Розділ 2. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ

Основи охорони праці

Протягом тривалого часу, майже до початку XX ст., функції людини стосовно техніки залишались в основному енергетичними, тобто для керування технікою людина послуговувалась власною м'язовою силою. Ця праця відзначалася складними руховими процесами, які вимагали значних затрат фізичної сили, високої координації рухів, спритності. Узгодження людини з технікою зводилось лише до врахування її анатомічних та фізіологічних особливостей.

З появою на початку XX ст. нових видів техніки (автомобіль, літак і т. ін.) виникла потреба врахування психологічних можливостей людини, таких як швидкість реакції, особливості пам'яті та уваги, емоційний стан та ін. З широким впровадженням автоматизованих систем керування, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів виникли зміни у фаховій структурі праці, пов'язані з появою операторської діяльності.

Особливості операторської діяльності значно змінили працю людини. Зросла напруженість праці, тому що перед оператором постає завдання керувати все більшою кількістю об'єктів та параметрів. Людина має справу не з прямим спостереженням, а з інформаційним відображенням. Зростають вимоги до точності, швидкості та надійності дій людини, до швидкості психологічних процесів. Трудова діяльність супроводжується значними витратами нервово-емоційної та розумової енергії.

Комп'ютеризація та роботизація, з одного боку, розширили можливості людини, а з іншого, - значним чином змінили вимоги до її діяльності. Уже не потрібна примітивна праця з використанням монотонних фізичних операцій, шаблонною розумовою діяльністю. Збільшилась потреба у творчій висококваліфікованій праці. Ускладнилась проблема узгодження умов праці, конструкції устаткування з психологічними та фізіологічними можливостями людини.

Таким чином, ручна, механізована та автоматизована праця відрізняються величиною фізичного навантаження та нервово-емоційного напруження, які впливають на фізичні та психічні можливості людини.

Важливе значення з точки зору фізіології праці має вивчення перебігу психічних та фізіологічних процесів під час трудової діяльності людини, яку можна умовно поділити на фізичну та розумову. Для першого виду діяльності характерний енергетичний аспект (навантаження на організм, яке вимагає м'язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення), а для другого - інформаційний (інтенсивна робота головного мозку під час отримання та аналізу інформації).

Фізична діяльність .Визначається, в основному, функцією м'язів, до яких у процесі роботи посилено припливає кров, забезпечуючи надходження кисню та вилучення продуктів окиснення. Цьому сприяє активна робота серця та органів дихання. При цьому відбувається витрата енергії.

За величиною загальних енерговитрат організму фізичні роботи поділяються на легкі (Іа, Іб), середньої важкості (ІІа, ІІб) та важкі (III) (табл. 2.1).

До категорії Іа належать роботи, які виконуються сидячи та не потребують фізичного напруження (професії сфери управління, швейного і годинникового виробництва та ін.).

Таблиця 2.1. Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму (ДСН 3.3.6.042-99)

Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму (ДСН 3.3.6.042-99)

До категорії Іб належать роботи, які виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням (низка професій на підприємствах зв'язку, контролери, майстри та ін.).

До категорії На належать роботи, які пов'язані з постійним ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження (низка професій у прядильно-ткацькому виробництві, механоскладальних цехах та ін.).

До категорії ІІб належать роботи, які виконуються стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням (низка професій на підприємствах машинобудування, металургії та ін.).

До категорії III належать роботи, які пов'язані з постійними переміщеннями, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, і потребують великих фізичних зусиль (низка професій з виконанням ручних операцій на металургійних, машинобудівних, гірничовидобувних підприємствах).

Чим вища категорія виконуваної роботи, тим більше навантаження на опорно-м'язову, дихальну та серцево-судинну системи. Так, частота серцевих скорочень, яка в стані спокою становить 65-70 скорочень на хвилину, при виконанні важких робіт може зростати до 150 170. Легенева вентиляція, так само як і частота серцевих скорочень, підвищується паралельно зростанню інтенсивності виконуваної роботи. Вентиляція легень, що складає 6-8 літрів повітря на хвилину в стані спокою, під час важкої фізичної роботи може перевищувати 100 літрів за хвилину. Під час інтенсивної роботи відбуваються зміни і деяких інших функцій організму.

Розумова діяльність людини . Визначається, в основному, участю в трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуття. При розумовій роботі уповільнюється частота серцевих скорочень, підвищується кров'яний тиск, послаблюються обмінні процеси, зменшується кровопостачання кінцівок та черевної порожнини, водночас збільшується кровопостачання мозку (у 8-10 разів порівняно зі станом спокою). Розумова діяльність дуже тісно пов'язана з роботою органів чуття, в першу чергу органів зору та слуху. Порівняно з фізичною діяльністю при окремих видах розумової діяльності (робота конструкторів, операторів ЕОМ, учнів та вчителів тощо) напруженість органів чуття зростає в 5-10 разів. Це зумовлює більш жорсткі вимоги щодо рівнів шуму, вібрації, освітленості саме при розумовій діяльності.

Незважаючи на суттєві відмінності, поділ трудової діяльності на фізичну та розумову досить умовний. З розвитком науки та техніки, автоматизації та механізації трудових процесів межа між ними все більше згладжується.

При інтенсивній та довготривалій роботі може настати втома, для якої характерним є зниження працездатності. Під втомою розуміють сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності й призводять до погіршення її кількісних та якісних показників. Втома є захисною реакцією, яка спрямована проти виснаження функціонального потенціалу організму людини. Після відпочинку втома зникає, а працездатність поновлюється. Втома може виникнути як при інтенсивній фізичній, так і розумовій діяльності, хоча при останній вона менш помітна, особливо під час виконання улюбленої роботи. У той же час процес контролю розвитку втоми при розумовій діяльності є складнішим, оскільки навіть після закінчення робочого часу мозок людини непідсвідомо продовжує пошук вирішення поставленого завдання. Стан втоми, як правило, супроводжується відчуттям стомлюваності - суб'єктивним виявленням процесів, які відбуваються в організмі при втомі.

Важливо щоб втома, накопичуючись, не перейшла в перевтому, оскільки при ній можливі патологічні зміни в організмі людини та розвиток захворювань центральної нервової системи.


2.1.3. Гігієнічна класифікація праці


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи охорони праці» автора Жидецький В.Ц. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • ПЕРЕДМОВА

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • 1.1.3. Найважливіші надбання Закону України "Про охорону праці"

  • 1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві

  • 1.1.5. Фінансування охорони праці

  • 1.1.6. Основні положення законодавства про працю

  • 1.1.7. Охорона праці жінок

  • 1.1.8. Охорона праці неповнолітніх

  • 1.1.9. Нормативно-правові акти з охорони праці

  • 1.1.10. Нормативні акти з охорони праці підприємств

  • 1.1.11. Інструкції з охорони праці

  • 1.1.12. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці

  • 1.1.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці

  • 1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві

  • 1.3. Навчання з питань охорони праці

  • 1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

  • 1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

  • 1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві

  • 1.7. Кольори безпеки та знаки безпеки праці

  • Розділ 2. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ
  • 2.2. Мікроклімат виробничих приміщень

  • 2.3. Забруднення повітря виробничих приміщень

  • 2.4. Вентиляція виробничих приміщень

  • 2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції

  • 2.4.5. Кондиціонування повітря

  • 2.5. Системи опалення

  • 2.6. Освітлення виробничих приміщень

  • 2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок

  • 2.7. Вібрація

  • 2.8. Шум, ультразвук та інфразвук

  • 2.9. Іонізуюче випромінювання

  • 2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону

  • 2.11. Випромінювання оптичного діапазону

  • 2.12. Засоби індивідуального захисту

  • 2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень

  • Розділ 3. ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ БЕЗПЕКИ

  • 3.2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки

  • 3.3. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки

  • 3.4. Електробезпека

  • 3.4.7. Небезпека замикання на землю в електроустановках

  • 3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок

  • 3.4.9. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу

  • 3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

  • 3.4.11. Захист від статичної електрики

  • 3.4.12. Захист від атмосферної електрики (блискавки)

  • Розділ 4. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • 4.2. Загальні відомості про пожежу

  • 4.3. Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів

  • 4.4. Оцінка об'єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки

  • 4.5. Концептуальні засади забезпечення пожежної безпеки об'єкта

  • 4.6. Пожежна безпека будівель та споруд

  • 4.7. Евакуація людей з будівель та приміщень

  • 4.8. Засоби гасіння та виявлення пожеж

  • 4.9. Організація забезпечення пожежної безпеки

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи