Розділ «3.3. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки»

Основи охорони праці

Оскільки несівні органи є найбільш відповідальними елементами вантажопідіймального обладнання, то за їх станом необхідно здійснювати постійний контроль.

Для створення безпечних умов роботи вантажопідіймального обладнання необхідно забезпечити надійне фіксування каната чи ланцюга на гаку і не допустити падіння вантажу. Це досягається застосуванням гаків із запобіжними пристроями (рис. 3.6, а). Для уникнення зісковзування каната чи ланцюга з блока і можливого його заклинювання через обойму блока встановлюють розпірний штифт (див. рис. 3.6, б).

Запобіжні пристрої вантажопідіймального обладнання

Рис. 3.6. Запобіжні пристрої вантажопідіймального обладнання; а - гак із запобіжною скобою 1; б - блок з розпірним штифтом 1; в - храповий механізм з валом І; храповим колесом 2; собачкою З

Вантажопідіймальні пристрої та механізми.

Для гарантування безпеки вантажопідіймальні пристрої та механізми а ручним приводом повинні мати храповий пристрій (див. рис. 3.6, б), який запобігає падінню вантажу, під час його підіймання. У гідравлічних домкратах для цього передбачено зворотний клапан. У диференційному блоці виконується пристрій, який забезпечує самогальмування вантажу на будь-якій висоті як у разі його підіймання, так і опускання. Таким пристроєм може слугувати черв'ячна передача або храповий механізм.

Лебідки з ручним приводом оснащуються безпечними ручками, які являють собою один конструктивний вузол, що складається з ручки, храпового механізму та гальма. Під час підіймання вантажу собачка, ковзаючи по зубах храпового колеса, не перешкоджає обертанню ручки. У разі припинення руху собачка вже входить у зачеплення із зубом храпового колеса, і вантаж фіксується на певній висоті. Для опускання вантажу необхідно відкинути собачку і за допомогою ручки диференційного стрічкового гальма відрегулювати швидкість опускання вантажу.

Електричні лебідки оснащені гальмівними колодками, які автоматично спрацьовують у разі вимкнення електродвигуна.

Вантажопідіймальні крани.

Відповідно до "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" перед пуском у роботу вантажопідіймальні крани підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці (тепер Держгірпромнагляд). Не підлягають реєстрації крани усіх типів з ручним приводом; крани пересувні (талі) або поворотні консольні вантажопідйомністю до 10 т включно, керування якими здійснюється з підлоги за допомогою кнопкового апарата та ін.

Для вантажопідіймальних кранів, що підлягають реєстрації, перед пуском у роботу, після ремонту, реконструкції, встановлення на новому місці необхідно отримати дозвіл у органах державного нагляду з охорони праці.

З метою перевірки відповідності вимогам безпеки вантажопідіймальні крани підлягають періодичному технічному опосвідченню: частковому - не менше одного разу на рік; повному - не менше одного разу на три роки. Повне технічне опосвідчення включає огляд, статичне та динамічне випробовування. При частковому опосвідченні випробовування не проводяться. Під час огляду перевіряють стан крана і його механізмів, металоконструкцій, блоків, сталевих канатів та їх кріплення, надійність встановлення крана, стан колії та її заземлення, відповідність маси противаги та балансу величинам, що вказані у паспорті крана. Крім того, перевіряють роботу електрообладнання та механізмів крана, приладів та пристроїв безпеки, гальма, апаратів керування, сигналізації і т. ін.

Статичне випробовування має на меті перевірити міцність і вантажну стійкість крана. Під час такого випробовування вантаж масою, що на 25 % перевищує вантажопідйомність крана піднімається на висоту 2-3 м і утримується 10 хв. Після цього вантаж опускається і перевіряється відсутність залишкової деформації, тріщин та інших пошкоджень.

Динамічне випробовування проводиться з метою перевірки працездатності механізмів та надійності гальмівних пристроїв. Результати технічного опосвідчення записуються у паспорт крана із зазначенням терміну наступного опосвідчення.

Наказом по підприємству призначається інженерно-технічний працівник, відповідальний за справний стан та безпечну експлуатацію вантажопідіймальних машин та механізмів.

У залежності від типу вантажопідіймальні крани повинні бути обладнані відповідними приладами та пристроями безпеки: кінцевими вимикачами, обмежувачем вантажопідйомності, протиугінними пристроями, блокуваннями, сигналізацією і т. ін. Кінцеві вимикачі автоматично вимикають двигун, якщо гак або стріла підходять до верхнього крайнього положення. Вони також зупиняють механізми пересування кранів та вантажних візків перед тим, як вони підійдуть до упорів. Обмежувач вантажопідйомності запобігає перевантаженню кранів; він автоматично вимикає механізм підіймання, якщо маса вантажу перевищує вантажопідйомність крана більше ніж на 10 %. Протиугінні пристрої призначені для утримання від переміщення рейкового крану, що працює на відкритому повітрі внаслідок дії на нього вітру. Основним елементом протиугінних пристроїв є рейкові захоплювачі.

Ліфти

Призначені для переміщення людей та вантажів між поверхами. Вони поділяються на пасажирські, вантажопасажирські, вантажні з провідником, вантажні без провідника, вантажні малі вантажопідйомністю до 160 кг включно (площа підлоги кабіни - 0,9 м2, висота - 1,0 м).

Основним нормативно-правовим документом, який регламентує безпечну експлуатацію ліфтів є "Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів". Відповідно до цього документа перед пуском у роботу ліфти всіх тилів, крім вантажних малих вантажопідйомністю до 160 кг включно, підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці (тепер Держгірпромнагляд). Цей же орган видає дозвіл щодо експлуатації ліфта на підставі акта технічної готовності та результатів первинного технічного опосвідчення. Періодичні технічні опосвідчення проводяться не рідше ніж один раз на рік і включають огляд, статичне та динамічне випробовування.

Відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію ліфтів покладаються наказом на особу з технічної адміністрації підприємства, якій належить ліфт, або на особу зі спеціалізованої організації, яка здійснює за договором нагляд за ліфтами.

Ліфти повинні бути оснащені запобіжними та блокувальними пристроями. Найважливішими з таких пристроїв є: дверні контакти, автоматичні дверні затвори, уловлювачі, кінцеві вимикачі, обмежувачі швидкості та вантажопідйомності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи охорони праці» автора Жидецький В.Ц. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.3. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • ПЕРЕДМОВА

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • 1.1.3. Найважливіші надбання Закону України "Про охорону праці"

  • 1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві

  • 1.1.5. Фінансування охорони праці

  • 1.1.6. Основні положення законодавства про працю

  • 1.1.7. Охорона праці жінок

  • 1.1.8. Охорона праці неповнолітніх

  • 1.1.9. Нормативно-правові акти з охорони праці

  • 1.1.10. Нормативні акти з охорони праці підприємств

  • 1.1.11. Інструкції з охорони праці

  • 1.1.12. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці

  • 1.1.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці

  • 1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві

  • 1.3. Навчання з питань охорони праці

  • 1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

  • 1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

  • 1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві

  • 1.7. Кольори безпеки та знаки безпеки праці

  • Розділ 2. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ

  • 2.2. Мікроклімат виробничих приміщень

  • 2.3. Забруднення повітря виробничих приміщень

  • 2.4. Вентиляція виробничих приміщень

  • 2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції

  • 2.4.5. Кондиціонування повітря

  • 2.5. Системи опалення

  • 2.6. Освітлення виробничих приміщень

  • 2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок

  • 2.7. Вібрація

  • 2.8. Шум, ультразвук та інфразвук

  • 2.9. Іонізуюче випромінювання

  • 2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону

  • 2.11. Випромінювання оптичного діапазону

  • 2.12. Засоби індивідуального захисту

  • 2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень

  • Розділ 3. ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ БЕЗПЕКИ

  • 3.2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки

  • 3.3. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки
  • 3.4. Електробезпека

  • 3.4.7. Небезпека замикання на землю в електроустановках

  • 3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок

  • 3.4.9. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу

  • 3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

  • 3.4.11. Захист від статичної електрики

  • 3.4.12. Захист від атмосферної електрики (блискавки)

  • Розділ 4. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • 4.2. Загальні відомості про пожежу

  • 4.3. Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів

  • 4.4. Оцінка об'єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки

  • 4.5. Концептуальні засади забезпечення пожежної безпеки об'єкта

  • 4.6. Пожежна безпека будівель та споруд

  • 4.7. Евакуація людей з будівель та приміщень

  • 4.8. Засоби гасіння та виявлення пожеж

  • 4.9. Організація забезпечення пожежної безпеки

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи