Розділ «2.4. Основні завдання і функції системи управління охороною праці»

• оптимальних з психофізіологічної точки зору режимів праці та відпочинку;

• організації й функціонування санітарно-промислових лабораторій;

• виконання заходів, що стосуються полегшення й оздоровлення умов праці;

• працівників спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту;

• обробки миючими і знезаражуючими засобами;

б) у виконанні вимог щодо:

• гігієнічної регламентації небезпечних факторів фізичної, хімічної, біологічної природи, що мають місце на виробництві;

• граничних норм навантаження жінок, неповнолітніх;

• обмежень застосування роботи жінок і неповнолітніх на важких роботах і роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці;

• правочинності нічних понаднормових робіт тощо.

Діяльність у галузі лікувально-профілактичного обслуговування спрямована на зменшення наслідків несприятливого впливу виробничого середовища і трудового процесу на здоров'я людей. Це виражається в організації:

• безкоштовної видачі або молока, або рівноцінних продуктів харчування, передбаченої колективним договором для працівників деяких категорій;

• лікувально-профілактичного харчування відповідно до переліку виробництв, професій і посад, робота на яких надає право на безкоштовне одержання такого харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці;

• водолікувальних процедур;

• кімнат для масажу, лікувальної гімнастики та ін.

Що стосується медичного обслуговування, то у виробничій сфері воно полягає:

• у проведенні попереднього (при прийомі на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також медичних оглядів там, де є необхідність у професійному відборі;

• у проведенні щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб у віці до 21 року;

• забезпеченні засобами надання першої допомоги;

• забезпеченні функціонування медичних пунктів (лікарень), медичних частин, аварійно-рятувальних формувань, центрів реабілітації потерпілих, медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення стійкої втрати професійної працездатності та інших медичних установ.