Розділ «2.6. Освітлення виробничих приміщень»

2.6.5. Природне освітлення

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно позитивно впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.

Природному освітленню властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення (рис. 2.17); при незадовільній його організації може спричинити засліплення органів зору.

На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.

Рис, 2.17. Криві розподілу освітленості в приміщеннях при різних видах природного освітлення: а - односторонньому боковому; б - двосторонньому боковому; в - верхньому; г - комбінованому

Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення здійснюється за відносним показником - коефіцієнтом природного освітлення (КПО):

- осіни

де Евп - освітленість у даній точці всередині приміщення, що створюється безпосереднім чи відбитим світлом неба (рис. 2.18, а); Еяпип - освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу (див. рис, 2.18, б).

Рис. 2.18. Схематичне зображення внутрішньої Евв (а) та зовнішньої Езовн (б) освітленості

Нормовані значення КПО визначаються ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення". В основу визначення КПО покладено розмір об'єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається, або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.

Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) відповідного до нормованого значення КПО.

Розрахунок площі вікон при боковому освітленні здійснюється за допомогою наступного співвідношення:

де 5в площа вікон; 5п- площа підлоги приміщення; ея- нормоване значення КПО; Л, коефіцієнт запасу; п,- світлова характеристика вікон; - коефіцієнт, що враховує затінення вікон протилежними будівлями; т - загальний коефіцієнт світлопропускання;

- коефіцієнт, що враховує підвищення КПО завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення та поверхневого шару, що прилягає до будівлі (земля, трава тощо).

2.6.6. Штучне освітлення

2.6.6.1. Джерела штучного освітлення

Як джерела штучного освітлення широко використовуються лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання належать до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей. Поряд з перевагами їм притаманні й суттєві недоліки: висока яскравість (засліплювальна дія); низька світлова віддача (7-20 лм/Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год); переважання жовто-червоних променів у випромінюваному світлі порівняно з природним світлом; непридатність для роботи в умовах вібрації та ударів; висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.

Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей тощо.

Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектра.