Існують також огублені (лабіалізовані) приголосні. При їх творенні збільшується ротовий резонатор, відповідно знижується тональність приголосного. Лабіалізовані приголосні є в діалектах японської мови.
Вважають, що в індоєвропейській прамові існували губні [*kw], [*дЧ, [*hw].
За тривалістю вимовлення (артикуляції) приголосні, як і голосні, бувають довгими і короткими. Наприклад, в українських словах знання і життя довгими є приголосні [її'], [т'], які звичайно називають подвоєними, але в транскрипції записують як довгі звуки [знан'а], [жит'а]). У російській мові довгими є [ж *] і [ш']: вожжи [вбж 'и], изжога [иж 'огь], щи [ш 'и], щука [ш 'ук*ь]. В арабській мові довгота приголосних широко використовується для розрізнення слів. Наприклад: [сама) "бути високим" - [сам її] "називати".
Таблиця 2. Класифікація приголосних
Систему приголосних називають консонантизмом.
Примітка до табл. 2. Українські звуки передані буквами українського алфавіту, звуки інших мов - буквами латинського алфавіту або знаками, які використовуються в транскрипції цих мов.
2.2. Фонетичні одиниці та засоби
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вступ до мовознавства» автора М.П.Кочерган на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2. Фонетика і графіка“ на сторінці 5. Приємного читання.