Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04 (витяг)

Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами

12. Якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно (крім випадків, передбачених п. 41 цього Порядку), розслідування організовує робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцем настання нещасного випадку, для чого утворює наказом комісію у складі не менш ніж три особи.

До складу комісії включаються представники робочого органу виконавчої дирекції Фонду (голова комісії) за місцем настання нещасного випадку, райдержадміністрації — у разі настання нещасного випадку в місті районного значення чи районі міст Києва і Севастополя, або облдержадміністрації — у разі настання нещасного випадку в місті обласного значення (далі — місцева держадміністрація); первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий або особа, яка представляє його інтереси. При гострому професійному захворюванні (отруєнні) до складу комісії також включається представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного випадку.

• 13. Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

  – обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

  – визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

  – з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; виявити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

  – скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі — акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком З у шести примірниках (далі — акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визвано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі — акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю;

  – у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1, скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 згідно з додатком 5 (далі — карта форми П-5).

Акти форми Н-б і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

У випадках, зазначених у п. 35 цього Порядку, або в разі виникнення потреби в проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин нещасного випадку строк розслідування може бути продовжено за погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства, але не більш ніж на місяць, про що роботодавець видає наказ.

• 14. Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

  – перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

  – підготовки до роботи та приведення у порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

  – проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

  – використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;

  – виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);

  – ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

  – надання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами в процесі виконання трудових обов'язків;

  – надання підприємством шефської допомоги;

  – перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи середовища;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04 (витяг)“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО З ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • Законодавство Євросоюзу з охорони праці

  • Розділ 2. ПРАВОВІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

  • Законодавство України з охорони праці

  • Кодекс законів про працю

  • Закон України "Про охорону здоров'я населення"

  • Колективний договір, його укладення і виконання

  • Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів

  • Нормативно-правові акти з охорони праці

  • Розділ 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Вимоги міжнародних стандартів до управління охороною праці

  • Підхід ISRS

  • Підхід OHSAS 18001:1999

  • Міжнародний стандарт OHSAS 18002:2000

  • Розділ 4. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Й РИЗИКОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • Спеціальні функції (завдання) управління охороною праці й ризиком на підприємстві

  • Загальні функції управління охороною праці

  • Управління ризиками. Методи оцінки ризику

  • Прогнозування і планування роботи з охорони праці

  • Впровадження і функціонування СУОПР

  • Перевірка і корегувальні дії. Огляд керівництвом

  • Основні поняття і терміни

  • Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04 (витяг)
  • Типове положення про службу охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04

  • Функції служби охорони праці

  • Розділ 5. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Комплексне управління охороною праці

  • Система управління охороною праці в галузі

  • Регіональна система управління охороною праці

  • Організація функціонування РСУОП

  • Контроль, облік, аналіз функціонування РСУОП

  • Облік показників стану умов і безпеки праці

  • Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

  • Страховий ризик і страховий випадок

  • Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків, пов'язані з координацією страхової діяльності

  • Розділ 6. ПОСТІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (СУОП)

  • Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві

  • Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці

  • Організація проведення інструктажів з питань охорони праці

  • Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи

  • Вимоги безпеки до робочого місця. Ергономічні вимоги

  • Травмонебезпечні виробничі фактори та стан виробничого травматизму

  • Естетика на виробництві

  • Психологія безпеки праці

  • Аудит функціонування СУОПР

  • Комп'ютеризація служби охорони праці

  • Методика оцінки економічної ефективності СУОПР

  • Шляхи підвищення ефективності охорони праці

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ