Нарада, її види, підготовка та проведення

Референтна справа

Основне завдання колективних масових заходів – залучення працівників до вирішення господарських, виробничих, організаційних питань та проблем організації. Якраз нарада і вирішує це завдання.

Колективне розв'язання поставлених завдань привчає працівників підходити до проблеми широко, а інколи і глобально, дивитися на явища очима інших, підвищує колективну відповідальність за прийняті рішення та втілення їх у життя. Тому колективні рішення, прийняті на нарадах, – це засіб підвищення ділової кваліфікації не тільки окремо взятого працівника, але й всього колективу.

Перевагою ділової наради, у порівнянні з іншими заходами та методами управління, є те, що тут, як правило, присутні якщо не всі, то переважна більшість майбутніх виконавців тих рішень, які можуть бути прийняті.

На ділових нарадах легше вирішуються саме ті питання, які стосуються всього колективу, – його успіхів або невдач. До того ж ідея, яка виникає в процесі багаторазового колективного обговорення, може набути більш конкретного і детального вигляду.

Окрім того, ділова нарада – досить ефективний метод управління, саме тому не слід вдаватися на нарадах до розгляду дрібних і другорядних питань, які можуть бути вирішені в робочому порядку на рівні міжособистісних стосунків керівників та підлеглих.

При цьому слід пам'ятати, що:

• наради не слід скликати з одного й того ж питання кілька разів, бо якщо питання не було вирішене за першим разом, значить, нарада не була результативна і слід шукати інші методи та варіанти його вирішення;

• нараду не слід перетворювати на універсальний засіб розв'язання всіх питань (проблем).

З огляду на мету такого колективного заходу як нарада, їх розрізняють:

• навчальна (інструктивна) – форма наради, яка має чітке призначення – ознайомлення працівників з окремою ділянкою роботи, новими положеннями та законами уряду і відомчих інстанцій та ін.;

• інформаційна – на ній учасників знайомлять з певними даними, які вводяться в діловиробничий процес або стосуються окремих ділянок роботи. При цьому може бути заздалегідь підготовлений у письмовому вигляді ряд документів (витягів з них), які є носіями інформації з певного питання (питань);

• диспетчерська ("п'ятихвилинка") – найбільш стихійний вид наради, яка має на меті охопити всі три стадії процесу управління: збір інформації, її переробку і прийняття рішень. Вона має завершуватися повідомленням конкретних розпоряджень. Подекуди така форма наради супроводжується попередньою підготовкою рапортів в усній чи письмовій формі (доповідних записок), що значно економить робочий час та зусилля;

• дискусійна – це найдемократичніший за структурою вид нарад. На такому засіданні кожен може вільно висловити свою думку, навіть якщо така думка розходиться з думкою більшості і думкою керівника. Така нарада – творчий процес, в результаті якого, почасти, народжуються цікаві пропозиції, які можуть, після глибокого аналізу та остаточного формулювання, стати справді цінним надбанням підприємства;

• диктаторська – особливий вид наради, організація та проведення якої є ініціативою керівництва з певного питання чи з певної ділянки роботи і призначена для вузького кола працівників (наприклад: відділ фінансів, маркетингу, кадрів та ін.);

• автократична – вид наради, яка наперед передбачає чіткий хід її проведення і готується всіма учасниками заздалегідь. Діє за принципом: "Запит керівника – відповідь підлеглого (учасника)";

• сегрегативна (відокремлена) – заздалегідь повідомляється особа та тема її виступу. Це – найконкретніша форма наради, яка має чітко встановлені межі регламенту та коло питань, які повідомляються і можуть бути представлені для обговорення [1, с. 247].

Майже всі види нарад, окрім диспетчерської, варто спланувати наперед, провести відповідну документаційну та організаційну підготовку. Насамперед, потребує розгляду питання про регулярність нарад. З одного боку, позапланові наради знижують рівень культури службових взаємин, працівники змушені порушувати свій робочий ритм – зривати ділові зустрічі, консультації та ін., а з другого боку, наради слід скликати саме тоді, коли дійсно в організації та проведенні їх постала нагальна необхідність.

Дослідження свідчать, що керівники різних рангів використовують від 10 до 50 % свого робочого часу на проведення нарад і засідань, багато часу витрачається і на їх підготовку, Іноді керівник протягом робочого дня буває на трьох-чотирьох засіданнях і нарадах.

На нарадах керівник роз'яснює свою позицію, переконує присутніх, готує до правильного сприйняття свого рішення. Коли з'являється наказ, розпорядження або вказівка, робітники, що були присутніми на нараді, сприймають його як результат рішення, у підготовці якого вони брали участь.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Референтна справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нарада, її види, підготовка та проведення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Кваліфікаційні вимоги, вимоги професії до особистості працівника

  • Місце секретаря в структурі управління

  • Планування робочого дня секретаря-референта

  • Обладнання і гігієна робочого місця

  • Розділ 2. Нормативно-правове забезпечення трудової діяльності секретаря-референта

  • Основні положення трудового законодавства

  • Внутрішнє регулювання трудової діяльності

  • Розділ 3. Організація інформаційно-довідкової роботи. Документообіг на підприємстві

  • Етапи документообігу

  • Систематизація окремих категорій документів

  • Індексація справ

  • Розділ 4. Реєстрація, розподіл, засвідчення документів. Контроль за їх виконанням

  • Засвідчення документів, проставлення резолюцій

  • Телефонограми та інша інформація, отримана каналами зв'язку

  • Контроль за виконанням документів і термінами

  • Розділ 5. Номенклатура справ. Підготовка документів до зберігання та їх здача в архів

  • Формування справ

  • Оперативне зберігання документів

  • Архівна робота

  • Розділ 6. Робота з документами, що містять комерційну таємницю

  • Заходи щодо захисту комерційної таємниці

  • Зберігання документів, що містять комерційну таємницю

  • Розділ 7. Інформація в управлінні

  • Класифікація інформації

  • Джерела інформації

  • Збір та обробка матеріалу

  • Розділ 8. Діловий текст. Його редагування та виправлення

  • Редагування документів

  • Виправлення тексту та технічні прийоми виправлень

  • Розділ 9. Реферування та анотація в обробці документації

  • Основні вимоги до реферату

  • Особливості реферування різних документів

  • Анотування, анотації, їх класифікація

  • Вимоги до анотацій

  • Модуль № 2. Організація ділових заходів. Особливості ділового спілкування

  • Нарада, її види, підготовка та проведення
  • Ділові переговори, їх етапи

  • Розділ 11. Публічні виступи в роботі секретаря-референта

  • Основи ораторського мистецтва

  • Об'єктивні перешкоди контакту оратора і аудиторії

  • Стратегія і тактика оратора

  • Розділ 12. Підготовка до публічного виступу

  • Оформлення текстового матеріалу

  • Види підготовки до виступу

  • Розділ 13. Ділове спілкування, його особливості

  • Вербальне (словесне) спілкування

  • Невербальне спілкування

  • Розділ 14. Ділова бесіда

  • Етика обговорення проблеми і прийняття рішення

  • Мистецтво переконувати

  • Секрети успішної бесіди

  • Розділ 15. Імідж ділової людини та організації

  • Імідж ділової людини (секретаря)

  • Імідж організації

  • Розділ 16. Корпоративна культура

  • Етика керівника і підлеглого

  • Конфлікти та шляхи їх вирішення