Розділ «4.6. Пожежна безпека будівель та споруд»

- захисту отворів у протипожежних стінах (встановлення вогнестійких дверей, воріт, заслінок, засувок, шиберів тощо);

- забезпечення протипожежних розривів між будівлями.

Протипожежна перешкода - це будівельна конструкція, інженерна споруда чи технічний засіб, що має нормовану межу вогнестійкості та перешкоджає поширенню вогню з одного місця в інше. До загальних протипожежних перешкод належать протипожежні стіни (брандмауери), перегородки, перекриття, водяні завіси, а також протипожежні зони та тамбур-шлюзи.

Протипожежними стінами вважаються вертикальні протипожежні перешкоди, що розділяють будівлю по всій висоті та ширині. Вони можуть бути зовнішніми та внутрішніми (рис. 4.21). Перші призначені для обмеження поширення вогню між будівлями, а другі - всередині будівлі.

Рис. 4.21. Протипожежні стіни: 1 - зовнішні; 2 - внутрішні

Протипожежні стіни повинні опиратися на власні фундаменти або фундаментні балки та зводитись на всю висоту будівлі, перетинати всі поверхи і конструкції. Вони повинні бути вище покрівлі не менше як на 60 см, якщо хоча б один з елементів покриття (за винятком покрівлі) виконаний з горючих матеріалів; не менше як на 30 см, якщо елементи покриття (за винятком покрівлі) виконані з важкогорючих матеріалів. Протипожежні стіни можуть не підніматися над покрівлею, якщо всі елементи покриття, за винятком покрівлі, виконані з негорючих матеріалів. У протипожежних стінах дозволяється прокладати вентиляційні та димові канали так, щоб у місцях їх розміщення межа вогнестійкості протипожежної стіни з кожного боку канала була не менше 2,5 год.

Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (вогнестійкі двері, заслінки, засувки, водяні завіси), що перешкоджають поширенню вогню та продуктів горіння.

Захист вентиляційного отвору в протипожежній стіні одним із видів автоматичних засувок показано на рис. 4.22, а. По обидва боки стінки І у місці проходження вентиляційного каналу встановлені плоскі коробки 3, у яких знаходяться засувки 2 (наприклад, сталеві пластинки товщиною 10 мм), що утримуються знизу легкоплавкою скобою 4. У разі пожежі скоба розплавляється, і засувка під власною вагою опускається, перекриваючи при цьому вентиляційний канал.

Рис. 4.22. Захист отвору в протипожежній стіні: а - автоматичною засувкою: 1 - стіна; 2 - засувки; 3 - плоскі коробки; 4 - легкоплавкі скоби; б - вогнестійкими дверима з автоматичним закриванням: 1 - напрямна рейка; 2 - ролики; 3 - двері; 4 - легкоплавкий замок; 5 - канат; 6 - вантаж; 7 - упори

Вогнестійкі двері з автоматичним закриванням (див. рис. 4.22, б) приводяться в дію наступним чином. У разі пожежі легкоплавкий замок 4 розплавляється, двері звільняються від вантажу 6*, який утримував їх у вихідному положенні, й по похилій рейці і "з'їжджають" на роликах 2, що прикріплені до дверей, закриваючи дверний отвір у протипожежній стіні. Рух дверей обмежується упорами 7.

У разі перетинання протипожежних перешкод (стін, перегородок, перекриттів, загороджувальних конструкцій) різними комунікаціями зазори (отвори), що утворилися між цими конструкціями та комунікаціями, повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод.

4.6.4. Протидимний та противибуховий захист будівель та споруд

Під час пожежі велику небезпеку становлять продукти горіння та дим, які можуть містити отруйні, а іноді ще й вибухонебезпечні речовини. Тому передбачають протидимний захист (димові люки та шахти, які забезпечують направлене видалення цих речовин, не допускають задимлення суміжних приміщень та шляхів евакуації, полегшують виявлення осередку пожежі).

Противибуховий захист будівель та споруд полягає в зменшенні тиску в разі вибуху до безпечного для несучих та огороджувальних будівельних конструкцій рівня, щоб уникнути їх руйнування. Для цього в приміщеннях, де існує ймовірність вибуху, встановлюють легкоскидні конструкції, які руйнуються у разі вибуху і, тим самим, зменшують тиск усередині будівлі (рис. 4.23).

Рис. 4.23. Графік зміни тиску в приміщенні у разі вибуху: 1 - у приміщенні без легкоскидних конструкцій; 2 - у приміщенні з легкоскидними конструкціями

Розрізняють настінні та покрівельні легкоскидні конструкції (рис. 4.24). До настінних легкоскидних конструкцій належать легкі навісні панелі, вікна, двостулкові двері, ворота, які руйнуються чи розкриваються при надлишковому тиску вибуху, меншому за критичний. Надійність спрацювання навісних панелей забезпечується їх послабленим кріпленням до каркасу стін. Величина надлишкового тиску, що руйнує за-скління, залежить від площі та товщини віконного скла. Якщо площа віконного скла менша за 0,8,1,0 та 1,5 м2 при його товщині відповідно 3, 4 та 5 мм, то руйнівний тиск різко зростає. Тому віконні рами, у яких площа одного скла менша за вказані вище (при відповідній товщині скла) роблять на шарнірах (рис. 4.25, а, б, в).

Покрівельні легкоскидні конструкції (рис. 4.25, г) поступаються за ефективністю дії настінним, тому їх слід передбачати лише в тих випадках, коли у приміщеннях відсутні віконні отвори та легкі навісні панелі або їх площа є недостатньою.

Рис. 4.24. Схеми дії настінних (а) та покрівельних (б) легкоскидних конструкцій

Рис. 4.25. Приклади легкоскидних конструкцій: верхньо- (а), нижньо- (б), та середньопідвісні (в) віконт рами; покриття покрівлі плитами ПНСЛ (г)

4.6.5. Протипожежні розриви