Розділ «3.2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки»

посудини із стисненими і зрідженими газами, що призначені для забезпечення паливом двигунів транспортних засобів, на яких вони встановлені;

- деякі інші посудини.

Таблиця 3.1. Група посудив за розрахунковим тиском

Посудини, що працюють під тиском, піддаються технічному посвідченню до пуску в роботу та періодично в процесі експлуатації, а в необхідних випадках - позачерговому опосвідченню; технічне опосвідчення проводиться у визначені ДНАОП 0.00-1.07-94 терміни експертами ЕТЦ, а посудини, що не реєструються в органах Держнаглядохоронпраці (тепер - Держгірпромнагляд), - особою, відповідальною за їх справний стан і безпечну експлуатацію. Окрім того, технічне опосвідчення посудин, цистерн, балонів і бочок може відбуватись на спеціальних ремонтно-випробувальних пунктах, на підприємствах-виготовлювачах, наповнювальних станціях, які мають відповідний дозвіл органів державного нагляду з охорони праці.

Технічне опосвідчення складається із зовнішнього, внутрішнього оглядів і гідравлічного випробовування. Зовнішні й внутрішні огляди мають за мету при періодичних і позачергових опосвідченнях встановити справність посудини і можливість її подальшої роботи. При цьому звертається увага на виявлення можливих тріщин, надривів, випинів, види мів і корозії на внутрішніх та зовнішніх поверхнях стінок, слідів пропусків у зварних і клепаних з'єднаннях.

Гідравлічне випробовування посудин проводиться тільки при задовільних результатах зовнішнього і внутрішнього оглядів. Його мета - перевірка міцності елементів посудини та щільності з'єднань. Величина пробного тиску визначається, виходячи із дозволеного тиску для посудини. Під пробним тиском посудина повинна перебувати 5 хв, якщо відсутні інші вказівки підприємства-виготовлювача. Посудини, що працюють під тиском шкідливих речовин (рідин і газів) 1 і 2-го класів небезпеки за ГОСТом 12.1.007-76, підлягають випробуванню на герметичність повітрям або інертним газом під тиском, що дорівнює робочому тиску. Результати технічного опосвідчення, а також термін наступного записуються у паспорт встановленої форми, який повинна мати кожна посудина, що працює під тиском.

3.2.4. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура

Для забезпечення нормальних умов експлуатації та запобігання аварій і вибухів посудини, апарати та трубопроводи, що працюють під тиском, повинні бути оснащені запірною або запірно-регулювальною апаратурою, запобіжними пристроями, приладами для вимірювання тиску, температури, покажчиками рівня рідини і т. ін. Кількість, тип і місце встановлення контрольно-вимірювальних приладів, запобіжних пристроїв, арматури обирається організацією-розробником проекту, виходячи з конкретних умов експлуатації.

Посудини, що споряджені швидкознімними затворами, повинні мати запобіжні пристрої, які виключають можливість вмикання посудини під тиск при неповному закритті кришки і відкриття її при наявності у посудині тиску. Для запобігання підвищення тиску вище допустимого в посудинах, апаратах та трубопроводах встановлюють пружинні або важільно-вантажні запобіжні клапани (рис. 3.1, а, б). Вони автоматично відкриваються при підвищенні тиску вище значення, що задається (регулюється) гвинтом стиснення пружини або вантажем, який встановлюється на важіль клапана. Для того щоб запобігти дії газу чи пари на обслуговуючий персонал при спрацюванні запобіжного клапана, до нього під'єднують пристрої, що відводять пар чи газ у безпечне місце. Встановлювати запірну арматуру (крани, засувки) між посудиною та запобіжним клапаном не допускається.

Посудини для вибухо- та пожежонебезпечних речовин, речовин 1-го і 2-го класів небезпеки за ГОСТом 12.1.007-76, а також випарники з вогневим чи газовим обігрівом повинні мати на підвідній лінії від насоса або компресора зворотний клапан, який автоматично закривається тиском з посудини і запобігає виходу з неї речовин у разі падіння тиску в підвідній лінії. За принципами роботи клапани поділяються на підйомні (пружинні) та поворотні (див. рис. 3.1, в).

Якщо посудина під'єднана до джерела живлення, в якому тиск більший за робочий тиск у посудині, то на підвідній лінії встановлюють редукційний клапан (див. рис. 3.1, ґ), який автоматично підтримує задане значення робочого тиску. Регулюючи маховичком 4 зусилля пружини 3, можна одержати на лінії за золотником 2 пару чи газ необхідного тиску.

У разі необхідності контролю рівня рідини в посудинах, що мають межу поділу середовищ застосовують покажчики рівня рідини (див. рис. 3.1, г). На посудинах, що обігріваються полум'ям або гарячими газами, в яких можливе зниження рівня рідини нижче дозволеного, має бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимий верхній і нижній рівні. Крім покажчиків рівня, на посудинах можуть бути встановлені звукові, світлові та інші сигналізатори і блокування за рівнем рідини.

Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском необхідно опоряджувати манометрами - приладами для вимірювання тиску. Манометри

Рис. 3.1. Контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні пристрої: а - пружинні запобіжні клапани; б - важільно-вантажний запобіжний клапан: 1 - кожух; 2 - важіль; З - вантаж; 4 - сідло; 5 - золотник; в - поворотний зворотний клапан: 1 - корпус; 2 - засув; 3 - кришка; 4 - серга; г - покажчик рівня води: 1 - скло; 2 - ручка спускного крана; 3 - ручка запірного крана; ґ - редукційний клапан: 2 - канал; 2 - золотник; 3 - пружина; 4 - маховичок; 5 - поршень

повинні мати клас точності не нижче: 2,5 - при робочому тиску посудини до 2,5 МПа; 1,5 - при робочому тиску посудини понад 2,5 МПа. Треба вибирати манометри з такою шкалою, щоб межа вимірювання робочого тиску знаходилась у другій третині шкали. На шкалу манометра наноситься червона риска, яка вказує на робочий тиск у посудині. Манометр встановлюється так, щоб його покази було чітко видно обслуговуючому персоналу.

3.2.5. Безпека під час експлуатації котельних установок

Наявність високого тиску і температури води та пари у водогрійних і парових котлах створюють підвищену небезпеку під час їх експлуатації. ДНАОП 0.00-1.08-94 "Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів" встановлює вимоги до проектування, будови, виготовлення, монтажу, ремонту і експлуатації парових котлів, автономних пароперегрівачів і економайзерів з робочим тиском понад 0,07 МПа (0,07 кгс/см2), водогрійних котлів і автономних економайзерів з температурою води вище 115 °С. Правила не поширюються на котли з електричним обігрівом, котли з об'ємом парового і водяного простору 0,01 м3 (10 л) і менше, в яких добуток робочого тиску в МПа (кгс/см2) на об'єм у м3 (л) не перевищує 0,02 (200), пароперегрівачі трубних печей підприємств хімічної, нафтопереробної і нафтохімічної промисловості та деякі інші.

Котли до пуску в роботу повинні бути зареєстровані в органах Держнаглядохоронпраці (тепер - Держгірпромнагляд). Такій реєстрації не підлягають котли, у яких

де і, - температура насиченої пари при робочому тиску, °С; V - водяний об'єм котла, м3.

Кожен котел піддається технічному опосвідченню інспектором (експертом) органів Держнаглядохоронпраці (тепер - Держгірпромнагляд) до пуску в роботу, періодично в процесі експлуатації, а в необхідних випадках - позачерговому опосвідченню. Технічне опосвідчення котлів складається із зовнішнього і внутрішнього оглядів (не менше одного разу на чотири роки) та гідравлічного випробовування (не менше одного разу на вісім років). Мінімальна величина пробного тиску Рп при гідравлічному випробовуванні приймається: