Розділ «3.4. Електробезпека»

Основи охорони праці

Таким чином, чим більший струм проходить через тіло людини, тим більшою є небезпека ураження. Однак необхідно зазначити, що це твердження не є безумовним, оскільки небезпека ураження залежить також і від інших чинників, наприклад, від індивідуальних особливостей людини.

Значення прикладеної напруги Uп

Впливає на наслідки ураження, оскільки згідно зі законом Ома визначає силу струму / , що проходить через тіло людини:

Крім того, зі збільшенням прикладеної напруги зменшується опір тіла людини Отже, чим вище значення напруги, тим більша небезпека ураження електричним струмом. Умовно безпечною для життя людини прийнято вважати напругу, що не перевищує 42 В змінного струму (в Україні така стандартна напруга становить 36 та 12 В), при якій не повинен статися пробій шкіри людини, що призводить до різкого зменшення загального опору її тіла.

Електричний опір тіла людини

Залежить переважно від стану шкіри та центральної нервової системи. Загальний електричний опір тіла людини можна представити як суму двох опорів шкіри та опору внутрішніх тканин тіла (рис. 3.9, б). Найбільший опір проходженню струму чинить шкіра, особливо її зовнішній ороговілий шар (епідерміс), товщина якого становить близько 0,2 мм. Опір внутрішніх тканин тіла незначний і становить 300-500 Ом. У цьому можна переконатися, якщо до язика прикласти контакти батарейки; при цьому відчувається легке поштування. Якщо ці ж контакти прикласти до шкіри тіла, то відчутних подразнень не виникає, оскільки опір сухої шкіри (епідермісу) значно більший.

Умовні схеми опору тіла людини

Рис. 3.9. Умовні схеми опору тіла людини: а - загальна схема: 1 - електроди; 2 - зовнішній шар шкіри; З - внутрішній шар шкіри; 4 - внутрішні тканини тіла; б - електрична схема: Rш - активний опір шкіри; С - ємнісний опір шкіри; Сш - опір внутрішніх тканин тіла

Загальний опір тіла людини змінюється в широких межах - від 1 до 100 кОм, а іноді й більше. Для розрахунків опір тіла людини умовно приймають рівним Я = 1 кОм. При зволоженні, забрудненні та пошкодженні шкіри (потовиділення, порізи, подряпини тощо), збільшенні прикладеної напруги (рис. 3.10), площі контакту, частоти струму (рис. 3.11) та часу його дії опір тіла людини зменшується до певного мінімального значення (0,5-0,7 кОм).

Залежність опору тіла людини Rл від прикладеної напруги Uп

Рис. 3.10. Залежність опору тіла людини Rл від прикладеної напруги Uп: 1- змінний струм 50 Гц; 2 - постійний струм

Залежність опору тіла людини Rл на шляху струму

Рис. 3.11. Залежність опору тіла людини Rл на шляху струму "рука - рука" від частоти струму f та площі контакту S

Опір тіла людини зменшується також при захворюваннях шкіри, центральної нервової та серцево-судинної систем, проявах алергічної реакції тощо. Тому нормативно-правові акти з охорони праці передбачають обов'язкові попередній та періодичні медичні огляди працівників (кандидатів у працівники) для встановлення їх придатності щодо обслуговування діючих електроустановок за станом здоров'я.

Вид та частота струму

Вид та частота струму, що проходить через тіло людини, також впливають на наслідки ураження. Постійний струм приблизно в 4-5 разів безпечніший за змінний, що підтверджують дані табл. 3.5. Це пов'язано з тим, що постійний струм у порівнянні зі змінним промислової частоти такого ж значення викликає слабші скорочення м'язів та менш неприємні відчуття. Його дія, в основному, теплова. Однак слід зауважити, що вищезазначене стосовно порівняльної небезпеки постійного та змінного струму є справедливим лише для напруги до 500 В. При більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим, ніж змінний.

Частота змінного струму також відіграє важливе значення стосовно питань електробезпеки. Так, найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою 20-100 Гц (рис. 3.12). При частоті меншій 20 або більшій за 100 Гц небезпека ураження струмом помітно зменшується. Струм частотою понад 500 кГц не може смертельно уразити людину, однак дуже часто спричинює опіки.

Залежність небезпеки ураження струмом від його частоти

Рис. 3.12. Залежність небезпеки ураження струмом від його частоти

Тривалість дії струму на організм людини

Істотно впливає на наслідки ураження: чим більший час проходження струму, тим швидше виснажуються захисні сили організму; при цьому опір тіла людини різко знижується і важкість наслідків зростає. Наприклад, для змінного струму частотою 50 Гц гранично допустимий струм при тривалості дії 0,1 с становить 500 мА, а при дії протягом 1с - вже 50 мА.

Шлях проходження струму через тіло людини

Є важливим чинником. Небезпека ураження надто велика тоді, коли на шляху струму знаходяться життєво важливі органи - серце, легені, головний мозок. Існує багато можливих шляхів проходження струму через тіло людини (петель струму), найбільш поширені серед них наведені на рис. 3.13, а їх характеристики - в табл. 3.6.

Найбільш поширені шляхи проходження струму через тіло людини

Рис. 3,13. Найбільш поширені шляхи проходження струму через тіло людини: 1 - "рука - рука"; 2 - "права рука - ноги"; 3 - "ліва рука - ноги"; 4 - "нога - нога"; 5 - "голова - ноги"; 6 - "голова - руки"

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи охорони праці» автора Жидецький В.Ц. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.4. Електробезпека“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • ПЕРЕДМОВА

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • 1.1.3. Найважливіші надбання Закону України "Про охорону праці"

  • 1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві

  • 1.1.5. Фінансування охорони праці

  • 1.1.6. Основні положення законодавства про працю

  • 1.1.7. Охорона праці жінок

  • 1.1.8. Охорона праці неповнолітніх

  • 1.1.9. Нормативно-правові акти з охорони праці

  • 1.1.10. Нормативні акти з охорони праці підприємств

  • 1.1.11. Інструкції з охорони праці

  • 1.1.12. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці

  • 1.1.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці

  • 1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві

  • 1.3. Навчання з питань охорони праці

  • 1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

  • 1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

  • 1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві

  • 1.7. Кольори безпеки та знаки безпеки праці

  • Розділ 2. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ

  • 2.2. Мікроклімат виробничих приміщень

  • 2.3. Забруднення повітря виробничих приміщень

  • 2.4. Вентиляція виробничих приміщень

  • 2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції

  • 2.4.5. Кондиціонування повітря

  • 2.5. Системи опалення

  • 2.6. Освітлення виробничих приміщень

  • 2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок

  • 2.7. Вібрація

  • 2.8. Шум, ультразвук та інфразвук

  • 2.9. Іонізуюче випромінювання

  • 2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону

  • 2.11. Випромінювання оптичного діапазону

  • 2.12. Засоби індивідуального захисту

  • 2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень

  • Розділ 3. ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ БЕЗПЕКИ

  • 3.2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки

  • 3.3. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки

  • 3.4. Електробезпека
  • 3.4.7. Небезпека замикання на землю в електроустановках

  • 3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок

  • 3.4.9. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу

  • 3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

  • 3.4.11. Захист від статичної електрики

  • 3.4.12. Захист від атмосферної електрики (блискавки)

  • Розділ 4. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • 4.2. Загальні відомості про пожежу

  • 4.3. Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів

  • 4.4. Оцінка об'єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки

  • 4.5. Концептуальні засади забезпечення пожежної безпеки об'єкта

  • 4.6. Пожежна безпека будівель та споруд

  • 4.7. Евакуація людей з будівель та приміщень

  • 4.8. Засоби гасіння та виявлення пожеж

  • 4.9. Організація забезпечення пожежної безпеки

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи