідника не відповідають тому, що він думає і відчуває. Але як це розпізнати? Не завадить знати мову жестів та рухів тіла, оскільки вони є точними індикаторами внутрішнього стану співбесідника, його думок і бажань. Справді, інформація, яка зчитується з рук та обличчя, є більш достовірною, ніж інформація, отримана через звичайний мовний канал спілкування, адже жести та рухи тіла є імпульсами нашої підсвідомості.
Успіх будь-якої ділової розмови значною мірою залежить не стільки від того, що говорити, скільки від того, як себе поводити. Тому значну увагу слід звертати на манери, пози, міміку співрозмовника, а також на те, як він жестикулює.
Мова жестів і міміки дозволяє точніше визначити позицію партнера. Жестами здійснюється зв'язок сприйняття, який відіграє головну роль у цілісному процесі ділової взаємодії, а сукупність жестів є важливою частиною такого зв'язку.
З жестів можна зрозуміти, як сприйняте те, що ви сказали, – зі схваленням або вороже, співбесідник відвертий чи замкнений, зайнятий самоконтролем або нудьгує.
Знання мови жестів та рухів тіла дає змогу не тільки краще розуміти співбесідника, а й передбачити, яке враження на нього справляє почуте ще до того, ніж він висловиться з цього приводу. Зрозуміло, що така безсловесна "розмова" може попередити про те, як потрібно змінити свою поведінку або виконати інші дії, щоб досягти потрібного результату.
Отже, для досягнення певних успіхів у взаємовідносинах з партнерами секретареві необхідно опанувати хоча б ази невербального (безсловесного) спілкування.
Жести та пози. У практиці ділової взаємодії виділяють декілька основних жестів та поз, що відображають різний внутрішній стан співрозмовника.
Жести відкритості свідчать про доброзичливий настрій та бажання говорити відверто.
Жести підозрілості й потаємності свідчать про недовіру, бажання щось приховати.
У таких випадках співрозмовник механічно потирає лоб, скроні, підборіддя, намагається прикрити обличчя руками. Але найчастіше він намагається відвести погляд.
Інший показник потаємності – розбіжність жестів.
Якщо людина вороже налаштована, але посміхається, то це свідчить про те, що вона неприродною посмішкою намагається приховати свою нещирість.
Жести та пози захисту є ознаками того, що співрозмовник відчуває небезпеку або загрозу. Найбільш поширений жест цієї групи знаків – схрещені на грудях руки, а також стиснення пальців у кулаках. У такому випадку слід сповільнити своє мовлення та рухи, пропонуючи партнерові зробити те ж саме.
Схрещення рук нерідко супроводжується холодним, ледь примруженим поглядом та неприродною посмішкою.
Жести роздумів та оцінки супроводжуються станом задумливості, прагненням розв'язати проблему. Задумливий вираз обличчя – жест "рука біля щоки" свідчить про зацікавленість.
Жест "поскубування перенісся", який іноді поєднується із заплющеними очима, свідчить про глибоку зосередженість та напружені роздуми.
Коли співрозмовник зайнятий процесом прийняття рішення, він почухає підборіддя, що супроводжується примруженням очей – ніби щось розглядає у далечині, шукаючи там відповідь на своє запитання. В разі прийняття рішення він виходить з цього стану.
Коли співрозмовник підносить руку до обличчя, спираючись підборіддям на долоні, а вказівний палець витягує уздовж щоки – це означає, що він критично сприймає докази.
Жести сумніву та невпевненості найчастіше пов'язані з почухуванням вказівним пальцем правої руки місця під мочкою вуха. Дотик до носа, його легке потирання – також знак сумніву. Коли співрозмовнику важко відповісти на запитання, він вказівним пальцем починає торкатися або потирати носа.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Референтна справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Невербальне спілкування“ на сторінці 1. Приємного читання.
