Розділ «3.4.12. Захист від атмосферної електрики (блискавки)»

При виборі пристроїв блискавкозахисту за категоріями враховують важливість об'єкта, його висоту, місце розташування серед сусідніх об'єктів, рельєф місцевості, інтенсивність грозової діяльності. Останній параметр характеризується середньорічною тривалістю гроз у годинах для даної місцевості (табл. 3.9).

Таблиця 3.9. Середня інтенсивність грозової діяльності у різних регіонах (областях) України

Для захисту об'єкта від прямих ударів блискавки застосовують блискавковідвід - пристрій, який височіє над захищуваним об'єктом, сприймає удар блискавки та відводить її струм у землю. Захисна дія блискавковідводу базується на властивості блискавки уражати найбільш високі та добре заземлені металеві конструкції. За конструктивним виконанням блискавковідводи поділяються на стрижневі, тросові та сітчасті (рис. 3.37), а за кількістю та загальною площею захисту - на одинарні, подвійні та багаторазові. Окрім того, розрізняють блискавковідводи, встановлені окремо (див. рис. 3.37, б), та такі, що розташовані на захищуваному об'єкті (див. рис. 3.37, в).

Блискавковідводи мають: блискавкоприймач / (металевий стрижень, трос, сітка), який безпосередньо сприймає удар блискавки; несівну опору 2 (спеціальні

Рис. 3.37. Блискавковідводи: а - стрижневий; б - тросовий; в - сітчастий; 1 - блискавкоприймач; 2 - несівна опора (поверхня); 3 - струмовідвід; 4 - заземлювач

стовпи, елементи конструкцій будівлі), на якій розташовується блискавкоприймач; струмовідвід 3, по якому струм блискавки передається в землю; заземлювач 4, який забезпечує розтікання струму блискавки в землі.

Блискавковідвід характеризується зоною захисту - частиною простору, навколо блискавковідводу, яка захищена від прямих ударів блискавки з відповідним ступенем надійності. За величиною ступеня надійності зони захисту можуть бути двох типів: зона А - ступінь надійності не менше 99,5 %; зона Б - не менше 95 %. Тип зони захисту блискавковідводу залежить від очікуваної кількості уражень блискавкою будівель та споруд без блискавкозахисту за рік, яка визначається за формулою

де 5'. Ь - відповідно ширина та довжина будівлі, м; Л - найбільша висота будівлі, м; л - середньорічна кількість ударів блискавки в 1 кмг поверхні землі в даному географічному місці (табл. 3.10).

Якщо N > 1, то для будівель та споруд, що належать до II категорії за рівнем блискавкозахисту, приймається зона захисту А, а при N £ 1 - зона захисту Б.

Для одинарного стрижневого блискавковідводу висотою Л £ 150 м зона захисту являє собою конус (рис. 3.38, а) з вершиною на висоті п0 < л. На рівні

Таблиця 3.10. Середньорічна кількість ударів блискавки в 1 км поверхні землі залежно від інтенсивності грозової діяльності

землі зона захисту утворює коло радіусом г0, а горизонтальний переріз зони на висоті пх утворює коло радіусом гх. Співвідношення розмірів зони захисту типу А та типу Б наведені в табл. 3.11 (РД 34.21.122-87).

Рис. 8.38. Зони захисту блискавковідводів: а - одинарного стрижневого; б - одинарного тросового; 1 - межа зони захисту на рівні землі; 2 - межа зони захисту на рівні h

Таблиця 3.11. Формули для визначення розмірів зони захисту типу А та типу Б одинарного стрижневого блискавковідводу

Якщо відома висота Нж будівлі, що підлягає захисту, та радіус гх на цій висоті, то для зони захисту Б повна висота блискавкоприймача становитиме

Зона захисту для одинарного тросового блискавковідводу наведена на рис. 3.38, б, а співвідношення розмірів зони захисту типу А та типу Б при Л < 150 м - у табл. 3.12.

Таблиця 3.12. Формули для визначення розмірів зони захисту типу А та типу Б одинарного тросового блискавковідводу

Якщо відома висота Лх будівлі, що підлягає захисту, та радіус г на цій висоті, то для зони захисту Б висота тросу в точці найбільшого провисання становитиме