Виправлення тексту, який підлягає редагуванню, здійснюється в кілька прийомів.
1. Виправлення-вичитка – порівняння передрукованого тексту з відредагованим, вивіреним варіантом, прийнятим як зразок.
Тут часто зустрічаються неточності та помилки, допущені друкарками. В цьому випадку слід знову перечитати текст. Виправлення робляться вже безпосередньо в самому тексті чорнилом. При розмноженні тексту машинописним способом вичитується кожен примірник. В ряді випадків кожен примірник завіряється окремо.
2. Виправлення-скорочення – викидання з тексту довгих та заплутаних речень, малосуттєвого матеріалу.
Цей прийом виправлення тексту застосовується:
• а) в текстах, які носять загальний характер, перенасичені неаргументованими посиланнями, цитатами;
• б) в текстах, перенасиченими однотипними прикладами, цифрами;
• в) для спрощення складних синтаксичних конструкцій (недаремно в інструкціях з діловодства говориться про лаконічність викладу інформації, при якому аналіз і обгрунтування з питання не повинні перевищувати 4–5 сторінок);
• 3. Виправлення-переробка – застосовується в тих випадках, коли автор погано володіє літературною мовою. Цей прийом дозволяє зберегти фактичний матеріал, надати документу літературного стилю. Службовець, який займається діловодством, повинен вміти надати допомогу при написанні документів різного характеру, впорядкувати інформацію належним чином.
• 4. Виправлення-обробка – комплексний вид виправлень. Він містить:
– аналіз та остаточний відбір фактичного матеріалу;
– оцінку та покращення композиції рукопису;
– мовне виправлення тексту;
– перевірку правильності зовнішнього оформлення.
В процесі виправлення-обробки рецензент не повинен підміняти собою автора. Всі виправлення повинні узгоджуватися з автором!
В процесі редагування важливе значення мають аналіз та перевірка фактичного матеріалу.
Факти – основа змісту кожного документа, до них ставляться особливі вимоги. По-перше, достовірність даних повинна бути абсолютною, тобто всі дані повинні бути перевірені і відповідати темі (питанню). Автор може помилитися відносно прізвищ, чисел, хронологічних дат, джерел походження інформації, назви міст – тут ділознавець повинен звірити фактаж з енциклопедій, довідників, словників та інших інформаційних джерел.
Окрім того, помилки можуть бути допущені різними особами та технічними пристроями (друкаркою, неправильно запрограмованою машиною, протоколістом та ін.).
По-друге, повнота відомостей повинна бути достатньою для висвітлення питання, проблеми, об'єктивного їх вирішення. Повнота відомостей особливо важлива, якщо документ призначений для чисто практичного завдання, яке має господарське чи політичне значення. В першу чергу це стосується актів, доповідних записок, протоколів, звітів, контрактів та ін. Однак, зайві деталі теж є недоліком.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Референтна справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виправлення тексту та технічні прийоми виправлень“ на сторінці 1. Приємного читання.
