• організаційні заходи;
• забезпечення працюючих засобами індивідуального й колективного захисту та засобами контролю;
• навчання і поширення досвіду з питань охорони праці;
• інформаційне забезпечення охорони праці;
• пріоритетні напрями наукових досліджень і розробок у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
• нормативно-правове забезпечення охорони праці;
• міжнародне співробітництво в галузі охорони праці;
• фінансування обласної програми.
Обласна програма включає пропозиції Ради об'єднання профспілок області, тер- управління Держпромгірнагляду, райдержадміністрації, органів самоврядування, підприємств, установ та організацій області, що затверджуються розпорядженням голови обласної державної адміністрації.
Після затвердження обласної програми в місячний термін за участю профспілкових організацій повинні бути розроблені та затверджені відповідні районні, міські та інші територіальні програми заходів поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на наступні роки, копії яких надаються відділу з питань охорони праці облдержадміністрації.
Обласне фінансове управління мусить враховувати в обласному бюджеті видатки на фінансування заходів, визначених обласною програмою. У районних і міських бюджетах має бути передбачено виділення коштів для фінансування заходів регіональних програм з охорони праці.
Райдержадміністрації, міськвиконкоми за результатами попереднього року виконання програми аналізують стан охорони праці на підприємствах, розглядають ці питання на радах з безпеки життєдіяльності населення, притягають до відповідальності керівників і посадових осіб, які не вжили заходів щодо забезпечення виконання програми і створення надійних умов праці на виробництві, запобігання травматизму, профзахворюванням, аваріям і пожежам.
Довгострокові програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, які розробляються обласною і районними державними адміністраціями, міськвиконкомами, повинні передбачати забезпечення підприємств нормативними актами з охорони праці та методичною документацією; здійснення та впровадження у виробництво науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт; впровадження у виробництво більш ефективних заходів індивідуального та колективного захисту, приладів та систем контролю, автоматизованих систем попередження аварій, пожеж, нещасних випадків на виробництві; створення спеціальних технічних засобів для механізації важких, небезпечних та шкідливих робіт; організацію випуску знаків безпеки, попереджувальних плакатів; надання допомоги підприємствам і організаціям у забезпеченні працюючих спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту тощо, відповідно до "Переліку заходів, спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві".
Такі програми повинні узгоджуватись з тер-управлінням Держпромгірнагляду.
На підприємствах перспективні плани повинні передбачати приведення стану умов праці на робочих місцях у відповідність з нормативними актами з охорони праці за рахунок реконструкції, капітального ремонту, заміни обладнання, скорочення чисельності працюючих, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, будівництвом і розширенням санітарно-побутових приміщень, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів. Перспективні плани підприємств повинні узгоджуватись з органами, що здійснюють державний нагляд за охороною праці.
Необхідність складання перспективних планів та певний термін визначає керівник підприємства за узгодженням з профспілками, а за їх відсутності — з представницьким органом трудового колективу.
Поточний річний план складається протягом другого півріччя року, що передує року, на який він складається. Проект плану розглядається на засіданні комісії з питань охорони праці та виноситься на розгляд трудового колективу. Після погодження з профспілковим комітетом (чи іншим представницьким органом трудового колективу) план затверджує керівник підприємства.
Оперативні плани готуються керівником служби охорони праці, затверджуються керівником підприємства і скеровуються для виконання службам підприємства.
Оперативні (квартальні, місячні) плани, в основному, складаються на підставі поточних річних планів, колективних договорів, приписів служб державного нагляду, відомчого та регіонального контролю і служб охорони праці підприємств, матеріалів розслідування нещасних випадків та перевірок, що здійснювались комісіями адміністративно-громадського контролю та профспілок.
Організаційно-методичну роботу щодо складання перспективних, поточних річних та оперативних планів здійснює служба охорони праці підприємства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регіональна система управління охороною праці“ на сторінці 6. Приємного читання.
