• назвати посаду та прізвище особи, яка підписала телефонограму ;
• записати назву посади, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка прийняла телефонограму, номер її службового телефону, час передавання-приймання.
Одержавши телефонограму, секретар повинен ознайомити з її змістом керівника та працівників, яким адресовано телефонограму. Телефонограми оформляють на загальних бланках або на чистих аркушах паперу формату А5 в одному примірнику. На підприємствах із невеликим обсягом документообігу телефонограми записують від руки в спеціальних журналах.
Широко застосовується у діловодстві також зв'язок із використанням факсимільної техніки. За його допомогою передають телефаксограми (факси). Факсом є службовий документ, одержаний за допомогою спеціального апарата (телефаксу) телефонними каналами зв'язку.
Фактично факс є ксерокопію переданого документа. Телефаксом можуть передаватися будь-які документи й додатки до них: таблиці, креслення, схеми, рисунки, фотокартки тощо. Здебільшого цей зв'язок використовується як засіб листування між діловими партнерами, фірмами, організаціями. Факс оформляють так само, як і службовий лист.
Додаткові дані, що їх автоматично проставляє апарат (телефакс), – це: зазначення відправника (його коду), дата й час передавання документа; номер телефаксу (апарата), з якого передано інформацію; кількість сторінок.
Відправник факсу (адресант) має одержати підтвердження про те, що адресат отримав інформацію. В цьому підтвердженні (залежно від класу апарата) можуть зазначатися: код фірми-одержувача, номер телефаксу одержувача, дата, час та тривалість передавання, кількість одержаних сторінок, результат. Головною є графа "RESULTS", в якій у разі одержання повідомлення повністю й без помилок (збоїв) проставляється "ОК" (о'кеу); якщо були збої (деякі телефакси вказують код помилки й сторінку, на якій стався збій під час приймання документа), – то "NG" (negative).
Якщо одержані факси містять дуже важливу інформацію й призначені для тривалого користування, їх слід скопіювати, оскільки папір, що його використовують для факсів, дуже тонкий, і для тривалого зберігання не придатний.
Найчастіше листування з комерційних питань зберігають протягом трьох років й не передають на зберігання до архіву.
Окрім перелічених засобів зв'язку, використовуються у діловодстві також більш традиційні, зокрема, телеграми. Службовий документ, що являє собою буквено-цифрове повідомлення, передане за допомогою телеграфного зв'язку, називається телеграмою. Особливості телеграфного зв'язку полягають у швидкості передавання повідомлень та їхній документальності.
Тексти телеграм друкують без абзаців. Вони мають бути стислими й недвозначними. Не рекомендується вживати прийменники, сполучники, займенники, вигуки, частки (заперечну частку "не" із тексту не вилучають).
Не допускається: переносити слова тексту телеграми з одного рядка на інший; робити будь-які виправлення.
В разі потреби замість розділових та інших знаків застосовують умовні позначення:
• КРПК (ТЧК – російською мовою) – крапка;
• КМ (ЗПТ – російською мовою) – кома;
• ЛПК (КВЧ – російською мовою) – лапки;
• HP – номер;
• ДВК (ДВТ – російською мовою) – двокрапка.
Знаки "-" (мінус), "+" (плюс), % (процент) пишуть словами; однозначні числа – переважно словами, багатозначні – цифрами.
Службові телеграми оформляють на поштових чи фірмових бланках або на чистих аркушах паперу у двох примірниках (перший передають до відділення зв'язку, а другий підшивають у справу).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Референтна справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Телефонограми та інша інформація, отримана каналами зв'язку“ на сторінці 2. Приємного читання.
