Розділ «3.6. Лексикографія»

Частотні словники дуже корисні в лінгводидактичному аспекті для швидшого й ефективнішого оволодіння іноземною мовою. Як уже було зазначено, 1200 найчастотніших слів покривають 80% будь-якого тексту. Знаючи ці слова, можна читати і розуміти іноземні тексти (20% слів можна зрозуміти з контексту). Через те частотні словники використовують для укладання словників-мінімумів із іноземних мов і для створення текстів для підручників із іноземних мов.

Зворотні словники.

У зворотних (інверсійних) словниках слова розташовані за алфавітом із їх кінця: а, ба, баба, жаба, раба і так далі. Такі словники групують слова за морфемами - закінченнями, суфіксами, коренями, префіксами, а це дуже корисно для дослідників мови: з такого словника легко вилучити однокореневі (споріднені) слова, визначити продуктивність того чи іншого суфікса тощо. В Україні вийшли "Інверсійний словник української мови" за редакцією С.Ф. Бевзенка (перше видання - Одеса, 1971, друге - К., 1985) і "Обернений частотний словник сучасної української художньої прози" (К., 1998). За кордоном вийшов "Український зворотний словник" В. Ніньовського (Мюнхен - Едмонтон, 1969). Перший зворотний словник російської мови "Rückläufiges Worterbuch der Russischen Sprache der Gegenwart" Г. Більфельдта вийшов у Берліні в 1958 p. Іншими зворотними словниками російської мови є "Обратный словарь русского языка" (M., 1974) і "Грамматический словарь русского языка" A.A. Залізняка (M., 1980).

Словотвірні та морфемні словники.

У цих словниках членуються слова на морфеми, визначається твірна основа слова і морфема, за допомогою якої утворене від твірної основи слово. До таких словників належать "Морфемний словник" Л.М. Полюги (К., 1983), "Морфемний аналіз: Словник-довідник" у 2-х томах І.Т. Яценка, "Словник афіксальних морфем української мови" Н. Клименко, Є. Карпіловської, В.Карпіловського, Т. Недозим (К., 1998) "Словообразовательный словарь русского языка" у 2-х томах О.М. Тихонова (М., 1985; друге видання - 1990).

Ідеографічні словники.

В ідеографічних словниках слова розташовано не за алфавітом, а за групами, які виділяють на основі спільних значень, тем. Першим ідеографічним словником є "Thesaurus of English Words and Phrases" (Тезаурус англійських слів і фраз) П.-М. Роже (Roget), який вийшов ще в 1852 р. У цьому словнику всі слова розподілені на 6 класів, 24 підкласи, 1000 тем, а в середині тем виділяються ще ближчі за значенням групи, синонімічні ряди, антонімічні пари. За назвою цього словника всі ідеографічні словники стали називати тезаурусами (гр. thësaurôs "скарб, скарбниця").

Іншим відомим ідеографічним словником є "Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen" (Німецький словниковий склад за предметними групами) Ф. Дорнзайфа (Берлін, 1959). Тут лексика поділена на 20 основних розділів, таких, як "Неорганічний світ", "Рослинний і тваринний світ", "Простір", "Бажання і вчинки", "Відчуття", "Почуття" тощо. Кожен із таких розділів ділиться на класи, класи на підкласи і т.д.

Ґрунтовних ідеографічних словників поки що небагато. Можна було б ще назвати "Diccionario ideologicco de la lengua española" (Ідеологічний словник іспанської мови) X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прийнято називати ідеологічними).

Словники асоціативних норм. У словниках цього типу до кожного реєстрового слова наведено асоціації, які це слово викликало у людей, що брали участь у психолінгвістичних експериментах. В Україні вийшло дві такі праці Н.П. Бутенко: "Словник асоціативних норм української мови" (Львів, 1979) і "Словник асоціативних означень іменників в українській мові (Львів, 1989).

Багатомовні словники

У багатомовних (перекладних) словниках дається не пояснення (тлумачення) значень слів, а переклад, тобто підбирається слово-відповідник іншої мови. Найчастіше це двомовні словники. їх створюють для цілей перекладу й активно використовують при вивченні іноземної мови. Прикладом двомовних словників є "Русско-украинский словарь" АН в 3-х томах (1968; друге видання - 1988), "Українсько-російський словник" АН в 6 томах (1953-1963), "Украінска-беларускі слоунік" В.П. Лемтюгової (Мінськ, 1980), "Польсько-український словник" у 3-х томах за редакцією Л.Л. Гумецької(К., 1958-1960), "Болгарсько-український словник" I.A. Стоянова й О.Р. Чмир (К., 1988), "Чесько-український словник" у 2-х томах АН (К., 1988), "Англо-український словник" у 2-х томах М.Л. Балли (К., 1996), "Оксфордский русско-английский словарь" М. Уїллера (М., 1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький словник" (К., 1997), "Словник французько-український, українсько-французький" В.Б. Бурбело та ін. (К., 1996), "Словник іспансько-український, українсько-іспанський" (К., 1997), "Словник італійсько-український і українсько-італійський" за редакцією В.Т. Бусло (К., 1998), "Словник португальсько-український, українсько-португальський" за редакцією В.Т. Бусло (К., 1999), "Латинсько-український словник"В.Д. Литвинова(К., 1998), "Українсько-угорський словник" К. Лоранта (Будапешт-Ужгород), "Українсько-японський словник" І.П. Бондаренка і Т. Хіно (К., 1977), "Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник" І.С. Олійника і М.І. Сидоренка (К., 1971; перевиданий 1978), "Німецько-український фразеологічний словник" у 2-х томах В.І. Гаврися і О.П. Пророченко (К., 1981).

Значно рідше за двомовні створюються словники, що охоплюють три і більше мов, як, наприклад, "Німецько-українсько-російський словник" за редакцією Б.І. Лисенко (К., 1991). Унікальним є укладений А. та В. Поповими "Словарь на семи языках (французеко-немецко-английско-итальянско-испанско-португальско-голландско-русский)", який вийшов у 1902 р. у Варшаві. Оригінальним є й восьмитомний "Опыт словаря тюркских наречей" В. В. Радлова, в якому наводиться лексика більшості тюркських мов з перекладом на російську і німецьку мови.

Особливо багато останнім часом з'явилося перекладних термінологічних словників, наприклад, "Словник фізичної лексики українсько-англійсько-німецько-російський" В. Козирського і В. Шендеровського (К., 1996), академічні "Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка" (К., 1998), "Російсько-український словник наукової термінології: Біологія. Хімія. Медицина" (К., 1996), "Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки" (К., 1994); багатотомний "Словник слов'янської лінгвістичної термінології" (Прага, 1977-1979), в якому 2266 мовознавчих термінів подано дванадцятьма слов'янськими та англійською, німецькою і французькою мовами.

Створено чимало диференційних словників, в яких наводяться лише ті слова, які не збігаються за значенням. Наприклад: "Русско-украинский и украинско-русский словарь: Отличительная лексика" Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, СВ. Шевчук (К., 1966). До диференційних належать і так звані словники "фальшивих друзів перекладача" (міжмовних омонімів), в яких зафіксовано слова двох мов, що подібні за формою, але мають різні значення (наприклад: рос. луна "місяць" - укр. луна "відгомін", англ. magazine "журнал" - укр. магазин "крамниця"): "Словник російсько-українських міжмовних омонімів" М.П. Кочер-гана (К., 1997), "Англо-русский и русско-английский словарь "ложных друзей переводчика" за редакцією В.В. Акуленка (М., 1969), "Немецко-русский и русско-немецкий словарь "ложных друзей переводчика" К. Г. Готліба (М., 1972). Подібні словники створено для французької та англійської (М. Кесслера і Ж. Дерокіньї), іспанської й французької (Л. Дюпона), німецької та французької (М. Рейн-хеймера), російської та польської (Я. Козелевського, К. Кусаля), російської та чеської (Й. Влчека), російської та білоруської (СМ. Грабчикова).

Як бачимо, сучасна лексикографія задовольняє потреби в найрізноманітніших типах інформації про слова. Вона розвивається за двома основними напрямками: 1) створення спеціалізованих словників, у яких була б інформація тільки одного характеру (лише написання, лише походження тощо); 2) створення комплексних словників, які б включали по можливості всі відомості про слово: тлумачення, граматичну характеристику, вимову, написання, смислові зв'язки з іншими словами (синонімічні, антонімічні), особливості вживання в різних стилях. Інколи такі комплексні словники включають й енциклопедичну інформацію про річ, яку називає слово.

Складання словників завжди вважали важливим загальнокультурним завданням. Кожна людина, яка дбає про свій загальнокультурний розвиток, повинна читати словники. Як мудро порадив Максим Рильський, "Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля".